Команда "Стоп корупції" слідкувала в Апеляційному суді Київської області за двома судовими процесами, в результаті яких дрібного фермера зі Згурівського району позбавили права користуватись земельними ділянками на користь великого агрохолдингу.
Подробиці справи розповіла журналістка "СтопКору" Наталя Полинкова.
"Олександр Явон – фермер, який обробляв ділянку у 47 га кілька років, раптом дізнався, що ділянку передали в оренду новому власнику.
Через подвійну реєстрацію пакет документів на ділянку передали підставній особі, яка діє в інтересах підприємства, яке підконтрольне відомому латифундисту і рейдеру Олександру Мостіпану" – розповіли "СтопКору" жителі Згурівського району, які приїхали підтримати фермера.
"Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги пакет документів на право користування ділянкою Явона, оформлений раніше, та залишив рішення суду першої інстанції в силі. Також поза увагою суддів залишився факт порушення кримінального провадження проти співробітника Держгеокадастру, якого звинувачують у зловживанні службовим становищем на користь великого господарства", – розповіла журналістка.
"Ринок землі у нас розподілений між великими агрохолдингами. Маленький фермер не захищений. І великий землевласник може у будь-який момент задушити маленького фермера", – розповів "СтопКору" житель Згурівського району Іван Кудрявський.
Аналогічна ситуація склалася стосовно другої ділянки фермера – там орендовану Явоном ділянку поділили навпіл. Фермер дійшов до касації у боротьбі за право обробляти землю, утім і там йому відмовили.
"Це повний розвал правосуддя! Документів надано більше, ніж достатньо! Але судді не бачать, не чують, не враховують докази, – прокоментував ситуацію представник фермера Андрій Явон.
"Обидва нових власники підставні. Це інструмент рейдерського захоплення землі великими агрохолдингами. Ганьба такому правосуддю і такій системі!", – упевнені жителі Згурівського району.
Додамо, що до 2013 року земельні ділянки не реєструвалися в державному кадастрі, оскільки існував закритий реєстр земель.
"З 2013-го, коли був створений Державний земельний Кадастр, співробітники земельних відділів були зобов’язані перенести відомості з державного реєстру земель до державного земельного кадастру. Утім, часто ці дані не вносились. А, отже, такі ділянки могли отримати нові номери й бути передані новим власникам", – прояснила ситуацію журналістка.
