В Україні чинне законодавство передбачає ширший перелік підстав для відстрочки від мобілізації, ніж для звільнення зі служби. Через це громадяни, які не оформили відстрочку вчасно, можуть опинитися у ситуації, коли повернутися до цивільного життя вже неможливо навіть за наявності вагомих причин.
На тлі загальної мобілізації в Україні дедалі більше уваги привертає проблема неузгодженості законодавства щодо підстав для відстрочки та звільнення з військової служби. Як зазначає адвокатка Дар’я Тарасенко, ця різниця має не лише формальний характер, а й безпосередньо впливає на долі людей.
За її словами, перелік підстав для відстрочки значно ширший, ніж для демобілізації. Це означає, що громадянин, який мав законне право не бути призваним, але не скористався ним вчасно, після мобілізації в більшості випадків уже не зможе звільнитися зі служби.
Показовим прикладом є ситуація з батьками дітей з інвалідністю. Закон гарантує їм право на відстрочку без додаткових умов. Водночас, якщо інвалідність дитині встановили вже після мобілізації або документи не були оформлені до призову, військовослужбовець фактично втрачає можливість звільнення.
Юристка наголошує, що така ситуація створює відчуття несправедливості. З одного боку, держава визнає важливість сімейних обставин для військовозобов’язаних, а з іншого — не враховує їх належним чином щодо вже мобілізованих осіб.
Крім того, існують ризики зловживань. За словами Тарасенко, представники територіальних центрів комплектування можуть мобілізувати осіб, які формально мають право на відстрочку, але не оформили її документально. Після цього такі люди фактично позбавлені можливості законно звільнитися.
Проблема не є новою, однак після змін у законодавстві, що набрали чинності 18 травня 2024 року, вона лише загострилася. Якщо раніше спостерігалася тенденція до узгодження підстав, то нині між ними утворилася, за словами юристки, "величезна прірва".
На ситуацію вже відреагували в Офісі військового омбудсмана, де закликали парламент усунути ці суперечності. Йдеться про можливе зближення переліків підстав для відстрочки та звільнення.
Втім, експерти сумніваються, що їх повністю зрівняють. Найімовірніше, законодавець шукатиме компроміс — скорочуватиме перелік підстав для відстрочки та водночас розширюватиме можливості для звільнення зі служби.
Додаткові труднощі створює і питання документального підтвердження права на відстрочку. Зокрема, нещодавні зміни щодо акту про здійснення постійного догляду не усунули всіх суперечностей, що призводить до різної практики застосування норм територіальними центрами комплектування.
У підсумку правова невизначеність продовжує впливати як на військовозобов’язаних, так і на тих, хто вже проходить службу, залишаючи відкритим питання справедливого балансу між інтересами держави та правами громадян.
Нагадаємо, що досягнення 60-річного віку є важливим юридичним рубежем у питаннях військового обов’язку. Закон чітко визначає: після цього віку чоловіків виключають з військового обліку, але водночас залишають можливість служити — виключно за власним бажанням.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook !
Допоможи зламати корупційні схеми – прийшли сигнал у чат-бот.