Щонайменше 52 шахрайські колцентри, понад 2700 працівників і щомісячні хабарі представникам правоохоронних органів — НАБУ та САП оприлюднили нові подробиці операції "Карфаген". За версією слідства, злочинна організація могла діяти під прикриттям високопосадовців СБУ, Національної поліції та прокуратури, а її діяльність не обмежувалася телефонним шахрайством.
7 тисяч доларів за прикриття одного колцентру
4 листопада НАБУ та САП оприлюднили нові матеріали розслідування операції "Карфаген". Антикорупційні органи представили записи розмов фігурантів і розповіли про ймовірну схему взаємодії злочинної організації з представниками правоохоронних структур.
За даними слідства, угруповання координувало роботу щонайменше 52 шахрайських колцентрів, у яких працювали понад 2700 осіб. За можливість безперешкодно вести незаконний бізнес організатори щомісяця платили представникам СБУ, Національної поліції та прокуратури.
Стандартна сума за прикриття одного колцентру, як стверджують детективи, становила 7 тисяч доларів на місяць. Організатори передавали правоохоронцям адреси об'єктів, а до п'ятого числа кожного місяця перераховували кошти в криптовалюті на визначені гаманці.
Адреси колцентрів, які сплачували хабарі, обліковували централізовано. Це, за версією слідства, давало змогу контролювати їхню діяльність і запобігати неузгодженим слідчим діям.
На одному з криптогаманців, який фігурує у справі, за період із 16 жовтня 2025 року до 25 квітня 2026 року зафіксували надходження 3,75 млн USDT. Водночас у НАБУ не уточнили, яка частина цієї суми безпосередньо припадала на виплати конкретним посадовцям.
"Мексиканець", "Кримінал" і правоохоронці: хто фігурує у справі
За інформацією НАБУ, до злочинної організації могли входити щонайменше 12 осіб, серед яких — представники кримінального середовища, чинні правоохоронці та люди, пов'язані з міжнародним наркобізнесом.
Одним із ключових фігурантів слідство називає особу на прізвисько "Мексиканець", яку пов'язує з транснаціональним наркосиндикатом "Хімпром". У НАБУ стверджують, що йдеться про громадянина росії, оголошеного в розшук у рф у 2016 році, а в Україні — у 2019-му.
За версією слідства, після початку повномасштабного вторгнення наркосиндикат продовжив діяльність в Україні та за кордоном. Оприлюднені записи, як зазначають детективи, також можуть свідчити про контакти керівника угруповання з представниками російської ФСБ.
Для організації прикриття в Україні "Мексиканець", за даними НАБУ, залучив чоловіка на прізвисько "Кримінал", який раніше неодноразово був засуджений і мав зв'язки серед правоохоронців.
Окремо слідчі описали ймовірну роль посадовців Нацполіції та СБУ. Зокрема, правоохоронець із позивним "Прайс", якого НАБУ називає одним із керівників Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції, нібито отримував гроші за невтручання в роботу окремих колцентрів щонайменше із січня до липня 2026 року.
Ще один фігурант, позначений у записах як "Акім", за версією слідства, є високопосадовцем СБУ у званні генерал-майора. Йому інкримінують забезпечення захисту організації від уваги інших співробітників спецслужби та допомогу у вирішенні питань із правоохоронними органами.
Наркобізнес, фальшиві євро та насильницькі злочини
Шахрайські колцентри, за даними НАБУ, були лише одним із напрямів діяльності угруповання. Антикорупційні органи також повідомили про ймовірну причетність його учасників до продажу наркотиків через мережу магазинів U-420, незаконного виробництва контрафактних сигарет і підроблення іноземної валюти.
Зокрема, у 2026 році фігуранти, за версією слідства, облаштували підпільний цех для виготовлення фальшивих євро. Там використовували спеціальне поліграфічне обладнання та матеріали для імітації захисних елементів банкнот.
Крім того, в оприлюднених розмовах обговорювали можливий підкуп високопосадовців, щоб не допустити обмежень діяльності магазинів, пов'язаних із продажем речовин на основі канабісу. У НАБУ зазначили, що реалізувати цей план не вдалося.
Ще один блок матеріалів стосується ймовірних замовних нападів, викрадень людей, катувань і вимагання грошей. Детективи навели обставини нападу на чоловіка біля спортивного клубу в центрі Києва в липні 2026 року.
За версією слідства, під час підготовки до нападу зловмисники отримували інформацію про пересування потерпілого із системи відеоспостереження "Безпечне місто". Доступ до записів, як стверджують у НАБУ, здійснювався з облікового запису співробітника Департаменту захисту національної державності СБУ.
Після нападу один із фігурантів, якого слідство називає чинним працівником поліції, нібито передавав організаторам інформацію про перебіг розслідування та відсутність плану перехоплення нападників.
Погрози журналістам і спроби впливу на розслідування
В оприлюднених записах також фігурують розмови про погрози журналістам і громадським активістам, які привертали увагу до діяльності бізнесу, пов'язаного з угрупованням. Зокрема, учасники організації згадували розслідування Bihus.Info та можливість фізичного тиску на його авторів. Водночас сам факт обговорення таких намірів не означає, що їх було реалізовано.
НАБУ також перевіряє можливу причетність окремих фігурантів до спроб перешкоджання роботі антикорупційних органів улітку 2025 року. Йдеться, зокрема, про можливе втручання у кримінальні провадження та спроби не допустити передачі інформації детективам.
Наприкінці липня 2026 року, після доручень керівництва держави активізувати боротьбу із шахрайськими колцентрами, учасники організації, за даними слідства, отримали попередження про необхідність тимчасово зупинити роботу та посилити конспірацію.
Раніше 4 листопада стало відомо про обшуки НАБУ у високопосадовців СБУ. Національна поліція повідомила про відсторонення співробітників, щодо яких проводилися процесуальні заходи. У СБУ підтвердили проведення обшуків на підставі судових ухвал і заявили про сприяння розслідуванню.
Досудове розслідування триває. Усі наведені обставини є версією слідства, а винуватість конкретних осіб має бути встановлена судом.
Раніше СтопКор писав, що у справі злочинної організації "Хімпром" тривають активні слідчі дії: частині фігурантів уже повідомили про підозру, а правоохоронці проводять понад 150 експертиз. У Нацполіції зазначають, що розголошення деталей може зашкодити розслідуванню, адже організатори угруповання навіть під час міжнародного розшуку продовжували керувати його діяльністю за допомогою мобільних телефонів.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
