Історія навколо кредиту ТОВ "Євроенерготрейд" перетворилася на один із найгучніших фінансових конфліктів останніх років. Державний "Укргазбанк" кілька років намагався повернути понад 1,2 млрд грн, виданих компанії, яку пов’язують із бізнесменом Юрієм Дубинським. Попри заяви банку про успішне погашення боргу, ситуація залишається невизначеною через нові судові процеси та спроби оскарження заставних механізмів.
Про це повідомляє Багнет.
Український АБ "Укргазбанк" протягом кількох років намагався повернути понад 1,2 мільярдів гривень непогашеності за кредитом, наданим ТОВ "Євроенерготрейд" – компанією українського бізнесмена Юрія Дубинського, широко відомими сумнівами політичними зв’язками та шахрайськими бізнес-схемами. І банк майже пощастило, на початку травня 2026 року гроші повернулися, але не від Дубинського банку. І історія зараз не виглядає перемогою Укргазбанку, а навпаки.
Як державний банк потрапив у пасту нечистого на руку підприємця, і ніяк не можна з неї вибрати, а також чи є шанс отримати справедливість, розбираємося в матеріалі.
Юрій Дубинський і його сумнівні друзі
Важливо розуміти, хто він взагалі такий та з ким він водиться. Це ім'я не настільки медійне (або громадськість вже просто забула про нього на тлі буремних подій останніх років), а тим не менше його біографія та оточення багато чого пояснюють.
Дубинський Юрій Львович, 1969 року народження, протягом тривалого часу працює на енергетичному ринку України, і добра ця діяльність на ринку часто має сумнівні нюанси. У різний час його пов’язували зі скандальними народними депутатами-регіоналами та Олександром Онищенком – у змові з ними він роками наживався на нелегальних оборудках під час торгівлі природним газом.
І це не голослівні заяви – у 2017 році Дубинський був одним із фігурантів так само названої "газової справи Онищенка". За даними слідства, сам екс-нардеп був організатором та кінцевим бенефіціаром у шахрайській схемі з продажу за зниженими цінами цінного енергоресурсу, видобутого в межах спільної діяльності підконтрольних йому компаній з державним ПАТ "Укргазвидобування", після чого Дубинський виконав "брудну роботу". Згідно з вироком Печерського райсуду Києва, бізнесмен придбав низку фіктивних компаній, які надалі використовувалися для відмивання грошей, отриманих від проданого таким чином "чорного палива". Державі це нанесло близько 740 мільйонів гривень збитків .
Через два роки Дубинський домовився зі слідством, визнавши себе винним лише у фіктивному підприємництві та зобов’язавшись частково покрити нанесені державні збитки (втім, це не було зроблено в повній мірі). Одночасно йому вдасться уникнути відповідальності за звинуваченнями у створенні злочинної організації, відміченні грошей і присвоєння майна – він виявив, що нібито не знав про плани Онищенка заволодіти коштами "Укргазвидобування" .
Крім того, Дубинський був замішаний і в ще одному скандалі з "Укргазвидобуванням" – також його ім’я фігурувало в численних розслідуваннях шахрайських схем, пов’язаних з постачанням газу на підприємство бізнесмена-втікача Дмитра Фірташа.
На початку повномасштабної війни Росії в Україні Дубинський втік за кордон і приєднався до лав сумнозвісного "батальйону Монако". Вже влітку 2022 року розслідувачі "Української правди" відшукали його на французькому Лазурному узбережжі по сусідству з нардепами-регіоналами. Там Дубинський веде розкішний спосіб життя та роз'їжджає на елітних авто. Будує середземноморську резиденцію.
Як Дубинський через "Євроенерготрейд" намагається кинути АБ "Укргазбанк"
Історія має кілька частин: перша частина
У першу чергу діяльність Юрія Дубинського пов'язують з ТОВ "Євроенерготрейд", яке станом на 2020 рік стало найбільшим імпортером природного газу в Україну. І хоча офіційно власниками заснованої в 2015 році компанії вказуються три особи – Георгій Сахаров, Руслан Шерстюк і Леонід Андрущук, ні для кого не секрет, що саме Дубинський є його фактичним керівником .
До 2020 року ТОВ "Євроенерготрейд" брало активну участь у шахрайських схемах Онищенка та де-яких депутатів ОПЗЖ. Коли ж вони були викриті та піддані кримінальному переслідуванню, Дубинський вигадав новий спосіб наживатися на купівлі-продажу "чорного палива".
Восени 2020 року компанія Дубинського звернулася в кредит до державного "Укргазбанку". Тоді на перший погляд все виглядає надійно та легально – велика стабільна компанія, що працює на перспективному енергетичному ринку. У якості гарантії ТОВ "Євроенерготрейд" надало вимоги щодо договору купівлі-продажу природного газу ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД", що фактично відносилося до групи Фірташа. І зараз (травень 2026 року) такі ж вимоги до цієї компанії й стали головним фігурантом подій. Дуже важлива деталь, яка потребує розкриття: роль Фірташа в цій справі, про неї йшлося вище в матеріалі. Насправді, ще з 2020 року Юрій Дубинський укладав контракти на постачання газу з Фірташем особисто, вони співпрацювали і в той час, коли Фірташ вже знаходиться в санкційному списку.
Під кінець 2023 року ТОВ "Євроенерготрейд" припинило виконання зобов’язань перед держбанком і оголосило про початок процедури дефолту. Після цього "Укргазбанк" звернувся до Господарського суду Києва з позовом про стягнення простроченої заборгованості на загальну суму близько 1,35 мільярди гривень. Після року перемовин, протягом якого жодні платежі банку не були банку, у грудні 2024 року сторони уклали мирову угоду, відповідно до якого боржник зобов'язувався погасити заборгованість перед держбанком.
Втім, із самого початку стало зрозуміло, що Дубинський навіть не планував відмовитися від рішення суду, оскільки вже за два місяці компанія ТОВ "Євроенерготрейд" почала руйнувати графіки виплат боргу, а влітку 2025 року взагалі припинила платежі.
Ключовим моментом тут стало те, що насправді ТОВ "Євроенерготрейд" не тільки не припиняло свою господарську діяльність, а й продовжувало проводити розрахунки з іншими кредиторами. Більш того, компанія Дубинського неодноразово перевела частину своїх активів та передала вимоги щодо прав на інші юридичні особи, тоді як ці дії не мали для неї жодної обґрунтованої економічної вигоди, крім того, що вони неможливо спрямували ці ресурси на погашення заборгованості перед "Укргазбанком".
Більш того, у грудні 2025 року Дубинський переніс реєстрацію ТОВ "Євроенерготрейд" з Київської області до прифронтової Слов'янської у Донецькій області. Такий крок можна свідчити про спробу здійснити таку назву "банкрутний туризм" — зміну юрисдикції підприємства для подальшого проведення контрольної процедури банкрутства на більш вигідних умовах.
Вже через кілька тижнів 29 січня 2026 року почалася процедура банкрутства, яка мала б на меті вивести актив банку з-під застави та дозволити банку будь-які шанси на повернення боргу.
СХЕМАТОЗ ВІД ДУБИНСЬКОГО ВИГЛЯДАЄ ТАК: він створює компанію, формує її на підставних осіб, звертається по кредитах, накопичує борги, а далі шляхом махінацій виводить з її активів. Кінцева ж мета – доведення компанії до банкрутства, щоб остаточно унеможливити повернення власних коштів, в даному випадку фактично викрадених у державі Україна через державний банк.
Хоча формально уся хронологія дії з боку Дубинського і Ко виглядає законною, те, що в цій справі щось "нечисто", може навіть зрозуміти, хто не розбирається в тонкощах юридичної справи довго – це тривале шахрайство, чітко сплановане з самого початку в інтересах самого Дубинського та інших інтересів осіб.
І вся ця історія не пропонує. Цей типовий алгоритм, модель поведінки, який реалізує Юрій Дубинський у фінансових операціях на газовому ринку. Ваша логіка проста і ефективна. Спочатку створюватися або брати під контроль компанію, через яку концентруються фінансові потоки. На наступному етапі у цієї компанії накопичується значний обсяг зобов'язань — як перед банками, так і перед іншими кредиторами, часто без належного економічного балансу між боргами та активами. Паралельно з цим поступово виводяться ліквідні активи — через пов’язані структури, переуступки правових вимог, операції без ринкової компенсації або інші інструменти, які формально можуть виглядати як господарська діяльність, але по суті змінюють баланс активів на отримання інших компаній.
Після цієї компанії втрачає здатність обслуговувати борги, що створюють підстави для переходу до процедур неплатоспроможності або їх імітації. І на цьому етапі запускаються механізми, які повинні закріпити вже досягнутий результат: змінюється структура кредиторів, створюються штучні обмеження для звернення тягнення на забезпечення, застосовуються процесуальні інструменти, які формально змінюють закон, але саме фактично неможливі реальне повернення коштів. У результаті кредитори залишаються з формальними вимогами, але без активів, за рахунок яких ці вимоги могли бути задоволені.
Саме в цій логіці повністю вписується і ситуація з "Укргазбанком". Послідовність дій — від виведення грошових потоків та активів до концентрації боргу, зміни юрисдикції, блокування застави та запуску реструктуризаційних процедур — не виглядає випадковою. Вона повторює вже знайому модель, в межах якої кожен наступний крок лише закріплює попередній. І саме тому цей кейс виглядає не як вінняток, а як черговий епізод, який, за одну належну реакцію, може бути не останнім.
Як Дубинський через "Євроенерготрейд" все одно намагається кинути АБ "Укргазбанк": частина друга
18 травня 2026 року "Укргазбанк" опублікував переможний реліз про те, що нарешті, після довгих років невизначеності, державний банк повернув понад 1,14 млрд грн проблемної заборгованості компанії "Євроенерготд". Пряма мова заслуговує увагу: "Після порушення та систематичного невиконання зобов'язань позичальником, банк виступив у передбачених законодавством механізмах тягнення. У результаті майнового поручителя 13 травня 2026 року повністю погасив заборгованість перед державним банком у розмірі 1,14 млрд грн.".
Кошти в кінці сплатив майновий поручитель – компанія "Парк Лейн", яка після цього отримала законодавче право змінити кредитора. Між Укргазбанком та компанією "Парк Лейн" було задіяно інструмент суброгації. (Суброга́ція (subrogation) — різновид уступки права, заміна одного кредитора на інше, -ред.)
Тобто "Парк Лейн" через цей інструмент стає власником вимоги до кредиту за законом. Так за суттю можна заповнити до реального боржника "Євроенерготрейд" усі доступні заходи, які не можуть заповнити держбанк для отримання боргу від "Євроенерготрейд". Дубинський це зрозумів і почав діяти у звичному для себе стилі: суддівський схематоз.
Для того, щоб "Парк Лейн", яка вже виплатила банку за "Євроенерготрейд", дійсно, за законодавством, отримала правові вимоги, й здійснилася суброгація, - суд має винести таке рішення по заміні кредитора.
Й тут почалося найцікавіше.
Дія №1 : ТОВ "Євроенерготрейд" подало позов до суду з вимогою визнати недійсним договір застави прав вимог боржника (Євроенерготрейд) до ТОВ "Хімтрейд" (заставний актив), укладений ще у 2020 році. Тобто через п'ять з половиною років після підписання. І саме в той час, як банк реально отримав гроші від поручителя. Фінансові аналітики та медіа розцінюють цей судовий позов як спробу Дубинського уникнути повної фінансової відповідальності та створити небезпечний прецедент щодо оскарження механізмів стягнення боргів держбанками.
Дія №2: Днями відбулося засідання Суду, яке мав винести рішення, яке б мало замінити Укргазбанк як кредитора на "Парк Лейн". І, суд виносить дуже "цікаве" рішення, за яке ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ при заміні кредитора. Й це нонсенс, хоча борг банку виплачений компанією-поручителем, й має бути відбутися простою формальністю. Але вона не відбувається. І як це виглядає для банку, який уже написав у релізі "завдяки професійним та своєчасним діям команди банку держава отримала значний обсяг ліквідності без багаторічного блокування коштів у судах та ризикових процедур неплатоспроможності боржника". І тепер на тлі високих заявок про успішне повернення коштів залежить ризик того, що в майбутньому банк може бути повернутий повернути отримані від покупця кошти.
Де тут місце Дубинського? Він не зацікавлений, щоб борг перейшов з державного банку в іншу компанію, тому що держава – це одне, а приватні компанії – інше, й там по-іншому вирішують питання боргів, це він чітко розуміє.
Отже, через рішення суду питання переходу правових вимог до компанії "Парк Лейн" наразі залишається неврегульованим, "Укргазбанк" ризикує бути повернути використаними гроші, тим самим залишитися знову сам на сам із схематозами Дубинського. А тим часом Дубинський, маючи мільярдні борги, під час війни продовжує розкішне життя в Монако та святкує проміжну перемогу над державою й її інституціями.
Як пояснити це незрозуміле рішення Суду?
На цьому етапі законодавчо постає питання: хто в Україні має настільки значний вплив, що за його сприяння або в інтересах якого прийнято рішення, які залишають під сумніви принципи справедливого судочинства та можуть додати законні інтереси державному банку?
Відповідь на це питання мають надати правоохоронні органи та компетентні державні установи. А тим часом журналісти й надалі стежитимуть за розвитком подій та перебігом цієї справи.
Раніше СтопКор писав, що Володимир Зеленський заявив, що Сенс Банк має бути приватизований уже цього року без жодних затримок. В уряді також підтвердили, що триває підготовка до приватизації Укргазбанку.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
