За роки великої війни Київ витратив і запланував понад 9,5 млрд грн на укриття, проте проблема безпеки містян залишається гострою. За офіційними даними, 4365 захисних споруд можуть вмістити близько 2,17 млн людей — трохи більше половини населення столиці, а мобільних укриттів у місті лише чотири. Рух ЧЕСНО з’ясував, чому майже пів мільярда гривень, виділених на такі споруди торік, не перетворилися на місця для порятунку та чому питання їхнього фінансування знову стало предметом суперечок між КМДА й районними адміністраціями.
Мільярди на укриття, але місць вистачить лише половині киян
Від початку повномасштабного вторгнення на ремонт, будівництво та облаштування укриттів у Києві спрямували й запланували понад 9,5 млрд грн. Такі дані Рух ЧЕСНО отримав у відповіді на запит до департаменту муніципальної безпеки КМДА. За масштабом ця сума співмірна з бюджетом Вінниці на 2026 рік.
Водночас наявна інфраструктура не покриває потреб усіх жителів столиці. За даними міської влади, станом на початок 2025 року в Києві проживало близько чотирьох мільйонів людей. Натомість усі обліковані захисні споруди разом можуть вмістити 2 177 206 осіб — приблизно 54% населення.
Загалом у столиці обліковують 4365 захисних споруд цивільного захисту. Більшість із них — 3801 — це найпростіші укриття, зокрема підвали. Ще 511 об’єктів належать до сховищ, 49 — до інших типів споруд. На все місто припадає лише чотири мобільні укриття.
За інформацією департаменту муніципальної безпеки, у 2022–2025 роках на поточні та капітальні ремонти витратили понад 4,54 млрд грн. На будівництво нових об’єктів у 2024–2025 роках спрямували ще 3,08 млрд грн. На 2026 рік запланували майже два мільярди гривень.
Однак навіть значні видатки не гарантують, що всі кияни матимуть змогу швидко дістатися безпечного місця під час атаки.
Де ремонтують найбільше і куди спрямовують кошти
За кількістю укриттів і загальною місткістю серед районів столиці лідирує Дарницький. Там обліковують 595 захисних споруд, розрахованих приблизно на 480 тисяч людей. У районі також провели найбільше ремонтів — більш ніж на 500 об’єктах, витративши понад 771 млн грн.
До районів із найбільшою кількістю укриттів також належать Дніпровський, де налічується 540 споруд місткістю понад 342 тисячі осіб, і Святошинський — із 532 об’єктами, розрахованими майже на 371 тисячу людей.
Найменше укриттів обліковують у Подільському районі — 275, а також у Деснянському — 285.
За обсягом фінансування лідирує Дніпровський район: загалом там освоїли й запланували понад 1,23 млрд грн. У Святошинському районі сума становить близько 1,17 млрд грн, у Шевченківському — 878 млн грн, в Оболонському — майже 770 млн грн. Найменше коштів на ремонти та облаштування спрямували в Подільському районі — приблизно 121,5 млн грн, і Голосіївському — 186,5 млн грн.
При цьому дані районних державних адміністрацій не повністю збігаються із загальною інформацією КМДА. За відповідями дев’яти РДА ЧЕСНО підрахував 5,75 млрд грн видатків. Ці відомості можуть бути неповними: Деснянська адміністрація не надала даних про загальні витрати, а Святошинська не повідомила про заплановані видатки на 2026 рік.
Укриття є на карті, але не завжди доступні
Окрема проблема — фактичний стан захисних споруд. Наявність адреси в офіційному переліку ще не означає, що укриття готове приймати людей під час повітряної тривоги.
У травні 2026 року секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини оприлюднив результати моніторингу функціональності укриттів в Україні. Із 1066 перевірених споруд 80 фактично не працювали, хоча їхні адреси були зазначені у відкритих інформаційних ресурсах. У Києві виявили 11 таких об’єктів — це другий показник серед регіонів після Львівської області, де зафіксували 16.
Серед найпоширеніших проблем — відсутність укриття за вказаною адресою, аварійний стан споруди або ремонтні роботи, через які скористатися нею неможливо.
Після доручення прем’єр-міністра від 30 липня перевірити всі укриття в Україні в Києві провели позапланові обстеження 4295 об’єктів. За їхніми результатами працівники ДСНС застосували 147 адміністративних стягнень.
Проте перевірки не розв’язують іншої проблеми: навіть справне стаціонарне укриття може бути надто далеко, коли до столиці летять балістичні ракети або реактивні "шахеди".
Пів мільярда гривень, які не перетворилися на мобільні укриття
Питання мобільних укриттів особливо загострилося після того, як торік восени Київ виділив районним адміністраціям майже 500 млн грн на їх придбання та встановлення. Однак до завершення бюджетного року гроші так і не використали.
За інформацією, яку КМДА надала у відповідь на запит "Суспільного", 453 млн грн повернули до міського бюджету. Ще 30 млн грн залишилися невикористаними. Загалом ішлося про 483 млн грн, які не були спрямовані на реалізацію проєкту.
У районних адміністраціях пояснювали затримку тим, що кошти надійшли наприкінці року, а виробники не встигали виготовити, сертифікувати та встановити споруди у визначені строки.
Голова Деснянської РДА Максим Бахматов заявляв, що район подавався на закупівлю двох укриттів, однак виробники не підтвердили участі. За його словами, адміністрації фактично мали організувати весь процес до 31 грудня, хоча фінансування отримали наприкінці листопада.
Водночас під час формування бюджету на 2026 рік районні адміністрації не забезпечили окремого фінансування мобільних укриттів. У Дарницькій РДА повідомляли, що підготували пропозиції в межах інвестиційного планування, але кошти на цей напрямок зрештою не передбачили, оскільки його не визначили першочерговим.
Київрада не підтримала виділення ще 500 мільйонів
До питання повернулися 1 жовтня 2026 року на засіданні Київради. Депутатка від "Голосу" Зоя Ярош запропонувала передбачити в міському бюджеті ще 500 млн грн на придбання та встановлення первинних мобільних укриттів.
За словами депутатки, потреба в таких спорудах особливо відчутна через швидкість повітряних атак. Вона розповіла, що під час поїздки Києвом на власні очі побачила збитий "шахед", уламки якого впали неподалік, а сховатися поруч було ніде.
Однак директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік назвав пропозицію незбалансованою. Він пояснив, що головні розпорядники не подавали бюджетних запитів на цей напрямок, а джерело фінансування не передбачало конкретного скорочення інших видатків.
У результаті пропозицію не підтримали: за неї проголосували 29 депутатів, четверо утрималися, 39 не голосували, а 48 не були зареєстровані.
Депутатка "Європейської солідарності" Вікторія Пташник закликала міську владу знайти кошти та протягом двох тижнів подати проєкт рішення про коригування бюджету. Міський голова Віталій Кличко дав відповідне протокольне доручення, але документ зареєстрували лише 13 жовтня. Замість прямої вимоги знайти фінансування в ньому йдеться про необхідність розглянути пропозицію та вжити відповідних заходів.
Пташник припустила, що затягування процесу може призвести до того, що кошти надійдуть надто пізно для їх використання до кінця року. Депутатка також заявила, що міська влада має визначити чіткі пріоритети у фінансуванні.
Прокуратура подала позов, а перше укриття встановили коштом меценатів
12 жовтня Київська міська прокуратура звернулася до суду через невстановлені мобільні укриття. Водночас ще 28 вересня КП "Київпастранс" оголосило тендер на придбання 14 мобільних споруд для розміщення на зупинках громадського транспорту. Орієнтовна вартість закупівлі становить понад 54 млн грн.
За розрахунками ЧЕСНО, якщо виходити з цієї ціни, 500 млн грн могли б покрити придбання приблизно 129 укриттів. Водночас фактична вартість залежить від розміру та комплектації споруд.
15 жовтня на Берестейському проспекті біля зупинки громадського транспорту почали встановлювати перше мобільне укриття. За повідомленням КМДА, його профінансували меценати, з якими домовився міський голова.
Наступного дня Віталій Кличко знову порушив питання мобільних укриттів на колегії КМДА. Він заявив, що районні адміністрації не зверталися по фінансування на 2026 рік, і доручив головам районів перерозподілити кошти в межах уже затверджених бюджетів. Невиконання цього завдання міський голова пообіцяв розцінювати як саботаж.
Отже, міська влада наполягає на відповідальності районів, тоді як представники РДА раніше вказували на несвоєчасне фінансування та відсутність належних бюджетних пріоритетів.
Чому проблема досі не розв’язана
Потреба в мобільних укриттях зростає на тлі збільшення тривалості повітряних тривог. За даними Центру економічної стратегії, у вересні 2026 року Київ перебував під тривогою загалом 243 години, з яких 85 годин припали на денний час. Загальна тривалість тривог за місяць була майже у 2,5 раза більшою за середній місячний показник від початку року.
За таких умов можливість швидко сховатися має вирішальне значення. Мобільні укриття не замінять повноцінних сховищ, однак можуть забезпечити базовий захист від уламків там, де люди не встигають дістатися метро чи підвалу.
Історія з фінансуванням демонструє, що проблема полягає не лише у виділенні грошей, а й у плануванні, закупівлях, розподілі відповідальності та своєчасному ухваленні рішень. Торік майже пів мільярда гривень не використали, а в бюджеті на поточний рік окремих коштів на мобільні укриття спочатку не передбачили.
Тим часом у столиці досі обліковують лише чотири мобільні споруди, а місць у всіх укриттях разом вистачає трохи більше ніж половині киян. Поки КМДА та районні адміністрації з’ясовують, хто мав діяти раніше і за які кошти встановлювати укриття, для містян залишається головне питання: чи буде поруч безпечне місце, коли на порятунок є лише кілька хвилин.
Читати також: У Раді хочуть заборонити закривати укриття під час війни: що передбачає новий законопроєкт.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!