Українського підприємця та блогера Олександра Слобоженка, відомого як засновник компанії Traffic Devils, за інформацією, отриманою редакцією, затримали в Римі. Як стверджує редакційне джерело, це сталося за запитом українських правоохоронних органів. Водночас офіційного повідомлення про обставини затримання поки немає. Невідомими залишаються його точна дата, правовий статус підприємця в Італії та перспективи можливої екстрадиції до України.
Ім’я Олександра Слобоженка стало широко відомим завдяки бізнесу у сфері цифрової реклами та демонстрації значних статків. Про це пише UA2DAY.
За відносно короткий час він побудував компанію з великими фінансовими оборотами, а в соціальних мережах регулярно показував спортивні автомобілі, подорожі й дорогий відпочинок.
Однак разом із популярністю зростала й увага до походження його доходів. Журналісти досліджували нерухомість та автопарк родини підприємця, а правоохоронці перевіряли фінансові операції, використання криптовалют і виконання податкових зобов'язань.
Зрештою ці обставини стали предметом кримінального провадження, у межах якого слідство заявило про можливу несплату понад 213 мільйонів гривень податків.
Хто такий Олександр Слобоженко
Олександр Слобоженко родом із Київщини. Він заснував Traffic Devils — компанію, яка працює на ринку арбітражу інтернет-трафіку.
Суть такого бізнесу полягає у придбанні рекламного трафіку та залученні потенційних клієнтів до товарів або послуг інших компаній. За результативні переходи чи залучення користувачів рекламні партнери отримують винагороду.
Traffic Devils працювала одразу в кількох сегментах цифрового ринку. Серед них — реклама онлайн-казино, букмекерських сервісів, платформ знайомств, а також продукції для здоров'я та краси.
За інформацією Forbes Ukraine, сам Слобоженко розповідав, що приблизно 90% виторгу Traffic Devils забезпечував гемблінг, тобто індустрія азартних ігор.
Значні заробітки дали підприємцю можливість вести розкішний спосіб життя. У його соцмережах з'являлися кадри з елітними автомобілями, дорогими розвагами та відпочинком за межами України.
Водночас діяльність компанії викликала запитання щодо законності отримання доходів, їхнього декларування та власників придбаного майна. Згодом ці питання почали вивчати правоохоронні органи.
Перші кримінальні провадження: претензії виникли ще у 2020 році
Проблеми Слобоженка з правоохоронцями розпочалися не у 2024 році, коли йому офіційно повідомили про підозру.
Ще у 2020 році його підприємницька діяльність стала предметом розслідування щодо ймовірної несплати податків і легалізації майна, отриманого незаконним шляхом.
Як з'ясували журналісти, тоді правоохоронці проводили слідчі дії, зокрема обшуки за місцем проживання бізнесмена та в офісних приміщеннях, пов'язаних із його діяльністю.
У матеріалах розслідування згадувалася сума можливих податкових порушень — близько 54,8 млн гривень.
Сам Слобоженко не погоджувався із претензіями та вважав це провадження необґрунтованим. Відомостей про обвинувальний вирок суду за цим епізодом у відкритих джерелах немає.
У 2023 році фінансовою діяльністю підприємця зацікавилося Бюро економічної безпеки України.
Цього разу слідчих зацікавили надходження від арбітражу трафіку, рух коштів через криптовалютні гаманці та можливе недекларування великих сум доходів.
Понад мільярд гривень у криптовалюті та 213 млн несплачених податків
Новий етап розслідування розпочався 16 серпня 2024 року. Тоді Бюро економічної безпеки оголосило про підозру Олександру Слобоженку.
Йому інкримінували умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.
За версією слідства, із січня 2020-го до серпня 2023 року підприємець отримав віртуальні активи, вартість яких за тодішнім офіційним курсом Національного банку перевищувала один мільярд гривень.
Правоохоронці вважали, що відповідні суми не були належним чином задекларовані, а податкові платежі з цих доходів не надходили до бюджету.
За даними БЕБ, для фінансових операцій використовувалися електронні гаманці, платіжні системи та механізми обміну криптовалюти на готівку.
Детективи досліджували рух цифрових активів, встановлювали власників криптогаманців і з'ясовували, хто контролював кошти та отримував їх після конвертації.
У результаті слідство оцінило можливі втрати державного бюджету в понад 213 мільйонів гривень.
Це значна сума, яка в умовах повномасштабної війни могла б бути спрямована на фінансування державних потреб, зокрема оборонних закупівель та важливих бюджетних програм.
Саме тому справа привернула особливу увагу суспільства. Адже своєчасна сплата податків залишається одним із ключових джерел наповнення бюджету, від якого залежить функціонування країни під час війни.
Водночас наведені суми є результатом оцінки слідства, а остаточну відповідальність за інкриміновані правопорушення може встановити лише суд.
Елітні квартири, автомобілі Ferrari та Lamborghini: що записали на родичів
Окремий резонанс спричинила інформація про дорогі активи, якими користувався Слобоженко, хоча юридично частина майна належала іншим особам.
26 квітня 2024 року журналісти NGL.media опублікували розслідування "Матусин синок, бабусин онучок". У ньому дослідили державні реєстри та з'ясували, на кого оформлено нерухомість і транспортні засоби, пов'язані з підприємцем.
Зокрема, увагу журналістів привернули дві квартири у столичному житловому комплексі Taryan Towers.
За даними розслідувачів, їхньою офіційною власницею була бабуся Слобоженка. Сам бізнесмен раніше зазначав, що придбання квартир обійшлося приблизно у 700 тисяч доларів.
На матір підприємця, за інформацією журналістів, були оформлені паркомісця в тому самому житловому комплексі.
Не менш помітною частиною його публічного життя були преміальні автомобілі. У соцмережах Слобоженко демонстрував Ferrari, Lamborghini та інші дорогі транспортні засоби.
Проте, як встановили розслідувачі, власниками частини автомобілів за документами значилися інші люди.
Це стало підставою для запитань про походження грошей, використаних для придбання майна, а також про те, хто фактично розпоряджався цими активами.
Водночас оформлення автомобіля чи квартири на родича саме по собі не свідчить про порушення закону.
Проте під час розслідування можливого приховування доходів такі обставини можуть мати значення для встановлення джерел фінансування покупок і реальних власників майна.
Арешт восьми дорогих автомобілів і столичної нерухомості
У серпні 2024 року, після повідомлення про підозру, Бюро економічної безпеки поінформувало про арешт активів у межах кримінального провадження.
Під відповідні обмеження потрапили вісім транспортних засобів, зокрема дорогі спортивні автомобілі.
Крім того, правоохоронці заявили про арешт квартир та іншої нерухомості в Києві.
Такі заходи застосовувалися для забезпечення кримінального провадження та можливого відшкодування збитків, якщо їх буде встановлено в передбаченому законом порядку.
Сам арешт майна є процесуальним заходом і не означає, що його власника вже визнано винним у вчиненні злочину.
Закордонні поїздки під час війни та запитання щодо військового обліку
Не лише фінансові операції Слобоженка стали приводом для журналістських розслідувань.
У квітні 2024 року увагу громадськості привернули його подорожі європейськими країнами під час повномасштабного російського вторгнення.
15 квітня журналіст Михайло Ткач опублікував в "Українській правді" розслідування "Багаті-непридатні".
Матеріал розповідав про заможних молодих українців, які в період загальної мобілізації їздили за кордон та відпочивали на престижних курортах.
Одним із героїв публікації був Олександр Слобоженко.
Журналісти звернули увагу на обставини його виїздів з України та документи, на підставі яких підприємця визнали непридатним до військової служби.
Згодом NGL.media встановило, що після початку повномасштабної війни Слобоженко вперше залишив Україну 9 квітня 2022 року.
За інформацією розслідувачів, тоді він перетнув кордон як волонтер. Документи про непридатність до військової служби були оформлені вже пізніше.
Водночас самі ці відомості не дають підстав стверджувати, що підприємець незаконно виїжджав з України або користувався підробленими медичними документами.
Проте історія викликала широкий суспільний резонанс.
На тлі мобілізації та щоденних втрат на фронті публічна демонстрація дорогого відпочинку за кордоном поставила питання про однакове застосування законодавства до громадян незалежно від рівня їхніх доходів.
Саме тому суспільний інтерес становлять як обставини оформлення військово-облікових документів, так і законність перетину державного кордону.
Суд заочно обрав Слобоженку тримання під вартою
2 вересня 2024 року стало відомо про рішення суду, ухвалене за клопотанням сторони обвинувачення.
Для Олександра Слобоженка обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оскільки на той момент підозрюваний перебував за межами України, питання розглядалося без його особистої присутності.
Заочне рішення дало правоохоронним органам процесуальні підстави для подальших заходів, спрямованих на забезпечення участі підприємця в розслідуванні.
Однак обрання запобіжного заходу не означало, що Слобоженка фактично затримали чи помістили під варту.
Тому інформація, отримана редакцією в листопаді 2026 року, про ймовірне затримання підприємця в Римі може мати важливе значення для подальшого перебігу справи, якщо її буде офіційно підтверджено.
Довірені особи та їхня роль у фінансових операціях
Під час розслідування діяльності Traffic Devils правоохоронці вивчали не тільки дії самого засновника компанії.
У серпні 2024 року Бюро економічної безпеки повідомило про підозру особі, яку слідство вважало причетною до здійснення фінансових операцій підприємства.
За версією детективів, вона могла допомагати приховувати доходи та сприяти ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах.
Її дії кваліфікували за частиною п'ятою статті 27 та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.
Правоохоронці досліджували, як саме були організовані грошові перекази, хто здійснював операції із цифровими активами та які функції виконували інші учасники бізнесу.
Особливу увагу приділяли встановленню людей, які могли контролювати рух коштів, оформлювати електронні гаманці та брати участь у конвертації криптовалютних надходжень.
Адже для з'ясування всіх обставин справи важливо визначити не лише кінцевих отримувачів грошей, а й тих, хто забезпечував роботу відповідних фінансових механізмів.
Traffic Devils та Дія City: питання до структури власності
Ще одна обставина, на яку звернули увагу журналісти, стосувалася участі Traffic Devils у державній програмі Дія City.
У грудні 2023 року компанія стала резидентом цього спеціального правового режиму, призначеного для підтримки підприємств цифрової економіки.
Такий статус передбачає особливі умови ведення бізнесу та можливість користуватися визначеними законодавством податковими механізмами.
Однак уже наступного року в офіційній структурі власності Traffic Devils відбулися зміни.
Як встановило NGL.media, у травні 2024 року Олександр Слобоженко перестав бути зазначеним у реєстрах власником ТОВ "Трафік Девілс".
За інформацією журналістів, новим власником компанії став Дмитро Гнітуленко.
Водночас на посаді директорки відбулися кадрові зміни: замість матері підприємця Ірини Звір підприємство очолила Дар'я Вишневецька.
Це привернуло увагу до того, чи змінився фактичний контроль над бізнесом разом із його офіційними власниками та керівництвом.
Однак сама зміна засновників або директорів не є підтвердженням неправомірних дій і потребує оцінки в контексті інших встановлених обставин.
Слобоженко визнав проблеми з податками та заявив про погашення боргу
30 квітня 2025 року Олександр Слобоженко оприлюднив відеозвернення, в якому вперше публічно визнав проблеми з виконанням податкових зобов'язань.
Підприємець пояснив, що раніше недостатньо розумів особливості податкового законодавства та припускався помилок у веденні фінансових справ.
Він також наголосив, що відсутність необхідних знань не звільняє бізнес від обов'язку сплачувати податки.
За словами Слобоженка, він розпочав погашення заборгованості перед державою.
Крім того, бізнесмен заявив, що передав 20 мільйонів гривень на підтримку Сил оборони України.
Це звернення відрізнялося від його попередньої публічної позиції щодо претензій правоохоронців.
Водночас заяви про намір сплатити податковий борг не є доказом того, що відповідні зобов'язання вже виконано повністю.
Наявні відкриті відомості не дозволяють остаточно встановити, чи була відшкодована вся сума, визначена слідством, та чи вплинули можливі платежі на процесуальне становище підприємця.
Так само фінансова підтримка української армії, незалежно від її обсягу, не скасовує вимог податкового законодавства та не замінює відповідальності за можливі правопорушення.
Затримання в Римі: чи можуть Слобоженка екстрадувати до України
За інформацією, яку редакція отримала від власного джерела, Олександра Слобоженка затримали в столиці Італії на запит українських правоохоронців.
Водночас ця інформація наразі залишається неофіційною. Станом на 18 листопада 2026 року публічного підтвердження затримання від українських чи італійських правоохоронних органів немає. Також невідомі точна дата можливого затримання та процесуальний статус підприємця в Італії.
При цьому 18 листопада в Instagram-акаунті Слобоженка з'явилися дві сторіс з автоперегонів. На момент перевірки сторінки вони були опубліковані приблизно чотири години тому. Останній допис у стрічці підприємець розмістив близько тижня тому — з Риму.
Однак ці публікації не дозволяють встановити, де саме зараз перебуває Слобоженко, а також не підтверджують і не спростовують інформацію про його можливе затримання.
Якщо відомості редакційного джерела підтвердяться, наступним питанням стане можливість екстрадиції підприємця до України. Водночас навіть затримання за міжнародним запитом не означає автоматичної передачі особи іншій державі.
Для екстрадиції передбачена окрема процедура, яка відбувається відповідно до міжнародних договорів та законодавства країни, де перебуває підозрюваний. Рішення про передачу ухвалюють компетентні органи з дотриманням установлених правових процедур.
Справа Слобоженка: питання податків, великих грошей і рівності перед законом
Історія Олександра Слобоженка порушила значно ширше коло питань, ніж діяльність одного підприємця.
Насамперед ідеться про здатність держави контролювати великі грошові потоки в цифровому бізнесі, особливо коли фінансові операції здійснюються із використанням криптовалют.
Окремої уваги потребують механізми оподаткування таких доходів, прозорість придбання дорогих активів та встановлення осіб, які фактично контролюють кошти і майно.
Не менш важливим залишається питання ефективності кримінального провадження, коли підозрюваний має значні фінансові можливості та перебуває за кордоном.
У період повномасштабної війни ці проблеми набувають додаткового значення.
Українці продовжують працювати, сплачувати податки, допомагати військовим та підтримувати економіку країни в умовах постійних обмежень.
Тому підозри щодо приховування сотень мільйонів гривень доходів потребують повного й неупередженого розслідування незалежно від популярності чи матеріального становища фігуранта.
Водночас самі по собі високі заробітки, дорогі покупки або успішний бізнес не є доказами злочину.
Питання юридичної відповідальності має вирішуватися виключно в законному порядку, на підставі належних доказів та судового рішення.
Принцип рівності перед законом повинен однаково застосовуватися до всіх громадян.
Що відомо про справу Слобоженка на сьогодні
Олександр Слобоженко здобув популярність як молодий підприємець, який заробив значні статки на цифровій рекламі та арбітражі інтернет-трафіку.
Проте паралельно з розвитком бізнесу виникали питання про належну сплату податків, походження коштів, реальних власників майна та фінансову діяльність пов'язаних компаній.
У серпні 2024 року БЕБ оголосило йому підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
За оцінкою слідства, державний бюджет міг недоотримати понад 213 мільйонів гривень.
У межах кримінального провадження правоохоронці арештували вісім автомобілів та об'єкти столичної нерухомості. Згодом суд заочно обрав підприємцю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У квітні 2025 року Слобоженко публічно визнав проблеми з податковими зобов'язаннями та заявив, що працює над погашенням боргу.
Тепер редакція отримала інформацію про можливе затримання бізнесмена в Римі. Якщо її офіційно підтвердять, це може вплинути на подальший розвиток кримінального провадження.
Водночас остаточні висновки щодо інкримінованих правопорушень має зробити суд.
Подальший перебіг справи покаже, чи вдасться забезпечити повноцінне розслідування, встановити фактичний розмір можливих збитків, домогтися їхнього відшкодування та притягнути до відповідальності осіб, чию винуватість буде доведено.
Адже вимога дотримуватися законодавства має бути однаковою як для звичайних громадян, так і для власників багатомільйонних компаній.
Нагадаємо,
- 17 липня столичні правоохоронці провели слідчі в офісі псевдоінвестиційної компанії, що розмістилась у будівлі, яка належить вітчизняним профспілкам. Масштаби операції вражають: вилучено близько сотні одиниць техніки, а серед тих, хто постраждав від дій шахраїв – як українці, так і іноземні громадяни. Хто може стояти за грандіозною аферою? Розслідувачі СтопКору виявили ймовірні бізнес-зв'язки орендаря приміщень з оточенням скандального мільйонера Олександра Слобоженка.
- Київському блогеру та мільйонеру Олександру Слобоженку повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі, а також у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Правоохоронці зацікавились діяльністю Слобоженка зокрема й після публікації журналістських розслідувань СтопКору.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!