ПідтриматиРусский

Скромність на мільйон: як живе посадовиця КМДА Леся Верес

Матеріал розповідає про заступницю керівника апарату КМДА Лесю Верес, її кар’єру, можливі скандали та зв’язки в системі столичної влади

Дмитро Слободяник
Дмитро Слободяник

Журналіст, редактор

Скромність на мільйон: як живе посадовиця КМДА Леся Верес

Є такий тип чиновників, яких можна назвати "вічними". Вони роками засіли в системі, часто фігурують у кримінальних справах, ховають майно за родичами, але при цьому залишаються у своїх кріслах. Однією з таких представниць бюрократії є Леся Іванівна Верес, заступниця керівника апарату КМДА.

До речі, того самого керівника, який без жодних проблем приватизував службову квартиру, засвітився на "банкеті під час чуми", а ще, так само як і його батько-чиновник, записує майно і бізнес на дружину. І про керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного ми детально писали в попередньому матеріалі.

Про Лесю Верес точно можна сказати, що персона вона неоднозначна. Адже попри високу посаду та понад 1,2 млн грн річної зарплати в апараті КМДА, задекларовані активи чиновниці відносно скромні на вигляд. Водночас неподалік від Києва вона зводить чималий будинок, який вдалося знайти нашим журналістам. А діяльність апарату, в якій вона бере безпосередню участь, неодноразово піддавалася критиці в медіа за недоцільне використання бюджетних коштів, як-от купівля дорогих подарунків та "золоті" відрядження.

Тож, як кажуть, у тихому болоті… Точніше, розповісти завжди є про що.

Хто така Верес?

Кар’єра Лесі Іванівни Верес з 2007 року розвивається суто в стінах КМДА. Починала вона начальницею відділу правової експертизи законопроєктів та проєктів інших нормативно-правових актів юридичного управління апарату виконавчого органу КМДА. Потім було ще кілька керівних посад, а з 5 травня 2015 року вона стала заступницею керівника апарату та одночасно начальницею юридичного управління КМДА.

На порталі "Громадське" у листопаді 2014 року в матеріалі про "кузню кадрів для Кличка" Леся Верес згадується як начальниця юридичного управління апарату КМДА, призначена ще розпорядженням Макеєнка від 20.02.2014 року — тобто як чиновниця, що зберегла посаду в перехідний постмайданний період, коли новий мер замінив більшість керівників апарату.

Також вона фігурує ще в кількох матеріалах у медіа. Зокрема, у матеріалі "Наші гроші" Лесю Верес згадують як чиновницю, яка погоджувала проєкти рішень щодо скандальних детальних планів територій. Водночас журналісти звертають увагу на підозрілі невідповідності в датах: згідно з документами, Верес нібито погодила проєкти 10 жовтня, хоча вони посилалися на листи від 11 жовтня. Автори матеріалу вказують, що це має вигляд маніпуляції з датами, адже за змістом зауважень ідеться про норми закону, який набув чинності лише 12 жовтня. Крім того, у сканах документів помітні ознаки виправлення дати, що, на думку журналістів, може свідчити про її зміну заднім числом. У цьому контексті Верес згадується як одна з посадових осіб, дії якої могли бути частиною схеми з "підганяння" документів під потрібні строки, аби обійти вимоги нового законодавства і забезпечити ухвалення вигідних забудовникам рішень.

Ще кілька видань писали про Верес у контексті блокування проведення загальнонаціональної хвилини мовчання на Хрещатику та рішень щодо систем мобільних укриттів. Зокрема, у матеріалі "Київщина 24/7" начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що чиновниця замість сприяння повернула документ на доопрацювання, незважаючи на те, що раніше КМДА подавала цю ініціативу як власну перемогу. Вже у публікації "Kashtan NEWS" від 29 жовтня 2025 року Леся Верес прямо названа серед чиновників, які "саботують" ініціативи з безпеки та вшанування загиблих під час воєнного стану. Видання зазначає, що Верес підпорядковувалася Дмитру Загуменному — керівнику апарату КМДА, щодо якого розпочато кримінальне провадження, — а після його фактичного усунення опинилася під керівництвом Петра Пантелеєва.

Чим насправді займаються чиновники?

Апарат КМДА, який з 2018 року очолює Дмитро Загуменний і де Леся Верес вже тривалий час сидить у кріслі заступника, фігурує у понад сотні виконавчих проваджень і десятку судових справ різних юрисдикцій. За даними аналітичних систем, апарат КМДА, зокрема, виступає відповідачем у справах щодо оскарження кадрових рішень та виплат, пов’язаних із поновленням на посадах.

Крім того, діяльність апарату КМДА неодноразово ставала предметом критики в медіа. Йдеться про сумнівні витрати бюджетних коштів, зокрема закупівлі дорогих подарунків, "золоті" відрядження та інші рішення, які викликали питання щодо доцільності під час війни.

Так, у медіа писали про так звані "золоті" відрядження та "фейкові" туристично-інформаційні центри, які викликали питання щодо ефективності використання коштів. Окремі публікації стосувалися і перевірок у сфері благоустрою, де аудитори виявляли проблеми з контролем та витрачанням ресурсів. Крім того, у фокусі журналістів опинялися і кримінальні провадження. Зокрема, повідомлялося про розслідування Нацполіції щодо можливих розкрадань під час ремонтів мереж "Київміськсвітла", а також про справи, пов’язані з діяльністю "Київміськбуду" та іншими комунальними підприємствами.

Окрему увагу привертали і питання бюджетних витрат на другорядні потреби під час війни — від закупівель сувенірної продукції до дорогих подарунків, як-от 1500 іменних годинників міського голови марки Kleynod на суму 3,69 млн грн. Очікувано, такі кейси викликали суспільний резонанс і підсилювали дискусію щодо пріоритетів міської влади.

Будинок під Києвом

І хоч посада Лесі Верес далеко не остання, а її заробітна плата становить 1,2 мільйона гривень на рік, її активи видаються доволі скромними. Не можна виключати високу ймовірність того, що чиновниця, яка вкорінилася в КМДА з 2007 року, надійно ховає майно на родичів, яких не вдалося ідентифікувати.

Наразі, за даними YouControl та НАЗК, сама Леся Іванівна має 2 об’єкти нерухомості:

  • ділянку за адресою: Київська область, Обухівський район, Трипільська/с. Трипілля, вулиця Лесі Українки **. Площа 0.1104 га. Дата реєстрації 26.09.2020 р.

Важливий момент: Леся Верес зазначає у декларації, що це спільна власність із чоловіком, однак у реєстрі нерухомості вона вказана як єдиний власник. Варто зазначити, що земля має обмеження — "охоронна зона навколо інженерних комунікацій". Та найцікавіше, що вказана у декларації та в реєстрах вартість на дату набуття права становить усього 105 958 грн (це орієнтовно 3,7 тис. доларів за курсом).

Однак найдешевші землі під забудову у селі Трипілля продають від 700 дол. за сотку. З великою ймовірністю, вартість земельної ділянки, вказана під час оформлення землі, занижена щонайменше удвічі.

  • за цією ж адресою: Київська обл., Обухівський р., с. Трипілля, вулиця Лесі Українки, будинок ** – чиновниця має будинок. За даними декларації, будинок обійшовся Лесі Верес всього у 134 247 тис. грн.

Згідно з архівними знімками, ще у 2019 році тут була стара хатина, яку, очевидно, знесли, і на її місці почали будувати домоволодіння. Нашим журналістам вдалося знайти його, і наразі, у квітні 2026 року, можемо говорити про те, що будинок і гараж поруч уже зведені. Далі на чиновницю, вочевидь, чекають оздоблення фасаду та внутрішні роботи.

До речі, половина будинку розташована на іншій земельній ділянці, що у власності особи на імʼя Поночевний Петро Михайлович. Ким останній доводиться Лесі Верес – наразі невідомо.

І якщо зараз чиновниця зводить будинок, то раніше вона разом з чоловіком володіла ще й квартирами у нових ЖК, які згодом продали. Згідно з архівними деклараціями, Леся Верес у 2021 продала свою квартиру у ЖК "Богатирський", яку придбала у 2014 році.

Ще одну квартиру, яка була записана на чоловіка Лесі Верес Олександра Петухова, продали у 2023 році. Йдеться про квартиру у ЖК "Місто квітів", яку чоловік чиновниці придбав 29.01.2021 за 1 024 650 грн і продав за 1 461 000 грн. Та чи дійсно ці квартири були продані або ж просто переписані на довірених осіб, щоб офіційно пояснити походження коштів, – питання відкрите.

І такі питання виникають через сумнівне декларування Верес. Адже попри вже згадану доволі високу заробітну плату, жінка не має грошових збережень. Точніше, в такому розділі декларації вона обирає вказати "не застосовується".

Можливо вона витратила решту коштів на автомобіль, щоб їздити на роботу, скажете ви? Однак і тут не вгадали. Адже "автопарк" сім’ї чиновниці, принаймні офіційно, є доволі скромним.

Її чоловік Олександр Пєтухов, який, до речі, працює у комунальній організації "КИЇВМЕДСПЕЦТРАНС", володіє кількома транспортними засобами. Зокрема, у його власності є легковий автомобіль ЗАЗ 1102 1993 року випуску, набутий у 2016 році. Вартість – близько 1 тис. дол.

Також чоловік декларує водний засіб "Прогрес-2" 1972 року випуску, який він придбав у 2017 році. Вартість – близько 4500 тис. дол.

Крім того, у спільній сумісній власності з Лесею Верес є автомобіль Opel Omega 2003 року випуску, вартість якого на момент набуття у 2021 році становила 58 877 гривень.

Вартість – від 4 тис. доларів.

Що у підсумку?

Історія Лесі Верес – далеко не про неї саму. Ця історія про систему, в якій роками можна залишатися "незамінною", погоджувати сумнівні рішення, фігурувати в скандалах — і водночас демонструвати скромні декларації.

І поки одні українці донатять останнє на армію, інші зводять будинки, походження коштів на які викликає більше запитань, ніж дає відповідей.

Головне з них: чи зацікавляться цими розбіжностями ті, хто має повноваження їх перевірити?

Ми вже звернулися з відповідними запитами до КМДА та НАЗК і очікуємо на офіційну позицію щодо виявлених невідповідностей.

Раніше ми повідомляли, після розслідувань СтопКору чернігівська суддя-"мільйонерка" Антипець пішла у відставку.

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!

Інші новини

Опалювальний сезон 2026–2027: де українці вже гріються, а які міста можуть залишитися без тепла взимку

Опалювальний сезон 2026–2027: де українці вже гріються, а які міста можуть залишитися без тепла взимку

У більшості українських міст опалення почали подавати з 1–3 листопада, однак підключення будинків триває

У Польщі за місяць зникли з реєстру 81 тисяча українців: чому масово скорочується кількість біженців

У Польщі за місяць зникли з реєстру 81 тисяча українців: чому масово скорочується кількість біженців

Нові правила підтвердження особи, втрата статусу та перехід на довгострокові дозволи на проживання змінили офіційну статистику українських біженців у Польщі

II та III групи інвалідності: кому з чоловіків дозволили відкласти повторний огляд до завершення воєнного стану

II та III групи інвалідності: кому з чоловіків дозволили відкласти повторний огляд до завершення воєнного стану

Кабмін дозволив окремим категоріям чоловіків віком 25–60 років перенести повторне оцінювання інвалідності на період після завершення воєнного стану

Зима без стабільного світла: експерт попередив про тривалі аварійні знеструмлення

Зима без стабільного світла: експерт попередив про тривалі аварійні знеструмлення

Аварійні знеструмлення після російських атак можуть тривати до 20 годин, а в невеликих містах і селищах електроенергії може не бути кілька днів