Телеграм-канал "Джокер" оприлюднив інформацію про рахунки, які, за його даними, могли використовуватися казино BetKing у схемах міскодингу та мінімізації податкових зобов’язань. Серед банків, що згадуються у цьому контексті, – "Український капітал" і "Сенс Банк". Обидві фінустанови вже раніше потрапляли у поле зору медіа та розслідувачів через резонансні історії, пов’язані з їхніми власниками, менеджментом або ймовірними фінансовими схемами.
Днями телеграм-канал "Джокер" повідомив про новий епізод у темі грального бізнесу, міскодингу та можливого ухилення від оподаткування. За оприлюдненою інформацією, завдяки роботі СБУ нібито вдалося встановити частину банківських рахунків, які казино BetKing могло використовувати для проведення платежів із підміною призначення операцій.
На опублікованому скриншоті фігурує низка рахунків в українських банках. Найчастіше серед них згадуються банк "Український капітал" та "Сенс Банк". Саме ці фінустанови викликають особливий інтерес, адже навколо кожної з них уже накопичився окремий бекграунд із питань до власників, менеджменту, фінансових результатів або можливих зв’язків із гучними скандалами.
"Український капітал": банк, власник і справа Укрзалізниці
АТ "Банк "Український капітал"" неодноразово згадувався у матеріалах про український фінансовий сектор. СтопКор пов’язує цю фінустанову з полтавським бізнесменом і депутатом Сергієм Бєлашовим.
У 2023 році Вищий антикорупційний суд обрав Бєлашову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За версією слідства, він міг бути причетний до завдання збитків філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" на суму майже 204 млн грн.
Як повідомляв Центр протидії корупції, слідчий суддя ВАКС Віктор Маслов постановив взяти полтавського бізнесмена під варту та визначив альтернативу у вигляді застави розміром 30 млн грн. Запобіжний захід мав діяти до 9 серпня включно. Народні депутати-однопартійці, за інформацією джерел, намагалися взяти Бєлашова на поруки, однак суд відмовив.
За даними видання "Слово і діло", справа стосувалася закупівлі природного газу для філії "Центр забезпечення виробництва" УЗ. Правоохоронці встановили, що у період із грудня 2016 року до лютого 2020 року газ купували у приватних компаній ТОВ "Юг-Газ" та ТОВ "Скела Терциум" за цінами, які, за версією слідства, були завищені майже на 204 млн грн.
На цьому тлі поява рахунків банку "Український капітал" у контексті можливого міскодингу BetKing потребує додаткової уваги. Йдеться не лише про технічне питання банківського обслуговування, а про ширший контекст – репутацію установи, структуру впливу та якість фінансового моніторингу.
Фінансові показники банку
За підсумками 2025 року банк "Український капітал" задекларував збиток у розмірі 17,7 млн грн, що еквівалентно приблизно $0,43 млн. Для порівняння: у 2024 році фінустанова показувала прибуток у 7,28 млн грн.
У рейтингу прибутковості банків, оприлюдненому Національним банком України, лідером за результатами 2025 року залишився державний "ПриватБанк" із чистим прибутком 29,1 млрд грн. Водночас НБУ зафіксував, що 7 із 60 банків завершили рік зі збитками. Серед найбільш збиткових установ згадувався і "Український капітал".
Попри це, банк продовжує операційну діяльність під час війни. Зокрема, він приєднувався до ініціатив НБУ щодо здійснення переказів без обмежень і заявляв про роботу у звичному режимі для фізичних та юридичних осіб.
Однак у нинішньому контексті ключове питання не лише у фінансовому результаті банку. Важливо з’ясувати, чи могли рахунки фінустанови використовуватися у схемах грального бізнесу, чи були ці операції належно перевірені та чи реагували відповідальні служби банку на потенційно ризикові транзакції.
"Сенс Банк": державний актив, приватизація і скандальний шлейф
Ще одна фінустанова, яка згадується у переліку рахунків, – "Сенс Банк". Навколо нього останнім часом також виникло чимало питань.
Після націоналізації банк мав стати прикладом очищення фінансової системи та ефективного державного управління. Проте нині він дедалі частіше фігурує у матеріалах, пов’язаних із так званим "Міндічгейтом" та можливими багаторівневими фінансовими схемами.
7 травня президент Володимир Зеленський заявив про підготовку до термінової приватизації державних банків, серед яких називали "Сенс Банк" та "Укргазбанк". Офіційно таке рішення пояснювали необхідністю залучення інвесторів, підтримки економіки та скорочення частки держави у банківському секторі.
Однак саме навколо "Сенс Банку" в цей період почали накопичуватися скандальні згадки. У медіа повідомлялося, що у першій частині так званих плівок "Міндіча" могли фігурувати голова НБУ Андрій Пишний та керівництво "Сенс Банку". Також ішлося про обговорення фінансування для компанії Fire Point.
У другій частині записів, за даними розслідувачів, особа, яку НАБУ ідентифікувало як фігуранта справи "Мідас" Олександра Цукермана, та людина, яку слідство називає ексрадником наглядової ради "Сенс Банку" Василем Веселим, обговорювали призначення членів наглядової ради банку. Через 40 днів після цієї розмови Кабмін призначив усіх згаданих осіб на відповідні посади.
Питання до ролі банку в обслуговуванні грального бізнесу
Економіст Сергій Лямець публічно заявляв, що після націоналізації "Сенс Банк" нібито перетворився на "банк схематозу". За його словами, проблема може полягати не лише в окремих сумнівних транзакціях, а в системному обслуговуванні грального бізнесу, включно з нелегальним сегментом.
Лямець стверджував, що державний "Сенс" міг стати фактичним монополістом у роботі з гральним ринком і обслуговувати не менше 85% річних оборотів цього сектору. Якщо ці твердження підтвердяться, йтиметься вже не про поодинокі епізоди, а про потенційно масштабну проблему фінансового моніторингу, банківського контролю та регуляторного нагляду.
Саме тому згадка "Сенс Банку" у контексті рахунків, які могли використовуватися BetKing для міскодингу, виглядає особливо важливою. Адже банк є системно важливою установою, має мільйони клієнтів, обслуговує значні фінансові потоки та перебуває під контролем держави після націоналізації.
Будь-які сумніви щодо операцій такого банку виходять далеко за межі репутаційної проблеми однієї фінустанови. В умовах війни фінансова стабільність напряму пов’язана з економічною безпекою, а тому питання до державного банку мають отримати чіткі й публічні відповіді.
Хто керує "Сенс Банком"
За інформацією з офіційних джерел банку, ключові управлінські рішення у "Сенс Банку" ухвалює правління на чолі з CEO Олексієм Ступаком.
НБУ вже повідомляв про початок адміністративного провадження щодо оцінки відповідності Ступака кваліфікаційним вимогам і критеріям ділової репутації. У заяві регулятора зазначалося, що перевірка стосується представників керівництва банку, які брали участь у роботі колегіальних органів.
Окремої уваги заслуговує і постать Миколи Гладищенка, який очолював наглядову раду "Сенс Банку". Наступного дня після засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки він подав у відставку.
Гладищенко також є фінансовим директором державного ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" – "Укрфінжитло". У медіа його пов’язували з Василем Веселим, який уже з’являвся у розслідуваннях у контексті справи Міндіча.
За версією журналістів, Веселий може бути однією з фігур, що пов’язує українські бізнесово-політичні кола з активами російського походження через складні корпоративні та офшорні структури. У цьому контексті також згадується його партнер Тимур Міндіч, якого називають близьким соратником президента Володимира Зеленського та співвласником студії "Квартал 95".
Таким чином, історія навколо "Сенс Банку" може стосуватися не лише кадрових збігів, а ширшої мережі впливу на державну фінансову установу.
Чому виникають питання до НБУ
Окремий блок питань стосується Національного банку України. Саме НБУ має контролювати діяльність системно важливих банків, оцінювати ділову репутацію керівників, перевіряти ризики та реагувати на можливі порушення.
Якщо регулятор лише зараз почав публічно говорити про перевірки менеджменту "Сенс Банку", логічно виникає питання: чому ці процеси не були запущені раніше?
У фокусі уваги опиняється і голова НБУ Андрій Пишний. У публічному просторі неодноразово обговорювали його політичні та бізнесові зв’язки, зокрема з колишнім керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. До призначення в НБУ Пишний співпрацював із Єрмаком у межах громадської організації "Відчуй".
Цей факт сам по собі не є доказом порушень, однак на тлі скандалу навколо "Сенс Банку" він посилює суспільний інтерес до питання незалежності регулятора, своєчасності його реакції та якості банківського нагляду.
Що далі
Історія з рахунками, які нібито могли використовуватися BetKing для міскодингу, відкриває ширшу проблему: наскільки українські банки здатні ефективно виявляти ризикові операції грального бізнесу та чи не перетворюються окремі фінустанови на інструменти для обходу податкових правил.
У випадку з банком "Український капітал" питання виникають через бекграунд його ймовірного власника, збиткові фінансові результати та згадки у переліку рахунків. У випадку з "Сенс Банком" – через статус державного системно важливого банку, скандали навколо менеджменту, заяви про можливе обслуговування грального ринку та зв’язки з "Міндічгейтом".
Редакція продовжує досліджувати тему грального бізнесу, міскодингу та ймовірного ухилення від сплати податків. Окремий аналітичний матеріал буде присвячений імперії BetKing та її бенефіціару Павлу Журилу. Також ми продовжимо вивчати роль українських банків у цих схемах.
Нагадаємо, український ринок азартних ігор навіть під час війни продовжує генерувати мільярдні прибутки та фігурувати у гучних розслідуваннях. Новий інсайд телеграм-каналу "Джокер" стосується одного з очільників ФК "Олександрія" Івана Кузьменка, якому закидають можливу причетність до легалізації коштів казино BetKing і продажу клубної "броні" стороннім особам.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!