ПідтриматиРусский

Опитування КМІС: більшість українців готова терпіти війну стільки, скільки потрібно

КМІС зафіксував зниження частки тих, хто чекає завершення війни у першій половині 2026 року

Галина Хомуляк
Галина Хомуляк

Редактор-аналітик

Очікування завершення війни відсуваються: нові дані опитування КМІС

Упродовж 23–29 січня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології провів всеукраїнське опитування громадської думки, в межах якого досліджували ставлення українців до війни, очікування щодо її завершення та готовність населення продовжувати опір.

Згідно з результатами опитування, лише 20% українців очікують, що війна завершиться в найближчі тижні або в першій половині 2026 року. Ще 18% респондентів вважають, що це може статися у другій половині 2026 року, 43% очікують завершення війни у 2027 році або пізніше, а 19% відповіли, що їм складно визначитися з прогнозом.

Порівняно з попередніми замірами, частка тих, хто очікує завершення війни до середини 2026 року, зменшується. Так, у вересні–жовтні 2025 року таку відповідь давали 33% опитаних, у грудні 2025 року — 26%, тоді як у січні 2026 року — вже 20%.

Водночас більшість українців і надалі декларує готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Про це заявили 65% респондентів. Ще 17% зазначили, що готові витримати війну протягом кількох місяців або пів року. У вересні та грудні 2025 року частка тих, хто був готовий терпіти стільки, скільки необхідно, становила 62%, що свідчить про відсутність суттєвих змін у суспільних настроях.

У регіональному розрізі більшість респондентів у всіх частинах країни заявила про готовність продовжувати опір. У Києві таких 72%, на Заході — 66%, у Центрі та на Півночі без Києва — 64%, на Півдні — 64%, на Сході — 58%.

Респондентам, які не відповіли, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно, ставили додаткове відкрите запитання про причини. Найчастіше вони згадували загибель людей і страх за життя близьких, обстріли та руйнування, економічні труднощі, проблеми з електро- і теплопостачанням, а також психологічне виснаження.

Водночас у перерахунку на все доросле населення лише 5% опитаних пов’язали небажання терпіти війну тривалий час саме з проблемами електро- або теплопостачання.

Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів із подальшим статистичним зважуванням. У дослідженні взяли участь 1003 респонденти віком від 18 років, які на момент опитування проживали на території України, підконтрольній уряду. До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій та громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Формальна статистична похибка не перевищувала 4,1%, а для окремих експериментальних запитань — 5,8%.

Нагадаємо, начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім та мер Харкова, голова Асоціації прифронтових міст і громад Ігор Терехов очолили рейтинг регіональних лідерів із найвищим рівнем довіри.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook!

Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.

Інші новини

В Україні знову подовжать воєнний стан і мобілізацію: на який термін

В Україні знову подовжать воєнний стан і мобілізацію: на який термін

Президент має внести до парламенту відповідні документи, а народні депутати — затвердити продовження особливого правового режиму та мобілізаційних заходів

4000 пачок сигарет у залізорудних котунах: на Закарпатті викрили контрабанду у вантажному потязі

4000 пачок сигарет у залізорудних котунах: на Закарпатті викрили контрабанду у вантажному потязі

Партію сигарет без українських акцизних марок знайшли під час перевірки вантажу, що прямував до Словаччини

Масової демобілізації не буде: хто з військових може отримати право на звільнення

Масової демобілізації не буде: хто з військових може отримати право на звільнення

Загальне звільнення військових до завершення воєнного стану не розглядають, однак держава шукає спосіб зробити демобілізацію окремих категорій захисників справедливішою

Понад 1 млрд грн недостовірних даних у деклараціях: НАЗК перевіряє посадовців

Понад 1 млрд грн недостовірних даних у деклараціях: НАЗК перевіряє посадовців

Найбільші суми розбіжностей у деклараціях окремих депутатів перевищують 18 млн грн, а контроль за повнотою декларування триває до 40 робочих днів