Рік тому, 17 червня 2025 року, Верховна Рада призначила Руслана Кравченка Генеральним прокурором України. Він став наймолодшим очільником Офісу Генпрокурора в історії країни – у віці 40 років. До призначення Кравченко очолював Київську обласну військову адміністрацію та Державну податкову службу, а з 2012 року працював у системі прокуратури, зокрема в умовах війни, у військових і регіональних підрозділах.
За рік роботи на посаді Генпрокурора ключовим пріоритетом для Кравченка залишилися воєнні злочини рф, а також розслідування резонансних кримінальних проваджень, захист державних інтересів, військових і дітей, а також контроль за справами щодо корупції та розтрати бюджетних коштів.
Окремий напрям роботи – міжнародні та внутрішні воєнні злочини. Під процесуальним керівництвом Генпрокуратури продовжилися розслідування справ щодо російської агресії, фіксації злочинів проти цивільного населення, а також підготовка матеріалів для міжнародних судових інституцій і потенційного спецтрибуналу. Також у фокусі залишилися справи щодо державної зради та колабораційної діяльності, зокрема провадження проти колишніх українських посадовців.
Серед найрезонансніших результатів року завершення спеціального досудового розслідування у справі щодо подій Революції Гідності. Прокурори повідомили про завершення слідства щодо експрезидента Віктора Януковича та 16 його соратників, яких обвинувачують у узурпації влади та злочинах проти учасників Майдану. За даними слідства, йдеться про десятки загиблих та понад тисячу поранених під час подій 2013–2014 років.
Ще одна гучна справа року – викриття масштабної схеми в НЕК "Укренерго". За даними слідства, йдеться про маніпуляції з прогнозами споживання електроенергії у 2022–2024 роках, що, за попередніми оцінками, могло завдати державі збитків понад 447 мільйонів гривень. У прокуратурі заявили про продовження перевірки можливих додаткових епізодів.
Окрему увагу в роботі ОГП приділяли справам щодо втручання в правосуддя та зловживань у самій системі прокуратури. Протягом року повідомлено про підозри окремим посадовцям прокуратури в різних регіонах, яких підозрюють у фальсифікаціях, зловживанні впливом і розголошенні даних досудового розслідування.
Також Генпрокуратура тримала на контролі справи щодо нападів на представників судової влади. Зокрема, у Дніпрі розслідували напад на суддю Індустріального райсуду, а Генпрокурор особисто визначив пріоритетність розслідування таких інцидентів як частини системного захисту судової незалежності.
У перший рік роботи Кравченко також декларував пріоритети щодо захисту військових, неповнолітніх, а також розслідування економічних злочинів, пов’язаних із бюджетними коштами та критичною інфраструктурою.
Паралельно продовжувалася робота над справами державної зради, агресії рф та воєнних злочинів, які залишаються ключовим напрямом для всієї системи прокуратури під час повномасштабної війни.
Призначення Кравченка підтримали 273 народні депутати Верховної Ради.
Ми писали, як Генеральний прокурор Руслан Кравченко роз’яснив сімейні обставини та позицію щодо підлеглих, наголосивши, що не вважає допустимими політичні маніпуляції на основі приватної інформації. Він також підкреслив принцип персональної відповідальності та нагадав про роль законодавства і службових перевірок у встановленні фактів.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!