«Важливою умовою для обґрунтованого кримінального переслідування за найтяжчі воєнні злочини та злочини проти людяності є належна законодавча основа: з чіткими та зрозумілими нормами і однаковим тлумаченням всіма сторонами процесу», – про це заявив заступник Генерального прокурора Гюндуз Мамедов на круглому столі щодо необхідності впровадження норм міжнародного гуманітарного права (МГП) в національне кримінальне законодавство 7 лютого 2020 року.
Тому активізація обговорення та рекомендація парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності до прийняття відповідного законопроекту у першому читанні викликає певний оптимізм на підтримку змін до Кримінального кодексу в цілому вже найближчим часом.
За словами Гюндуза Мамедова, Офіс Генерального прокурора відповідає за притягнення до відповідальності за вчинення серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, грубих порушень прав людини та інших тяжких злочинів. І наразі законодавство передбачає кримінальне переслідування осіб лише на підставі ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни).
«Правова основа є, але вона настільки узагальнена, що дотриматись норм МГП і належно встановити склад злочину, рівень кримінальної відповідальності за конкретний вид злочину, майже неможливо. Тобто ані національні органи досудового розслідування, ані суди не можуть здійснити правильну кваліфікацію цих дій, що не мають строків давності. А винним у вчиненні більшості воєнних злочинів та злочинів проти людяності наразі вдається уникати відповідальності», - додав він.
Відтак є потреба більш деталізовано підходити до серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та розширити категорії воєнних злочинів в національному законодавстві.