Поки що обмежились штрафами…
Справ, про які піде мова нижче, у судах Вінниччини можна було б назбирати й більше. Ми вирішили спинитись на двох вироках, оголошених у Вінницькому міському суді хоч і різними суддями, але у один і той же червневий день.
Обидва кримінальні провадження не вражають уяву ні польотом фантазії, ні карколомними хитрощами, яких іноді можна очікувати від злочинців. Натомість вони вражають іншим - своєю буденністю і навіть звичністю. І від того стає ще страшніше.
Головний фігурант першої із них, Оксентій Піднебесний (анкетні дані обох правопорушників змінено), працював посаді старшого виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції. У березні цього року до нього звернувся підприємець, який хотів відновити діяльність свого підприємства, але не міг того зробити, бо виконавча служба наклала арешт на банківський рахунок.
Піднебесний уважно вислухав прохача, подивився документи, після чого повідомив, що (цитуємо матеріали справи) "для зняття арешту із рахунків ПП необхідно надати йому неправомірну вигоду у розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США". По-народному кажучи - дати на лапу. Підприємцеві нічого іншого не залишалось, як пристати на умови хабарника й піти за грішми.
Щоправда, по дорозі він завернув ще у одне місце, тому на майбутню зустріч ішов уже під прикриттям оперативників. Зустрілись вони не на робочому місці зловмисника і не надворі, бо це впадало б у око стороннім. Піднебесний відважився взяти гроші лише у під'їзді одного із житлових будинків, куди вони зайшли, але це не врятувало його від затримання. Щойно частина вказаної суми - а саме 1500 доларів - перейшла у руки Оксентія, як немов з-під землі з'явились правоохоронці.
Під час слідства, зрозумівши, що діватись нікуди, Оксентій Піднебесний уклав із державним обвинувачем угоду про визнання винуватості, у якій сторони дійшли згоди про міру покарання. Відтак Феміді залишалось тільки затвердити вказану угоду, оштрафувавши колишнього державного виконавця на 1500 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тобто на суму 25500 гривень, у дохід держави. Його також позбавлено права обіймати посади, пов'язані із організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями строком на один рік.
У другій справі кримінальна фабула розгорталась по-іншому. Приватний підприємець на початку року розпочав реалізацію слабоалкогольних напоїв "Медовуха" на території ринку у Калинівці. Торгував недовго - всього два місяці. 12 березня на торгову точку завітали особи, які представились співробітниками Державної фіскальної служби у Вінницькій області, вилучили весь товар (40 пляшок слабоалкогольного напою "Медовуха"), повідомили, що здійснення даної діяльності є незаконним, і склали протокол про адміністративне правопорушення.
Підприємцеві цілком легально світив адміністративний штраф у розмірі 17 тисяч гривень. У розмові зі своїм знайомим Ромуальдом Посередненком він поскаржився на халепу, і той узявся допомогти знизити суму штрафу до мінімального рівня. Але за це, запевнив Посередненко, потрібно буде заплатити "потрібній людині" 200 доларів, які на той момент були еквівалентними 5700 гривень. Він навіть узявся знайти оту "потрібну людину" і передати їй гроші.
Потерпілий передавав Ромуальду обіцяну суму трьома частинами у різні дні: спочатку 3000 гривень, потім 1700 гривень і нарешті 1000 гривень. Несподівано виявилося, що передача здійснювалась під контролем оперативників.
Після затримання Посередненко пояснив, що він (цитуємо документи справи) "ще точно не знав, кому саме він буде передавати гроші, оскільки очікував того моменту, коли (…)отримає протокол і зможе дізнатись прізвище особи, що його складе".
Утім, що б там Ромуальд не казав, у його діяв був склад злочину, передбаченого статтею 369 Кримінального кодексу України. Посередненко мав відповідати за "підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою у інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії із використанням службового становища".
Посередненко також уклав угоду із прокурором про визнання винуватості, згідно із якою суд оштрафував його на суму у шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на 10200 гривень.
А не взявся б допомагати - і гроші були б цілі, і нерви на місці…
Джерело: Місто
Автор: Леонтій Краснопільський