Директори шкіл, лікарень, водоканалів і підприємств міського освітлення по всій Україні масово отримують кримінальні провадження. Підстава — додаткові угоди до договорів на закупівлю електроенергії, підписані у 2021 році відповідно до тогочасних роз'яснень Міністерства економіки. Рішення Великої палати Верховного суду, ухвалене значно пізніше, ретроактивно перетворило ці законні дії на "зловживання". Розслідування фіксує: серед тих, кого переслідують, — люди, завдяки яким міста не зупинялися навіть під час блекаутів і ракетних ударів. І поки правоохоронці штампують справи проти них, ті самі органи — поліція, СБУ, прокуратура — закуповували електроенергію за тими самими схемами і жодного провадження не мають.
Детальніше — у сюжеті для "Стоп Корупції ТБ",
Черкаси: кримінальна справа за вуличне освітлення
Черкаське комунальне підприємство "Міськсвітло" — це сотня точок обліку, трансформаторні будки і ліхтарі, які вмикаються щовечора по всьому місту. Непомітна інфраструктура, яку помічають лише тоді, коли вона не працює.
Директор підприємства Віталій Терьохін спілкується без адвоката і без заготовлених відповідей. Людина під слідством — але без відчуття провини.
"У нас ситуація така, як і по всій Україні. Після рішення Великої палати маємо позови прокуратури до господарських судів і відкриті кримінальні провадження по електроенергії. Нібито ми неправильно укладали додаткові угоди на підвищення ціни", — каже Терьохін.
Слово "нібито" тут принципове. Директор не заперечує факту підвищення ціни. Він заперечує саму логіку звинувачення — і це зовсім різні речі.
Хронологія подій виглядає так. У лютому 2021 року "Міськсвітло" укладає договір на постачання електроенергії. Ціна формується від середньозваженої на ринку "на добу наперед" за попередній місяць — відповідно до методології. До серпня все стабільно. Потім ціна починає зростати. Щомісяця постачальник приходить з документами про коливання ринку. Терьохін підписує додаткові угоди. Все з посиланням на ту саму статтю, що і постачальник, і замовник, і Мінекономіки трактували однаково.
"Ми керувалися законом. Керувалися роз'ясненнями Міністерства економіки. У статті дев'ятій закону чітко визначено, що уповноваженим органом контролю є Мінекономіки. І ми діяли відповідно до цього закону і до цих роз'яснень", — пояснює директор.
А потім — рішення Верховного суду. І те, що вчора було нормою, стало кримінальною статтею.
"Заднім числом нам сказали, що ми неправильно працювали. Але ж ми користувалися виключно законом і роз'ясненнями. Тобто чітко роз'яснювалося, як що має відбуватись", — резюмує Терьохін.
Prozorro бачить усе. Питання — що з цим роблять
Система публічних закупівель Prozorro фіксує кожен підпис, кожну угоду, кожну транзакцію. Мільйони записів. І саме тому заступник генерального директора Prozorro Наталія Шимко може говорити не версіями, а цифрами.
Шимко пояснює, що сфера публічних закупівель надзвичайно чутлива до розбіжностей між державними органами: замовники змушені одночасно орієнтуватися на позиції Мінекономіки, контролюючих органів, правоохоронців і судів. Коли ці позиції розходяться, виконавці на місцях опиняються в правовому вакуумі — вони просто не розуміють, як діяти правильно.
Це офіційна назва того, що Терьохін описував на прикладах зі свого досвіду. Правова колізія. Коли один орган держави каже "можна", інший — "злочин". І директор комунального підприємства опиняється між ними.
Данні Prozorro при цьому фіксують несподіване: попри масові скарги учасників ринку на погіршення умов роботи, кількість пропозицій на торгах з електроенергії не впала — навпаки.
"Середня кількість поданих пропозицій при закупівлі електроенергії у 2022 році становила чотири з половиною — п'ять на одні торги. А у 2020 році, більш спокійному, цей показник був два з половиною. Тобто ми бачимо покращення", — наводить дані Шимко.
Однак вона ж застерігає від передчасних висновків: "Чи вплинуло на це рішення суду? Поки що однозначно сказати неможливо. Кількість розірваних договорів також не збільшилася. Можливо, це якийсь відкладений ефект з часом. Але поки що ми цього не бачимо на даних".
Пастка без виходу: підписав — злочинець, не підписав — теж злочинець
Є деталь, яка переводить справу Терьохіна з рівня несправедливості на рівень абсурду. Якби він відмовився підписувати додаткові угоди і розірвав договір — підприємство автоматично потрапило б до постачальника останньої надії. Структури, яка не має права відмовити у постачанні, але перебувати на ній можна не більше 90 діб. А ціна там — рівно вдвічі вища від середньозваженої на ринку.
"Ціна на постачальника останньої надії рівно в два рази більша, ніж середньозважена на той день. Я думаю, що тут розтрата, мабуть, була більша", — каже Терьохін.
Висновок очевидний: держава збудувала лабіринт, з якого немає правильного виходу — лише вибір, за що саме тебе покарають. Підписав угоду на підвищення ціни — корупціонер. Розірвав договір і платиш вдвічі дорожче бюджетними коштами — теж корупціонер. Терьохін обрав те, що вважав законним. І за це опинився під слідством.
Золотоноша: директор без боргів і з кримінальною справою
Золотоноша — місто на Черкащині, десять тисяч людей, один водоканал. Вода, водовідведення, тепло — все під одним управлінням. Директор КП "Міський водоканал" Сергій Кузнєцов очолює підприємство з 2010 року. За цей час — жодного боргу: ні по зарплатах, ні по податках, ні по енергоносіях. Генератори встановив ще до повномасштабного вторгнення. Сонячні панелі на водозаборі. Місто не зупинялося жодного разу — ні під час блекаутів, ні під час обстрілів.
І все одно — кримінальна справа.
"Ми в жовтні провели тендерну процедуру. Уклали договір, але на початок грудня електроенергія почала рости. Виникла необхідність по збільшенню її вартості. Відповідно, додатковими угодами ми закупили обсяг на один місяць", — розповідає Кузнєцов.
Логіка — та сама, що і в Черкасах: "Якби підприємство не погодилося укладати додаткові угоди, ми сплатили б іще більше. Нам за те, що ми підняли, кажуть, що неправильно сплатили 100–200 тисяч. А якби ми не підписали договір і пішли у фонд — ми сплатили б ті самі 100–200 тисяч".
Два директори. Два міста. Один лабіринт.
Найбільш незручний факт: прокуратура сама закуповувала так само
Але є деталь, яка у справі Кузнєцова переводить все з рівня абсурду на рівень системи. Він відкрив Prozorro і подивився, хто ще закуповував електроенергію в той самий період за тими самими умовами.
"ГУНП у Черкаській області закупило на 20 відсотків дорожче. Черкаська служба безпеки України закупила на 20 відсотків дорожче. Черкаська обласна прокуратура — на 20 відсотків дорожче. Ми — на 99 відсотків, і по нам порушена кримінальна справа. Виходить, у нас або закон не для всіх однаковий, або держзакупівлі не для всіх однакові. Ми ці документи надаємо слідчому — нам їх повертають", — заявляє директор водоканалу.
Прокуратура, яка сьогодні подає позов на водоканал, сама закуповувала електроенергію за тими самими схемами. В той самий період. За тими самими правилами. Різниця одна: по прокуратурі справи немає. По водоканалу — є.
Учасники ринку називають це вибірковістю. З огляду на наведені факти важко підібрати інше слово.
Що каже закон — і що вирішив суд
Юридична суть конфлікту полягає ось у чому. У законі про публічні закупівлі прямо прописано: норма про обмеження підвищення вартості договору не більше ніж на 10% від початкової ціни — не стосується електроенергії, газу і пального.
"Держзакупівлі вказано: сума договірних відносин не має перевищувати підвищення більш ніж на 20 відсотків. Але пунктом прописано — це не стосується електроенергії, газу і пального. Але чомусь Верховний Суд трактував, що все-таки воно стосується. Хоча в законі про держзакупівлі написано в розділі, що воно не стосується. І після цього прокуратура, Нацполіція стрімко пішли розвивати ці кримінальні справи", — пояснює Кузнєцов.
Ірина Сопилюк, начальниця управління сфери публічних закупівель Мінекономіки, понад двадцять років у сфері постачання енергоносіїв, говорить відверто: "Правова позиція Верховного Суду України була непередбачуваною для Міністерства економіки України, для замовників та учасників ринку. Це безпрецедентна ситуація. Не було настільки різних позицій між державними органами всередині країни".
Наслідок, за її словами, цілком передбачуваний: "Ця подія негативно впливає на розвиток сфери публічних закупівель. Підриває довіру. І я вважаю, що кількість учасників буде зменшуватися".
Масштаб: не виняток, а правило
Черкаси й Золотоноша — не аномалія. Це два вузлики у тканині, що вкрила всю країну.
"Я спілкуюся з колегами, керівниками з усіх міст України. Фактично всі мають справи. Деякі вже мають підозри і судові процеси, деякі тільки кримінальні провадження без підозр. Ми також знаходимося в цьому", — каже Терьохін.
Головна редакторка порталу у сфері публічних закупівель Ганна Довга описує ситуацію коротко і точно: "Лікарні, школи — вони мають безперебійно забезпечувати електроенергію. І вони не можуть вплинути на ціну. І спрогнозувати її на рік неможливо. Від них вимагають неможливого і карають, коли неможливе виявляється неможливим".
Заступник директора департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки Михайло Мохня наводить показовий факт: кількість споживачів, які перейшли до постачальника останньої надії, зросла втричі — починаючи з 2010 року. А аналіз усіх договорів на закупівлю електроенергії за попередні роки через аналітичний механізм SmartTender виявив значну кількість замовників, які оголошували тендери, не знаходили переможця — і наступні три місяці не могли знайти жодного постачальника.
Навіщо відкривають справи, якщо вони не доходять до суду
Народний депутат, член Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк ставить питання прямо: "Я не розумію, для чого відкриваються справи, якщо потенційно вони розуміють, що до суду ця справа не дійде або потенціал вирішення цієї справи в суді або доведення якоїсь вини теж мізерний. У них, скоріше за все, є якісь свої плани, і вони щось там вбачають".
Він водночас застерігає від спрощення: "Тут треба розбиратися і дивитися принаймні три сторони. По-перше, за що була порушена кримінальна справа і подивитися, чи дійсно там були зловживання з боку закупівель і так само продавців. Я не виключаю, що був змов, і ми розуміємо, що якимось чином один одного знаходять".
Народна депутатка Вікторія Гриб формулює глибшу проблему: "Знаєте, в нашій державі на сьогодні, на превеликий жаль, мені здається, Конституція взагалі в багатьох випадках на паузі. Дай Боже, щоб ці справи розглядали фахівці, які розуміються на цих питаннях. Якщо ні, то це шлях в нікуди. Я вважаю, що нам сьогодні необхідно все ж таки на державному рівні визначитися, як нам рухатися далі для того, щоб не зайти в глухий кут".
Пальне і подвійні стандарти
Є ще одна деталь, яка робить усю цю картину ще більш запитальною. Пальне — дизель, бензин А-95 — фігурує в тому самому законі про публічні закупівлі в одному рядку з електроенергією. Так само волатильне. Так само залежить від ринку, від курсу, від зовнішніх чинників.
Цифри кажуть самі за себе. У 2021 році літр бензину А-95 коштував у середньому 25,75 гривні. У 2022-му — 31,15 гривні. У 2024-му — близько 55,90 гривні. За три роки — зростання більш ніж удвічі. Та сама логіка коливань ринку, яку постачальники електрики використовували для пояснення підвищення ціни. Той самий аргумент, за який директорів комунальних підприємств сьогодні судять.
Але де масові кримінальні провадження щодо тих, хто підписував додаткові угоди на підвищення ціни на дизель? Їх немає. Принаймні, не у зіставному масштабі. За наявними даними, провадження щодо закупівлі пального для бюджетних установ поодинокі і, як правило, пов'язані з іншими порушеннями, а не просто з фактом підвищення ціни. Для порівняння: справ про закупівлю електроенергії — сотні, з чітким шаблоном.
Технічне пояснення є: рішення Великої палати 2024 року стосувалося конкретного договору на електроенергію і саме воно стало прецедентом. Для пального аналогічного рішення немає — немає і потоку справ. Але питання залишається: якщо логіка "не більше 10% від початкової ціни" правильна — чому не застосовується до дизелю? Якщо неправильна — чому досі застосовується до електроенергії?
Що далі: Конституційний суд як останній інструмент
Адвокатка з питань енергетичного права Олеся Серебряник бачить вихід із правової пастки не в парламенті, а в Конституційному суді.
Серебряник наголошує, що проблема значно ширша за один ринок: норма пункту другого частини п'ятої статті 11 Закону стосується не лише електроенергії, а всіх товарів, що продаються через Prozorro. Якщо Конституційний суд визнає її неконституційною — норма втратить чинність з моменту ухвалення відповідного рішення. Водночас у КС є й інший шлях: визнати норму конституційною, але зафіксувати у рішенні, що в конкретних судових справах вона була застосована у спосіб, що суперечить Конституції. Адвокатка висловлює сподівання, що саме Конституційний суд зрештою розставить крапки над "і" у цьому питанні.
Тим часом Терьохін знайшов тимчасовий вихід: перейшов на універсальну послугу — його підприємство підпадає під категорію малого непобутового споживача. Але не всі мають таку можливість.
"Якщо не буде постачальника, термін перебування на постачальнику останньої надії закінчиться. І просто перестануть подавати електричну енергію на даній точці обліку. Прийде відключення", — попереджає Терьохін.
Логіка замикається в коло: держава судить тих, хто забезпечував світло. Відлякує тих, хто міг би його забезпечувати далі. Отримує порожній ринок. І, цілком ймовірно, наступного разу судитиме когось за темряву — теж заднім числом.
Висновок
Кузнєцов у Золотоноші одного разу вже проходив через кримінальну справу — у 2009 році, коли купив якісні генератори. Стенфордський агрегат і двигун львівського виробництва виявились дорожчими за китайські аналоги, які МВС закупило на 100–200 тисяч дорожче за одиницю. Кузнєцов потрапив під слідство. МВС — ні. Генератори врятували місто під час усіх наступних відключень.
Це вже не правова колізія. Це патерн.
Поки тривають слідства за угодами 2021 року, у Черкаській області блокують рахунки підприємств теплопостачання. Нафтогаз через виконавчу службу стягує борги — ті, які держава мала компенсувати з бюджету за різницею в тарифах, але так і не компенсувала. Підприємства зупиняють підготовку до опалювального сезону. Відправляють людей у вимушені відпустки.
Приєднуйтесь до нашої армії антикорупційних активістів! Підпишіться на нас у Telegram,WhatsApp,Facebook, Youtube, Twitter, Instagram та TikTok!