З 1 липня в Україні не планують запроваджувати різкі зміни до базових правил мобілізації. Основні вікові межі, вимоги до військового обліку та передбачені законом підстави для відстрочки залишатимуться чинними.
Водночас улітку триватиме реформа системи комплектування Сил оборони. Йдеться про оновлення правил бронювання працівників, запровадження нових військових контрактів, зміну підходів до роботи територіальних центрів комплектування та розширення функцій застосунку "Резерв+".
Одним із головних напрямів реформи має стати перехід від формального розподілу мобілізованих до більш адресного комплектування підрозділів. Під час визначення майбутньої військової спеціальності планують враховувати освіту, професію, цивільний досвід і практичні навички людини.
Кого можуть мобілізувати
Загальне правило залишається незмінним: під час дії воєнного стану мобілізації можуть підлягати військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які придатні до проходження служби, перебувають або повинні перебувати на військовому обліку та не мають чинної відстрочки чи інших законних підстав не бути призваними.
Наявність військово-облікового документа сама собою не означає автоматичного призову. Перед направленням до військової частини мають бути виконані передбачені законодавством процедури, зокрема перевірка облікових даних, наявності відстрочки та придатності до служби.
Не підлягають мобілізації громадяни, які мають законні підстави для відстрочки. До них, залежно від конкретних обставин, можуть належати заброньовані працівники, люди з інвалідністю, батьки трьох і більше неповнолітніх дітей, опікуни, окремі категорії студентів, педагогів, науковців та осіб, які здійснюють постійний догляд.
Кожна підстава має бути підтверджена документами та належним чином оформлена. Сам факт існування певних сімейних або професійних обставин без внесення відповідної інформації до реєстрів може бути недостатнім.
Що стосується чоловіків до 25 років
Чоловіки, які не досягли 25 років, не проходили військової служби та не мають статусу військовозобов’язаного або резервіста, зазвичай перебувають на обліку як призовники. Вони можуть вступити до війська добровільно, підписавши контракт.
Водночас вік не є єдиним критерієм. Особи молодші за 25 років, які вже проходили службу, закінчили військову кафедру з присвоєнням офіцерського звання або з інших передбачених законом причин були зараховані до запасу, можуть мати статус військовозобов’язаних.
Тому під час визначення можливості мобілізації важливо враховувати не лише дату народження, а й військово-обліковий статус конкретної людини.
Оновлення правил бронювання
Уряд продовжує переглядати механізм бронювання працівників підприємств, установ та організацій, які мають критично важливе значення для економіки, забезпечення населення або потреб Сил оборони.
Одним із ключових напрямів є посилення вимог до підприємств і перевірка того, чи справді вони відповідають критеріям критичності. Йдеться, зокрема, про рівень заробітної плати, сплату податків, відсутність заборгованості та значення підприємства для певної галузі або регіону.
Окрему увагу приділяють працівникам-сумісникам. Людина, яка одночасно працює в кількох компаніях або вже має оформлену відстрочку, не повинна штучно збільшувати кількість військовозобов’язаних працівників, від якої роботодавці розраховують можливу квоту на бронювання.
Такий підхід має закрити можливість формального розширення штатів за рахунок сумісників лише для того, щоб підприємство могло забронювати більше працівників.
Підприємства мають підтверджувати критичність
Міністерства, інші центральні органи влади та обласні адміністрації мають переглядати галузеві й регіональні критерії, за якими підприємства визнають критично важливими.
Після затвердження оновлених вимог компаніям може знадобитися повторно підтвердити відповідність критеріям та переоформити бронювання працівників.
При цьому перехід на нові правила не обов’язково означає миттєве скасування раніше наданих відстрочок. Чинність конкретної броні необхідно перевіряти за інформацією у військово-обліковому документі та державних реєстрах.
Підприємствам рекомендують заздалегідь перевірити рівень заробітних плат, податкову дисципліну, документи про критичність і коректність даних про працівників.
Міноборони розпочало трансформацію умов служби
У червні Міністерство оборони оголосило про новий етап трансформації Сил оборони. Він охоплює систему контрактів, грошове забезпечення, кадрове управління, переведення військових та майбутнє оновлення мобілізаційних процесів.
Мета змін — зробити умови служби більш передбачуваними. Військовослужбовець має розуміти тривалість контракту, можливі бойові завдання, розмір виплат, умови звільнення та період відстрочки після завершення служби.
Міноборони представило контракти різної тривалості залежно від категорії військовослужбовців і характеру завдань. Для напрямів із найвищим бойовим навантаженням передбачаються коротші строки, а для інших бойових та базових посад — контракти тривалістю 24 місяці.
Піхотно-штурмові контракти
Окремий тип контракту передбачений для військовослужбовців, які виконують завдання у піхотних і штурмових підрозділах.
Тривалість служби може залежати від статусу людини до укладання контракту. Для цивільних військовозобов’язаних передбачають довший строк, для чинних військовослужбовців — менший, а для тих, хто раніше був звільнений зі служби та повертається до війська, — ще коротший.
У Міноборони також повідомляли, що середній місячний розмір виплат піхотинцям за умови виконання бойових завдань може сягати близько 300 тисяч гривень. Однак фактична сума залежатиме від кількості днів безпосередньої участі в боях, місця служби, посади та додаткових винагород.
Тобто йдеться не про гарантовану однакову зарплату для кожного військового, а про сукупність базового забезпечення та бойових доплат.
Бойові та базові контракти
Бойовий контракт тривалістю 24 місяці розрахований, зокрема, на фахівців, які виконують бойові завдання, але не належать до піхотно-штурмових підрозділів.
Серед можливих спеціальностей — оператори безпілотних систем, фахівці радіоелектронної боротьби, артилеристи, зв’язківці та інші військові.
Базовий контракт також може укладатися на 24 місяці. Він охоплює посади, які не належать до окремої піхотно-штурмової категорії.
Після завершення визначеного контрактом строку військовослужбовцям обіцяють право на звільнення та базову відстрочку від повторної мобілізації щонайменше на шість місяців. Тривалість відстрочки може збільшуватися залежно від бойового досвіду та загального строку служби.
З чого складатимуться виплати
Грошове забезпечення військовослужбовців складається з кількох частин. Це посадовий оклад, виплати за військовим званням, надбавки, премії та додаткові винагороди за виконання бойових або спеціальних завдань.
Найбільші доплати передбачені для військовослужбовців, які безпосередньо виконують завдання в районах ведення бойових дій. Такі виплати нараховують пропорційно до кількості днів участі у відповідних завданнях, а не автоматично за весь календарний місяць.
Окремо можуть передбачатися одноразові виплати за укладання першого контракту, щорічна допомога на оздоровлення та винагороди за конкретні результати бойової роботи.
Розмір виплат залежить від посади, звання, підрозділу, умов служби та підтверджених бойових завдань.
Чи розпочнеться демобілізація
Повноцінна загальна демобілізація під час активної фази війни наразі не оголошена. Водночас держава розробляє механізми, які мають дозволити звільняти окремі категорії військовослужбовців після завершення визначених контрактів.
Також обговорюється питання військових, які безперервно служать тривалий час і мають значний бойовий досвід.
Однак поки відповідні критерії не закріплені остаточними нормативними рішеннями, говорити про гарантований початок масового звільнення раніше мобілізованих військових у конкретну дату передчасно.
Нові контракти з фіксованими строками мають поступово створити більш прогнозовану систему проходження служби, але вони не означають автоматичної демобілізації всіх, хто був мобілізований раніше.
Реформа роботи ТЦК
Наступним етапом трансформації має стати оновлення системи мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки.
У Міноборони визнають наявність проблем у взаємодії ТЦК із громадянами, зокрема випадків неправомірного застосування сили, неналежних умов очікування та непрозорості окремих процедур.
Серед ідей, які обговорюють, — розподіл функцій військового обліку, перевірки документів, проходження військово-лікарської комісії та безпосереднього комплектування між різними установами.
Це має усунути ситуацію, коли весь процес — від перевірки людини до її направлення у навчальний центр — фактично зосереджений в одному органі.
Також пропонується створення спеціальних хабів, де військовозобов’язані чекатимуть проходження ВЛК або відправлення до навчальних центрів і військових частин. У таких приміщеннях мають забезпечити належні побутові умови, постійну відеофіксацію та контроль за діями посадовців.
Водночас конкретна модель реформи ще формується. До затвердження відповідних рішень ТЦК продовжуватимуть виконувати свої чинні повноваження.
Які функції можуть з’явитися в "Резерв+"
Міноборони також готує подальше розширення функцій застосунку "Резерв+".
Нині він дає змогу сформувати електронний військово-обліковий документ, перевірити частину даних у реєстрі та скористатися окремими цифровими послугами.
У перспективі через застосунок планують переводити більше процедур в онлайн, щоб військовозобов’язані рідше зверталися до ТЦК особисто. Йдеться про подання документів, уточнення відомостей, оформлення окремих видів відстрочок і взаємодію з рекрутинговими сервісами.
Остаточний перелік нових функцій Міноборони має представити окремо.
Людей планують розподіляти за навичками
Однією з головних змін має стати більш адресний підхід до комплектування війська.
Під час визначення посади планують враховувати:
- освіту та професію людини;
- досвід цивільної роботи;
- стан здоров’я;
- цифрові й технічні навички;
- водійські категорії;
- медичну підготовку;
- досвід роботи зі зв’язком, безпілотниками або інформаційними технологіями.
Пріоритет можуть отримувати спеціалісти, яких потребують конкретні підрозділи: медики, водії, інженери, механіки, зв’язківці, оператори безпілотних систем та ІТ-фахівці.
Очікується, що такий підхід дозволить ефективніше використовувати професійний досвід мобілізованих і зменшить кількість випадків, коли людину направляють на посаду, яка не відповідає її компетенціям.
Чого чекати після 1 липня
Отже, з 1 липня не анонсовано автоматичного перегляду мобілізаційного віку або скасування чинних підстав для відстрочки. Основні правила призову продовжуватимуть діяти.
Водночас упродовж літа можуть поступово впроваджуватися зміни у бронюванні працівників, цифрових послугах, рекрутингу та організації проходження служби.
Частина реформи вже представлена на рівні нових контрактів, однак оновлення ТЦК, адресний розподіл мобілізованих і додаткові функції "Резерв+" ще потребують нормативного оформлення.
Тому військовозобов’язаним і роботодавцям варто орієнтуватися насамперед на офіційні рішення Кабінету Міністрів, Міноборони та зміни до законодавства, а не на неофіційні повідомлення про нібито "повну зміну мобілізації з 1 липня".
Читати також: В Україні тривають загальна мобілізація та воєнний стан. Водночас громадяни мають дотримуватися встановлених правил військового обліку.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!