Будівлю Президії Національної академії наук України на вулиці Володимирській, 54 у Києві, яка постраждала від російського безпілотника 28 вересня, планують законсервувати до настання холодів. Наразі фахівці оцінюють стан споруди, демонтують небезпечні конструкції та проводять першочергові протиаварійні роботи.
Як повідомив перший віцепрезидент НАН України В’ячеслав Богданов для Суспільного, внаслідок атаки пошкоджено близько 900 квадратних метрів із загальної площі будівлі - 2350 квадратних метрів. Це майже 40% споруди.
Російський безпілотник влучив у другий і третій поверхи будівлі. Після удару виникла пожежа, площа займання становила близько 900 квадратних метрів. Вибух і вогонь пошкодили частину конструкцій та вибили вікна.
За словами Богданова, навіть ті приміщення, яких безпосередньо не торкнулася пожежа, нині непридатні для роботи. Додаткових пошкоджень завдала вода, використана під час гасіння: вона потрапила на старі дерев’яні перекриття, дранку та штукатурку.
Унаслідок російської атаки загинули дві працівниці установи.
Будівлю хочуть захистити до початку зими
Наразі Київська аварійно-рятувальна служба розбирає найбільш небезпечні конструкції. Працівники Академії паралельно допомагають очищати приміщення та вивозити будівельне сміття.
Після завершення першочергових робіт планують підготувати проєкт консервації. Йдеться не про повноцінне відновлення чи реставрацію, а про комплекс тимчасових протиаварійних заходів.
Зокрема, мають прибрати вологі та пошкоджені матеріали, закрити зруйновані ділянки та захистити будівлю від опадів і морозу. Основні консерваційні роботи планують завершити до настання холодів, щоб вода та низькі температури не спричинили нових руйнувань.
Попри пошкодження, 30 вересня Президія НАН провела чергове засідання. Водночас повноцінна робота в самій будівлі зараз неможлива. Академія також отримала підтримку від міжнародних наукових організацій та розраховує на допомогу у відновленні споруди й обладнання.
Будівлі понад 170 років
Будинок на Володимирській, 54 має статус пам’ятки архітектури та історії національного значення. Його звели у 1851–1852 роках за проєктом архітектора Олександра Беретті. Спочатку тут розміщувався пансіон для бідних дівчат і сиріт.
У 1865 році заклад перетворили на пансіон і назвали на честь графині Євдокії Левашової. У ньому жили близько 100 вихованок, які навчалися у розташованій неподалік Фундуклеївській жіночій гімназії.
Спочатку будівля була двоповерховою. У 1891–1892 роках її доповнили третім поверхом за проєктом архітектора Костянтина Тарасова.
Історія споруди тісно пов’язана зі створенням Української академії наук. У 1918 році тут почали виділяти приміщення для професорів майбутньої Академії, серед яких були Володимир Вернадський, Агатангел Кримський, Дмитро Багалій та Павло Тутковський.
У лютому 1919 року будинок офіційно передали Академії. Фактично він став першою нерухомістю Української академії наук.
У різні роки з будівлею також були пов’язані Михайло Грушевський, Олександр Богомолець, Олександр Палладін та Борис Патон.
У 1920–1930-х роках тут працювали численні установи Всеукраїнської академії наук, зокрема бібліотеки, історичні, мовознавчі, археографічні, економічні та правничі комісії. Тут також проводили загальні засідання Академії.
Будинок виконаний у стилі пізнього класицизму. Серед його історичних елементів – рустовані фасади, профільовані лиштви, художнє чавунне литво, парадні сходи та інші деталі XIX століття.
Нагадаємо, після влучання безпілотника Володимир Горбулін отримав незначні травми через вибите скло. Його помічниця загинула.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!