Трагедія, яку за масштабами порівнюють із Чорнобилем: 6 червня російські окупанти здійснили підрив Каховської ГЕС. Цей акт екоциду призвів до величезних руйнувань і непоправної шкоди для екосистеми та місцевого населення. Що відбувається на Півдні України за пів року після теракту та як катастрофа вплинула на місцевих жителів? СтопКор здійснив експедицію постраждалими селами.
Подробиці з перших вуст – у відеорепортажі журналістки Ольги Левицької.
Руйнування греблі Каховської ГЕС – воєнний злочин та потенційно акт екоциду, здійснений окупаційними військами російської федерації. Вибух стався близько третьої ночі 6 червня цього року на тлі російського вторгнення в Україну – експерти припускають, що, найімовірніше, греблю водосховища на Херсонщині замінували та підірвали. У зоні лиха опинилося близько 16 тисяч людей та майже вісім десятків населених пунктів.
До теракту Каховська зрошувальна система вважалася найбільшою в Європі, а гідроелектростанція забезпечувала електроенергією та питною водою весь південний схід України. Крім того, водосховищем здійснювалась навігація від Херсона до Запоріжжя.
"Ця подія спричинила масу негативних наслідків, включаючи пошкодження лісів, руйнування флори та фауни, забруднення водоймищ величезною кількістю сміття та трупами тварин, а також забруднення каналізаційними викидами. Усе це загрожує навколишньому середовищу і передусім здоров'ю людей. Для відновлення природи необхідно оцінити поточний стан екосистеми", – наголошує репортерка.
Саме тому команда СтопКору спільно з екоактивістами, які з перших днів катастрофи моніторили критичну ситуацію, вирушила на Південь України, аби дослідити й зафіксувати наслідки однієї з найбільших екологічних катастроф нашої країни та Європи.
Знімальна група попрямувала до деокупованих сіл Миколаївської області, аби взяти проби води та перевірити її на наявність токсичних речовин після підриву Каховської ГЕС. Для цього учасники експедиції взяли необхідну амуніцію, щоб захистити себе у випадку обстрілів росіянами.
Як розповів Іван Кухта, голова Снігурівської міської військової адміністрації, тринадцять прилеглих населених пунктів були затоплені дуже значущо. У тому числі під воду пішли 375 будинків. Наразі вода вже відійшла та повернулась у своє русло, проте помешкання більшості людей внаслідок катастрофи не підлягають відновленню.
"Уявіть, як я поїхала з будинку, а приїхати нема куди. У кожної людини є страх за дітей, що немає куди повертатись, немає до чого, невідомо, що буде далі? Розумієте, що я хочу сказати: раніше людина жила, щось планувала, а зараз у нас планувати нема чого, тому що треба жити сьогодні, бо завтра – не знаєш, що буде. Дитині дев'ять років, яка вже знає, що це таке, і вона дуже, я вам хочу сказати, ненавидить росіян, бо вони забрали в неї все", – розповідає Тетяна Шапір, жителька Снігурівки.
На жаль, такі історії непоодинокі.
Вчені переконують: вода, в якій внаслідок підриву Каховської ГЕС виявлені токсичні речовини, вкрай небезпечна для вживання людиною.
"Оскільки ми досліджували токсичні речовини, то наявність цих токсичних речовин говорить тим, що небезпечно користуватися цією водою. Купатися, принаймні, точно не слід. І пити точно не слід", – зазначає в.о. директора УкрНЦЕМ Віктор Коморін.
Експерти взяли проби води та донних відкладень. Результати шокували: перевищені норми майже кожного з показників.
"Це важкі метали. Це хлорорганічні сполуки. Поліхлорбіфеніл. І нафтові, іноді в сотні разів перевищували по деяких показниках гранично допустимі концентрації", – підкреслює науковець.
Коли саме вода стане безпечною – не береться сказати жоден з дослідників. Тому й ми закликаємо всіх бути обережним на територіях, які постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС. Не можна ловити та споживати рибу, купатися та навіть мити руки у річках та водоймах, і куди критичніше – пити цю воду без спеціальної півгодинної обробки.
А ми своєю чергою продовжимо моніторити і фіксувати всі наслідки військових злочинів російської федерації.
Нагадаємо, відео і супутникові знімки Каховського водосховища після російського теракту демонструють обміліле дно: журналісти та OSINT-дослідники проаналізували, які знахідки воно ховає і чи придатна місцевість для ведення військових операцій.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!