ПідтриматиРусский

Промінвестбанк банкротить групу "сонячних" компаній з Криму, які пов`язували з Клюєвими

StopCor
StopCor

StopCor

Промінвестбанк банкротить групу 'сонячних' компаній з Криму, які пов`язували з Клюєвими

Промінвестбанк банкротить групу "сонячних" компаній з Криму, які пов`язували з Клюєвими

Промінвестбанк банкротить групу ''сонячних'' компаній з Криму, які пов`язували з Клюєвими

Госпсуд Київської області прийняв до розгляду заяви Промінвестбанку про відкриття проваджень у справах про банкрутство кримських ТОВ “Бора Солар” (№911/2042/20), ТОВ “Лєннет Солар” (№911/2043/20), ТОВ “Кларіон Солар” (№911/2048/20), ТОВ “Каліпсо Солар” (№911/1922/20).

При цьому суд витребував в СБУ інформацію щодо можливої переуступки Промінвестбанком прав вимоги до вказаних структур для російської компанії ООО “КапиталЮгИнвест” (відповідні дані фігурували в матеріалах кримінального провадження №22017000000000288).

У держреєстрі засновником ТОВ “Бора Солар” (як і ТОВ “Канарі Солар”) вказані кіпрські фірми Midesiano Investments LTD і Milidenio Holdings LTD, ТОВ “Лєннет Солар” - Milidenio Holdings LTD і Samelinia Investments LTD, ТОВ “Кларіон Солар” і ТОВ “Каліпсо Солар” - Milidenio Holdings LTD і Koltreso Commercial LTD, ТОВ “Каліпсо Солар”.

Раніше зазначені кримські компані компанії пов’язували з групою Activ Solar і братами Клюєвими. Разом з тим, в групі Activ Solar заперечували свій зв’язок з Клюєвими.

Засновником і гендиректором ООО «КапиталЮгИнвест», якому Промінвестбанк продавав борги, був Денис Новіков. Особа з таким же ім`ям та прізвищем фігурувала в ЗМІ як представник департаменту корпоративного контролю Внєшекономбанку (власник Промінвестбанку).

Як писав Finbalance, згідно з матеріалами Шевченківського райсуду м. Києва від 13.10.2017, СБУ в рамках кримінального провадження №22017000000000288 встановило, що в 2012-2013 роках Промінвестбанк надав кредити на понад 166 млн євро для поповнення обігових коштів ряду кримських підприємств-виробників сонячної електроенергії: ТОВ «Канарі Солар», ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Каліпсо Солар», ТОВ «Кларіон Солар», ТОВ «Бора Солар».

Як зазначалося, ці позики було отримано для укладення контрактів з China National Building Materials and Equipment Import and Export Corporation (CNBM) на поставку обладнання для сонячних електростанцій (фотогальванічні елементи та комплектуючі). Крім цього, як забезпечення виконання умов зовнішньоекономічних договорів, укладених між вказаними підприємствами та CNBM, банк надав гарантії на 213,9 млн євро.

Як констатувалося, на фоні анексії Росією Криму ТОВ «Лєннет Солар», ТОВ «Каліпсо Солар», ТОВ «Канарі Солар», ТОВ «Кларіон Солар» та ТОВ «Бора Солар» перестали виконувати умови кредитних угод та зовнішньоекономічних договорів, що «стало підставою для виплат банком за банківськими гарантіями на користь CNBM КНР накопичених зобов`язань на суму понад 68 200 000,00 євро за 2014-2015 роки» (цитата). Крім того, зауважувалося, що 02.03.2016 Промінвестбанк переуступив борг на понад 69 млн євро за кредитними угодами з вказаними кримськими підприємствами російській компанії ООО «КапиталЮгИнвест» з дисконтом біля 90% (згадувалася в т.ч. сума 7,6 млн євро).

Як наголошувалося в судових матеріалах, «керівництво банку інформувало Національний банк України з метою отримання дозволу на проведення означених виплат за банківськими гарантіями, обіцяючи отримати кредит від материнського банку («Внешэкономбанк», м. Москва, РФ), який повністю покриє витрати, проте фактично грошові кошти не надійшли, що свідчить про наявність шахрайських дій з боку службових осіб банку» (цитата з судових матеріалів).

Читайте также: Візит Медведчука до окупованого Криму – це не просто приниження України, це вчинок, на який має бути негайна реакція органів безпеки

Як писав Finbalance, 23.04.2018 Госпсуд Київської області частково задовольнив позов Промінвестбанку та вирішив стягнути з ТОВ “Канарі Солар” (АР Крим) 30,2 млн євро та 145,6 млн грн заборгованості за договором про банківську гарантію №20-4266/3-2 від 28.12.2012.

Згідно з судовими матеріалами, Промінвестбанк надав для ТОВ “Канарі Солар” гарантію на 37,55 млн євро на користь компанії China National Building Materials And Equipment Import & Export Corporation (CNBM), що забезпечувало виконання ТОВ “Канарі Соларі” своїх зобов’язань за зовнішньоекономічним контрактом №SААF4112013 від 15.11.2012. Термін дії гарантії був до 01.10.2016 включно.

За даними Промінвестбанку, у зв’язку з несплатою відповідачем сум контракту, за вимогами CNBM Промінвестбанк сплатив останньому 33,9 млн євро в січні-жовтні 2015 року та жовтні 2016 року. Як зазначалося, Промінвестбанк неодноразово через кур’єрську службу повідомляв ТОВ “Канарі Соларі” про необхідність відшкодування банку сум, сплачених для CNBM, однак ці вимоги були залишені без відповіді.

Також Промінвестбанк зауважував, що станом на дату звернення з цим позовом відповідач не виконав інші зобов’язання за договором гарантії, а саме не відшкодував суми гарантійних платежів, виконаних банком, у розмірі 27,4 млн євро за вимогою №09-8-7/2073 від 21.11.2016.

Контекст

У 2014 році в групі Activ Solar запевняли, що $1,8 млрд у кримські СЕС вклали "держкорпорації КНР та інституційні інвестори з Європи". Як підкреслювалося, боргів перед російськими банками у Activ Solar немає.

У 2015 року Activ Solar публічно стверджувала, що не веде фінансово-господарської діяльності в Криму з квітня 2014 року: «Activ Solar та/або її дочірні компанії не є акціонерами (тобто власниками) сонячних електростанцій в Криму. З 2009 року по квітень 2014 року, компанія займалася будівництвом і обслуговуванням сонячних електростанцій на Кримському півострові, але потім припинила свою діяльність на цій території».

У 2015 році (тобто вже після анексії Криму) російський «Коммерсант» писав, що сонячні електростанції (СЕС) в Криму потужністю більше 200 МВт, які втратили українські «зелені тарифи», не змогли погашати кредити на €800 млн, взяті в російських держбанках (у т.ч. ВТБ і Сбербанка), і переходять у їх власність. Як зауважувалося, мова йде про проекти, якими керувала австрійська Activ Solar, що побудувала на півострові 407,2 МВт СЕС. З них до моменту анексії Криму Росією були підключені до мережі 227,5 МВт (в 2013 році виробляли 25% електроенергії на півострові). У Внєшекономбанку тоді повідомили російському виданню, що його дочірній банк в Україні фінансував СЕС Activ Solar на 110 МВт.

У 2019 році росЗМІ писали про інтерес Сергія Курченка до “сонячної” генерації в Криму. При цьому ВТБ і Сбербанк банкротили відповідних боржників.

На початку 2015 року в Ощадбанку публічно заявляли, що обсяг заборгованості корпоративних клієнтів у Криму сягав 650 млн дол, а 94% цього портфелю – це позики на будівництво 16 сонячних електростанцій, які пов’язували з Клюєвими. Згодом стало відомо, що «сонячні» проекти Клюєвих на континентальній частині України ніби перейшли під контроль китайської корпорації CNBM, яка ніби обслуговувала відповідну частину кредитів.

Інші новини