Понад 200 тисяч мешканців Білої Церкви вже 13 років отримують воду від приватного концесіонера. За цей час підприємство встигло і модернізувати частину інфраструктури, і накопичити перед містом борг у понад 21 мільйон гривень, а його директорка — отримати підозру від прокуратури. Журналісти-розслідувачі спробували розібратися, що саме пішло не так у цій історії.
Детальніше – у сюжеті Галини Капустинської для "Стоп Корупції ТБ".
Усе почалося у 2011 році, коли міська рада передала комунальний водоканал в управління приватному бізнесу. Обіцянки були традиційними для таких угод: інвестиції, модернізація, європейські стандарти якості. Частково вони справдилися — на підприємстві дійсно замінили десятки кілометрів мереж, оновили насосні станції, отримали міжнародний сертифікат ISO. Це підтверджують і представники самого водоканалу, і візуальний огляд об’єктів.
Але паралельно з’ясувалося кілька тривожних деталей. По-перше, ініціатором самої концесії у 2011 році виступила компанія ТОВ "Юніверсум ФГ" — структура без активів і фінансової звітності, чий власник через ланцюжок компаній веде до ліквідованого офшору в Панамі. Ця ж компанія фігурує у трьох кримінальних провадженнях, пов’язаних з відмиванням коштів. Хто реальний бенефіціар концесії, що контролює життєво важливу інфраструктуру двохсоттисячного міста, достеменно невідомо й досі.
По-друге, тариф для населення практично не змінювався з 2010 року, тоді як економічно обґрунтована вартість послуги давно вища вдвічі. Різниця обернулася для підприємства сотнями мільйонів гривень збитків — і, за словами керівництва, стала головною причиною боргу перед містом.
По-третє, саме на цю суму боргу — 21,3 мільйона гривень — прокуратура висунула підозру директорці водоканалу Тетяні Бойко. За версією слідства, йдеться про завищення вартості хлору та ненараховані штрафні санкції. Підозра з’явилася буквально через кілька днів після того, як директорка дала журналістам відверте інтерв’ю, де запевняла, що приховувати підприємству нічого.
Наразі міська рада створила робочу групу, яка розглядає варіанти подальшої долі концесії: судове стягнення боргу, розірвання договору або його пролонгацію. Остаточне рішення ухвалюватимуть депутати на сесії ради, а результат розслідування прокуратури визначить суд.
Історія водоканалу Білої Церкви — приклад того, як реальні досягнення в модернізації комунальної інфраструктури можуть співіснувати з непрозорою структурою власності, системними тарифними проблемами і кримінальними підозрами водночас.
Читати також: 21 мільйон боргу і панамський бенефіціар: що приховує концесія водоканалу Білої Церкви.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!