Україна піднялася з 60 на 62 позицію в рейтингу «Свобода у світі – 2020» правозахисної організації Freedom House.
Однак Україна досі залишається в списку «частково вільних країн».
Про це йдеться в щорічному звіті Freedom House про стан політичних прав та громадянських свобод у країнах, оприлюдненому 4 березня.
Зокрема, у Freedom House зазначають, що протягом 2019 року журналісти в Україні продовжили стикатися з фізичним насильством і залякуваннями, а українськими судами і правоохоронними органами часто не забезпечувався належний захист їхніх прав. У звіті згадується про напад на черкаського журналіста Вадима Комарова, після якого він у ніч на 20 червня помер; а також – про затримання трьох осіб в рамках кримінального провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета, передає "Детектор медіа".
"У медіапросторі спостерігається значний плюралізм думок і піддаються відкритій критиці влада та ситуація з розслідуваннями щодо впливових людей. Проте значна кількість ЗМІ перебуває в власності і під контролем бізнес-магнатів, які використовують їх як інструмент для просування власних інтересів", – йдеться в повідомленні.
У правозахисної організації нагадали, що президент України Володимир Зеленський отримав значну підтримку від медіа, підконтрольних Ігорю Коломойському; інші партії також висвітлюються у позитивному ключі в дружніх до них ЗМІ.
Згідно зі звітом, пан Зеленський іноді відмовлявся відповідати на запитання журналістів, а його працівники періодично не допускали журналістів до приміщень, які вони за законом мають право відвідувати.
Крім того, у Freedom House додали, що закон про доступ до публічної інформації належним чином не виконується.
Показники рейтингу та оцінка стану не відображають умови, що склалися на окупованих територіях України – в Криму та Східному Донбасі, які аналізуються в окремих звітах. У звіті «Свобода у світі» оцінюється рівень політичних прав та громадянських свобод на окремій географічній території, незалежно від того, чи ця територія перебуває під впливом держави, недержавних суб'єктів чи іноземних сил. Спірні території іноді оцінюються окремо, якщо вони відповідають певним критеріям, зокрема таким як наявність відносно стабільних меж, що дозволяє робити щорічні порівняння.