Верховна Рада підтримала запровадження мита €300 за тонну необробленого граніту, габро, лабрадориту та базальту. Закон має стимулювати переробку сировини в Україні, створення робочих місць і збільшення валютних надходжень.
Про це в інтерв’ю YouTube-каналу "Комерсант Український" розповіла засновниця Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.
Україна планує змінити підхід до експорту природних ресурсів і стимулювати виробництво продукції з доданою вартістю всередині країни. Для цього Верховна Рада підтримала запровадження експортного мита на необроблений камінь — граніт, габро, лабрадорит і базальт. Ставка становитиме €300 за тонну.
Як пояснює засновниця Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак, продаж необробленої сировини за кордон позбавляє українські підприємства значної частини потенційного прибутку. Натомість переробка дає змогу продавати продукцію дорожче, створювати робочі місця та збільшувати податкові надходження.
За оцінкою Оринчак, після переробки українські підприємства можуть продавати камінь у 3–4 рази дорожче, ніж у вигляді сировини.
Український камінь переробляють за кордоном
Один із ключових покупців українського лабрадориту — Китай. Там камінь розпилюють, полірують і продають як дорожчі матеріали для будівництва та оздоблення.
Водночас, за наведеними у матеріалі даними, через Китай український камінь потрапляє і на російський ринок. У результаті додана вартість від його переробки, робочі місця та податки залишаються за кордоном, зокрема в країні-агресорі.
Запровадження мита має стимулювати українські компанії переробляти сировину всередині країни, а не експортувати її без додаткової обробки.
"У цьому рішенні я бачу ситуацію, вигідну для всіх: виграють і держава, і бізнес", — зазначила Оринчак в інтерв’ю виданню "Комерсант Український".
"Наступні 50 років — лише переробка"
На думку Оринчак, майбутнє української добувної промисловості — не лише у видобутку ресурсів, а й у створенні повного виробничого циклу: від сировини до готової продукції.
Серед перспективних напрямів вона називає оборонну, медичну, аерокосмічну та енергетичну промисловість. Зокрема, український титан, за її словами, може стати основою для виробництва складної продукції в авіаційній галузі.
"Наступні 50 років — це лише переробка. Саме там найбільша маржа", — наголосила експертка.
Водночас для розвитку переробних підприємств потрібні інвестиції та доступ до фінансування. Одним із можливих рішень Оринчак називає кооперацію між компаніями та використання давальницької сировини, коли власник ресурсу домовляється з іншим підприємством про його переробку.
Наразі закон про запровадження мита очікує на підпис президента. Тож нові правила експорту ще не набули чинності.
Читайте також: Схема з "гуманітаркою": 13 авто незаконно ввезли та продали на Волині.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!