Обіцяна “цифрова реформа" грального ринку обернулась ситуацією, коли держава витратила 84,2 млн грн на систему онлайн-моніторингу, яка станом на 2026 рік так і не запрацювала, щонайменше 23,77 млн грн уже освоєні без результату, а скандальний конкурс ліцензій без нових учасників і з ознаками порушень змусив парламентський комітет визнати роботу регулятора незадовільною та перевів історію PlayCity під керівництвом Олександра Борнякова і Геннадія Новікова у площину розслідування Офісу Генерального прокурора. Тож команда СтопКору також зацікавилася цією стравою.
Реформа грального ринку в Україні починалась красиво. Ліквідували КРАІЛ — орган, який не впорався і запам’ятався скандалами та кримінальними справами. Натомість створили PlayCity — сучасний, цифровий, прозорий регулятор під крилом Мінцифри.
Принаймні так це виглядало у презентаціях. Але на практиці ж вийшло значно менш інноваційно.
PlayCity і мільйони, які не дали результату
Парламентський комітет з питань фінансів під головуванням Данило Гетманцев фактично висловив недовіру новому регулятору. Роботу PlayCity та керівництва Мінцифри визнали незадовільною. І це не політична риторика — це офіційне рішення після аналізу аудиту Рахункової палати. Причини доволі приземлені. Головний інструмент контролю — державна система онлайн-моніторингу — досі не працює. А її історія виглядає як класичне освоєння бюджету під прикриттям реформи. Ще Закон №768-ІХ вимагав запустити систему до серпня 2022 року, але її так і не створили. Дедлайн тихо перенесли до жовтня 2025-го (Закон №4116-ІХ), а в бюджеті на цей проєкт заклали 84,2 млн грн. Тендер оголосили лише у вересні 2025 року, договір підписали поспіхом — і вже у грудні “прийняли" першу чергу, яка не виконує базової функції — не дає повних даних. Станом на 2026 рік система досі не працює, зате гроші майже закінчилися: 23,77 млн грн пішли на технічне обслуговування через інфраструктуру "Дії".
На другу чергу фінансування фактично немає. У результаті держава під час війни витратила десятки мільйонів гривень на систему, яка існує лише формально, — без контролю, без результату і без відповідальних.
Ліміти витрат для гравців теж існують лише формально. Їх визначають самі гравці — без перевірки. Іншими словами, контроль є, але віримо на слово. Реклама азартних ігор, яка мала бути обмежена, продовжує з’являтися на піратських сайтах без вікових обмежень. Жодних штрафів. Жодної реакції. Повна стабільність — як у старі добрі часи.
Але справжній “хайлайт" реформи — конкурс на ліцензії державних лотерей. Він пройшов настільки “відкрито", що нових учасників просто не знайшлося. Перемогли ті ж гравці, які й раніше контролювали ринок. У дописі на своїй сторінці у Facebook Данило Гетманцев без особливих реверансів "привітав" Олександра Борнякова та Геннадія Новікова зі, за його словами, успішною реалізацією проєкту з роздачі ліцензій чинним операторам лотерей-монополістам — за формальним недоконкурсом і без допуску іноземців.
Ліцензію отримали УНЛ. При цьому регулятора ПлейСіті не засмутило те, що за поданими на конкурс документами УНЛ не мали, всупереч вимог, лотерейних пунктів щонайменше в місті Калинівка та смт Піщанка Вінницької області. У цих населених пунктах проживає більше 5 тисяч мешканців, тому лотерейні пункти там повинні бути обов’язково як умова допуску до конкурсу.
Ще цікавіше виглядає географія, вказана самим оператором: серед “працюючих" точок — Маріуполь, Мелітополь і Нова Каховка. Тобто міста, які на момент подачі документів перебували під окупацією. І це не стало проблемою для отримання ліцензії.
Гетьманцев в інтерв'ю для “Комерсант Український" навіть заявив про можливі умисні дії, які гальмують запуск системи. І справа нібито перейшла у площину офіційного розслідування, а до процесу долучився Офіс Генерального прокурора.
"Вони умисно створюють умови, аби ДСОМ не запрацював. Це злочин, я вважаю. І Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу цього тижня щодо зриву запровадження державної системи онлайн-моніторингу ПлейСіті та Мінцифри", — заявив він.
“Порожня" декларація і цифрові активи
Очолив PlayCity Геннадій Новіков — чиновник, чия декларація одразу привернула увагу. У ній відсутні суттєві активи, що виглядає щонайменше дивно з огляду на його кар’єрний шлях. У публічному просторі це пояснюють тим, що всі активи можуть зберігатися у криптовалютах — версія, яка виглядає зручною, але не додає прозорості.
Сам Новіков — виходець із Криму. Його батьки, за наявною інформацією медіа, продовжують проживати на окупованому півострові і, ймовірно, отримали російські паспорти. Водночас сам чиновник разом із дружиною зареєстрований в Одесі.
Кар’єру Новіков будував у структурах, пов’язаних із державним управлінням та ІТ. У 2019 році він працював у Міністерстві цифрової трансформації як головний спеціаліст, а вже у 2020-му очолив експертну групу розвитку електронної комерції. До цього він був пов’язаний із політичною силою “Самопоміч" та отримував від неї дохід, що підтверджується деклараціями за 2018 -2019 роки.
Окремий інтерес викликає його робота в компанії ПП “Альфін". Формальним власником цієї структури є кіпрська компанія, а серед бенефіціарів у різні періоди фігурує Юрій Борняков — особа, яку пов’язують із родиною заступника міністра цифрової трансформації.
Тут історія переходить у ще цікавішу площину. Дружина Новікова зараз працює у Мінцифрі. Хоча ще до 2020 року вона працювала у системі Міністерства юстиції, зокрема у відділі банкрутства Південного міжрегіонального управління, звідки звільнилася у 2020 році.
Зараз вона працює у відомстві на посаді головного спеціаліста та брала участь у профільних заходах, де її представляли як legal-експертку правового режиму Дія.City. Куратором цього напрямку є Олександр Борняков.
І от у 2024 році Іуліанія Новікова набула у власність квартиру, а також легковий автомобіль ACURA TLX 2020 року випуску вартістю 840 тис. грн, яким декларант користується на правах іншого користування. Крім того, у вересні 2025 року Іуліанія Новікова придбала ще один автомобіль — VOLKSWAGEN TIGUAN 2025 року випуску вартістю понад 2 млн грн, який оформлений у її власність.
Сам Олександр Борняков — також фігура добре відома у сфері цифрової політики. Виходець з Одещини, він пройшов шлях від ІТ-бізнесу до заступника міністра, відповідаючи за розвиток Дія.City та цифрової економіки. У певний період саме він був власником ПП “Альфін" — тієї ж компанії, де працював Новіков. Він також як і Новіков свого часу був у “Самопомочі". І якщо декларація Новікова трішки бідновата, то Олександр Борняков демонструє значний обсяг активів і доходів із конкретними сумами.
За 2025 рік задекларовано понад 15 млн грн доходів: 1 432 306 грн — заробітна плата в Міністерстві цифрової трансформації, 12 770 824 грн — дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав, 1 260 000 грн — дохід від продажу рухомого майна, а також 927 718 грн процентів від інвестицій.
Фінансові активи значною мірою зосереджені у валюті. Готівкою задекларовано 40 000 доларів США. На рахунках — 548 000 доларів США, 9 494 долари США, 3 955 доларів США, 2 990 євро, а також 641 551 грн у гривневих рахунках загалом.
Нерухомість включає квартиру площею 326 м² вартістю 12 062 476 грн, ще одну квартиру площею 198,5 м², нежитлове приміщення площею 6 м², гараж площею 14 м² та машиномісце площею 18,9 м² вартістю 630 000 грн. Окремо задекларовано 10 земельних ділянок площею по 1000 м² кожна, придбаних у 2014 році. Саме тоді він був став депутатом Одеської обласної ради під партії Самопоміч та членом секретаріату обласної ради та головою комісії з питань інформатизації та зв'язку.
Серед транспорту — автомобіль Mercedes-Benz GLS 400 d 4MATIC вартістю 3 059 946 грн та мотоцикл Ducati Diavel Carbon ABS вартістю 745 300 грн.
Так от, якщо коротко, то реформа грального ринку поки що виглядає як добре знайома історія: нові назви, нові структури, але дуже старі підходи. І головне питання тепер навіть не в тому, чи запрацює система контролю, а в тому — чи з’явиться нарешті контроль над тими, хто цей контроль мав забезпечити.
Щоб розібратися на якому етапі зараз перебуває реформа, наскільки вона ефективна і чи проводяться на даний час якісь слідчі дії, команда СтопКору звернулася до самого ПлейСіті
та офісу Генерального прокурора
Нагадаємо, команда СтопКору писала про те, звідки в оточення затриманого Галущенка мільйони на елітні коледжі та про 55 тис. валюти, "п’яні" поїздки на авто для ЗСУ, образи посадовців і лист у схемі на 15,2 млн та до чого тут Сергій Добржанський