Одинадцять військовослужбовців армії рф заочно засудили до довічного позбавлення волі за вбивство шести беззбройних цивільних під час окупації Київщини у перші дні повномасштабного вторгнення. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.
За публічного обвинувачення прокурорів Офісу Генпрокурора та Київської обласної прокуратури суд визнав російських військових винними у скоєнні воєнного злочину, поєднаного з умисним убивством.
Як встановило слідство, 27 лютого 2022 року поблизу "Добропарку" російські військові відкрили прицільний вогонь по автомобілю Opel Zafira. У салоні перебували троє беззбройних чоловіків. Усі вони загинули.
Інший злочин стався 3 березня у селі Мотижин. Назустріч бойовій машині російських окупантів рухався автомобіль Peugeot 206 із трьома цивільними. Водій помітив військову техніку та зупинився.
Попри це, російські військовослужбовці без попередження відкрили по автомобілю прицільний вогонь. Троє цивільних загинули.
У прокуратурі наголосили, що жоден із шести загиблих не брав участі у бойових діях та не становив жодної загрози для російських військових.
Суд погодився з доводами сторони обвинувачення та визнав, що умисні напади на цивільних є грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Дії 11 військовослужбовців рф кваліфіковано за частиною 1 статті 28 та частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України - вчинення кримінального правопорушення групою осіб та порушення законів і звичаїв війни, поєднане з умисним убивством.
Оскільки обвинувачені перебувають на території Росії та переховуються від українського правосуддя, судовий розгляд відбувався за спеціальною процедурою.
Що відомо про воєнні злочини рф на Київщині
Російська окупація частини Київської області тривала приблизно місяць – від кінця лютого до кінця березня 2022 року. Після відступу російських військ українські правоохоронці, прокурори та міжнародні організації почали масштабне документування злочинів.
Серед основних категорій зафіксованих порушень – умисні вбивства цивільних, позасудові страти, катування, незаконні затримання, насильницькі зникнення, сексуальне насильство, напади на цивільні об’єкти, перешкоджання евакуації та мародерство.
Масштаб злочинів
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 31 жовтня 2022 року в Київській, Чернігівській та Сумській областях було задокументовано незаконне вбивство 441 цивільної особи. В ООН наголошували, що ця цифра є мінімально підтвердженою кількістю жертв і не відображає остаточного масштабу злочинів.
Окремо ООН підтвердила загибель 73 цивільних у Бучі та продовжувала перевірку ще 105 повідомлень про вбивства. Частина встановлених випадків мала ознаки позасудових страт.
Українська статистика охоплює значно ширший масив кримінальних проваджень і формується за іншою методикою. За українськими даними, до 2024 року на Київщині було зареєстровано понад 20 тисяч воєнних злочинів, близько 13 тисяч із них стосувалися періоду окупації. Внаслідок злочинів загинули 2406 цивільних, ще 1030 людей були поранені.
Тому ці показники не варто безпосередньо порівнювати з даними ООН: йдеться про різні періоди, критерії підтвердження та методики обліку.
Вбивства та позасудові страти
Однією з найбільш задокументованих категорій стали умисні вбивства цивільних. Людей розстрілювали на вулицях, біля власних будинків, у підвалах, під час затримань та спроб евакуації.
ООН зафіксувала випадки, які мали ознаки сумарних страт – коли людей позбавляли життя без суду та за відсутності безпосередньої загрози для російських військових.
У Бучі тіла загиблих знаходили на вулицях, у дворах, підвалах та місцях масових поховань. Human Rights Watch також документувала випадки, коли цивільних убивали після затримання, допитів або перевірки документів.
Буча
Буча стала одним із ключових місць документування російських воєнних злочинів на Київщині.
Правоохоронці фіксували тут убивства цивільних, катування, незаконні затримання, мародерство та пошкодження цивільної інфраструктури.
Розслідування поступово переходять від фіксації масових злочинів до встановлення персональної відповідальності конкретних російських військових і командирів.
У 2026 році українська прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо російського командира, якого обвинувачують в участі в окупації Бучі та вбивстві 17 місцевих жителів.
Розстріли цивільних автомобілів
Окремою категорією стали напади на автомобілі, якими цивільні намагалися залишити окуповані населені пункти.
Українські правоохоронці ідентифікували російських військових, причетних до розстрілу 10 цивільних автомобілів у березні 2022 року. Унаслідок цих нападів загинули щонайменше 13 людей, ще шестеро були поранені.
У кожному конкретному епізоді слідство має встановити цивільний статус потерпілих, обставини атаки та відсутність законної військової цілі.
Саме до цієї категорії належить і справа 11 російських військових, яких заочно засудили до довічного ув'язнення за розстріл шести цивільних поблизу "Добропарку" та в Мотижині.
Катування та незаконні утримання
Російські військові затримували цивільних, проводили допити, били та катували їх, утримували людей у підвалах і тимчасових військових пунктах.
Human Rights Watch у Київській та Чернігівській областях задокументувала 22 випадки сумарних страт, дев'ять інших незаконних убивств, шість імовірних насильницьких зникнень та сім випадків катувань. В організації наголошували, що це була документальна вибірка, а не повний перелік злочинів.
Один із задокументованих епізодів стосується мешканця Великої Димерки, якого російський військовий поранив ножем і вогнепальною зброєю, катував під час допиту, а згодом залишив у підвалі.
Насильницькі зникнення
Ще одна категорія – зникнення цивільних після затримань, обшуків або допитів російськими військовими.
Деяких людей згодом знаходили серед загиблих, інших – звільняли або повертали після завершення окупації. Водночас щодо частини зниклих інформації досі немає.
ООН також відносила насильницькі зникнення до серйозних порушень, задокументованих на окупованих територіях Київської області та інших північних регіонів України.
Де фіксували злочини
Буча – убивства цивільних, позасудові страти, катування, незаконні затримання, поховання загиблих та мародерство.
Ірпінь – обстріли цивільних під час евакуації, руйнування житлових кварталів та цивільної інфраструктури.
Гостомель – убивства цивільних, незаконні затримання, катування та масштабні руйнування.
Бородянка – масовані удари по житловій забудові та цивільній інфраструктурі, що спричинили численні жертви.
Мотижин – убивства й катування цивільних та представників місцевої влади; після звільнення території було виявлено поховання загиблих.
Велика Димерка та населені пункти Броварського району – незаконні затримання, допити, катування та утримання цивільних у підвалах.
Автомобільні дороги Київщини – напади на цивільні автомобілі, зокрема під час спроб евакуації.
Руйнування, мародерство та перешкоджання евакуації
Окрім безпосередніх нападів на людей, російські війська обстрілювали житлові будинки та інші цивільні об'єкти. Значних руйнувань зазнали Бородянка, Ірпінь, Гостомель, Буча та прилеглі населені пункти.
Правоохоронці також документували:
- мародерство у приватних будинках, магазинах і підприємствах;
- викрадення автомобілів, техніки та іншого майна;
- пошкодження та знищення цивільної інфраструктури;
- незаконні обшуки;
- вилучення документів і майна;
- перешкоджання евакуації та гуманітарному доступу;
- незаконне утримання та примусове переміщення цивільних.
Водночас сам факт руйнування цивільного об'єкта ще не означає автоматично, що було скоєно воєнний злочин. Для правової кваліфікації необхідно встановити обставини конкретної атаки, характер об'єкта, наявність або відсутність законної військової цілі, а також дотримання принципів пропорційності та запобіжних заходів.
Як встановлюють винних
Українські правоохоронці встановлюють конкретних військовослужбовців рф, командирів та підрозділи на основі свідчень потерпілих і очевидців, відеозаписів, перехоплень, супутникових знімків, документів, матеріалів з місць злочинів та результатів ДНК-експертиз.
Станом на квітень 2024 року українські правоохоронці повідомляли про підозру 193 особам у справах щодо воєнних злочинів на Київщині. До суду було направлено обвинувальні акти щодо 130 осіб, а суди ухвалили 25 вироків.
У подальшій статистиці, оприлюдненій Київською обласною прокуратурою у 2026 році, фігурують інші показники – зокрема, 152 російські військові, яким повідомили про підозру, та 22 засуджених. Таку різницю варто пояснювати різними датами статистичного зрізу та оновленням кримінальних проваджень.
Багато підозрюваних перебувають у росії або на інших непідконтрольних Україні територіях. Через це частина справ розглядається за спеціальною процедурою за відсутності обвинувачених, а вироки ухвалюються заочно.
У такому випадку судове рішення встановлює кримінальну відповідальність особи, однак фактичне виконання покарання можливе після її затримання та передачі Україні.
Нагадаємо, від початку повномасштабної війни росія пошкодила або зруйнувала 740 релігійних споруд в Україні.
Приєднуйтесь до нашої армії антикорупційних активістів! Підпишіться на нас у Telegram, WhatsApp,Facebook, Youtube, Twitter, Instagram та TikTok!