Тимчасовий голова Держлікслужби Володимир Короленко знову привернув увагу СтопКору через дві резонансні історії, що активно обговорюють у мережі: приватна лабораторія зі сумнівними зв'язками та держпідприємство, де, за словами звільненої директорки, саме його ім'я пролунало серед тих, хто міг організувати силове захоплення влади. Про які саме структури йдеться, чим відомий Короленко і як він встиг себе зарекомендувати біля керма служби?
Відповідно до розпоряджень Кабміну від 24 грудня 2025 року № 479-р та від 7 січня 2026 року № 5-р, виконання обов'язків голови Держлікслужби було покладено на Володимира Короленка — колишнього заступника керівника відомства. Примітно, що посаду він обійняв після обшуків НАБУ у центральному офісі служби. Але чи справді відбулося очищення системи?
"Добробут-Лікилаб": лабораторія, яка з'явилася "вчасно"?
Як пишуть у профільному фейсбук-пабліку "Медичний конструктор", історія Володимира Короленка на чолі Держлікслужби є (цитуємо) "еталонною моделлю того, як українська фарм-бюрократія вміє зберігати себе". Як приклад автори публікації наводять кейс лабораторії "Добробут-Лікилаб".
У публічних матеріалах Держлікслужби зафіксовано: саме Володимир Короленко, тоді ще заступник голови, особисто відвідував лабораторію ТОВ "Добробут-Лікилаб". Його супроводжувала заступниця директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові і співробітники управління комунікацій.
Ця деталь набуває зовсім іншого забарвлення на тлі того, що стало відомо пізніше. У 2025 році журналісти Bihus.Info опублікували розслідування, з якого випливає: "Добробут-Лікилаб" могла бути створена людьми з оточення тодішнього голови Держлікслужби та представника однієї з силових структур країни.
Схема, за даними розслідувачів Bihus.Info, могла бути такою:
- лабораторію зареєстрували у квітні 2023 року;
- вже в липні того ж року Держлікслужба її атестувала;
- ще за тиждень нова структура почала отримувати направлення на перевірку ліків.
Як вказують автори розслідування, власники лабораторії нібито не мали профільної освіти в галузі фармацевтики — за словами одного з них, він "не є хіміком" і не розбирається в експертизах. Натомість вони могли мати "покровителів" у керівних кабінетах Держлікслужби.
Паралельно державна лабораторія Інституту ім. Марзєєва, яка понад 27 років перевіряла якість ліків в Україні, фактично відсувалась від роботи.
"Хто виграв від цієї заміни — очевидно. Хто програв — теж: державний бюджет і пацієнти", — констатує "Медичний конструктор".
Виникає закономірне запитання: яка роль у цій схемі Короленка, який особисто відвідував "Добробут-Лікилаб" і був заступником голови в момент її стрімкого злету?
"Фармакопейний центр": чиє ім'я назвала звільнена директорка
Якщо з "Добробут-Лікилаб" прямої відповіді на це питання немає, йдеться лише про припущення та гіпотези, то у справі "Фармакопейного центру" ім'я Короленка прозвучало з вуст людини, яка стала фігурантом кримінальної справи.
У січні 2026 року директорка Державного підприємства "Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів" (ДП "Фармакопейний центр") Олена Лавошник, за даними медіа, опинилася під вартою за підозрою у хабарництві.
Ще будучи обмеженою в публічних висловлюваннях через досудове розслідування, вона повідомила журналістам видання 190.today: її нібито підставили, щоб захопити контроль над Центром і поставити на її місце "свою" людину. Серед тих, хто міг організувати усунення, вона назвала, зокрема, нинішнього виконувача обов'язків голови Держлікслужби Володимира Короленка.
Зауважимо, ДП "Фармакопейний центр" — структура з унікальними повноваженнями: саме тут видають ключові сертифікати якості для більшості виробників ліків в Україні. Контроль над ним означає вплив на весь фармацевтичний ринок країни.
Примітно, що після відсторонення Лавошник виконання обов'язків керівника Центру поклали не на першого заступника, а на Олесю Дяченко — заступницю, яка не має профільної фармацевтичної освіти. Показово, що вона є дружиною Олексія Дяченка — колишнього начальника юридичного управління Держлікслужби, нині судді Київського районного суду Харкова.
Журналісти 190.today виявили ще одну деталь: низка людей, пов'язаних з адвокатською компанією "Квашин і партнери", за словами Лавошник, була фіктивно оформлена у "Фармакопейному центрі" — вони отримували зарплату з бюджету, але на роботі практично не з'являлися. Крім того, з її слів, держпідприємство могло використовуватися для бронювання від мобілізації "потрібних" осіб.
Як пишуть журналісти видання 190.today, коли вони прийшли по коментар до будівлі Держлікслужби в Києві, двері офісу зачинилися просто перед знімальною групою, а на дзвінки Володимир Короленко не відповів.
Що в декларації посадовця?
Щорічна декларація Короленка за 2025 рік, подана до НАЗК 28 березня 2026 року, розкриває майновий портрет чиновника категорії "А" — тобто вищої посадової групи держслужби.
Нерухомість. П'ять об'єктів: земельна ділянка (344 кв. м) та житловий будинок (36,3 кв. м) в Острі — оформлені ще 1995–2009 роками; квартира у Києві (34,41 кв. м) у спільній частковій власності по 50% між Короленком та його матір'ю, де також зареєстроване проживання дружини; квартира у Смілі (36,7 кв. м) у частковій власності дружини (1/3) та двох осіб на прізвище Кіяниця; нарешті — київська квартира (43,3 кв. м), придбана особисто Короленком у жовтні 2024 року вартістю 2 447 660 гривень.
Доходи. Основний — зарплата у Держлікслужбі: 1 357 187 грн за рік. Додатково — 3 282 грн за сумісництвом на посаді професора кафедри прикладної медицини в університеті "КРОК". Дружина отримала 160 122 грн в НМУ ім. Богомольця, 57 913 грн у структурі "Укрзалізниці" та 31 000 грн як самозайнята особа в Українській асоціації лікарів-психологів. Мати — пенсія 86 409 грн.
Готівка та рахунки. Сам Короленко зберігає 13 560 дол. США та 8 840 євро готівкою, ще 180 000 грн готівкою та 77 351 грн на рахунку в "Приватбанку". Дружина — 4 700 дол. США, 3 500 євро та 105 000 грн готівкою, плюс рахунки в "Приватбанку" (15 960 грн) та "Універсал Банку" (27 939 грн). Разом у родині — понад 18 000 доларів, понад 12 000 євро та близько 406 000 гривень у готівці та на рахунках. Жодних кредитів і зобов'язань не задекларовано.
Транспорт. Nissan Rogue 2016 року, куплений у жовтні 2022-го за 628 000 гривень.
Нематеріальні активи — деталь, яка впадає в очі. Короленко є співвласником патенту на корисну модель "Спосіб комплексного медикаментозного лікування хворих на нейрофіброматоз І типу" (2006 рік) та кількох наукових статей у сфері дерматовенерології. Тобто за науковим профілем він — лікар-дерматовенеролог, а не фармацевт. Це не забороняє обіймати посади у Держлікслужбі, але варте уваги з огляду на характер ухвалюваних рішень.
Декларація не містить очевидних аномалій у цифрах, але й питань не знімає. Особливо у поєднанні з двома резонансними розслідуваннями, де фігурує те саме прізвище.
Перше. Чому саме заступник голови Короленко особисто їздив до "Добробут-Лікилаб" — лабораторії, засновники якої, за даними Bihus.Info, були пов'язані з оточенням попереднього керівництва служби, і якою була його роль у процесі її атестації та подальшого отримання замовлень?
Друге. Що він може відповісти на слова Олени Лавошник, яка назвала його серед тих, хто організував її усунення з "Фармакопейного центру"? Це серйозне публічне твердження, яке заслуговує на публічну відповідь.
Держлікслужба — важливе державне відомство. Від її рішень залежить, які препарати допускають на ринок, які лабораторії акредитують, яким виробникам видають ліцензії. В умовах війни, коли медикаменти — це питання життя і смерті буквально, будь-які припущення щодо можливого корупційного впливу на цю систему потребують ретельної перевірки.
Якщо вам відомо про можливі зловживання у системі Державної лікарської служби України — повідомляйте нам через чатбот або у соцмережах.
Читати також: Мільйони у спадок, обшуки НАБУ і "тінь" Ісаєнка: чим відомий тимчасовий голова Держлікслужби Короленко?
