Від Амазонки – до Тітікаки, від марсіанських пейзажів Болівії – до знаменитої полярної станції "Вернадський". Відомий український журналіст, волонтер, мандрівник і дослідник Роман Бочкала подолав тисячі кілометрів, щоб відзняти унікальні кадри у найдивовижніших куточках нашої планети.
22 жовтня на YouTube-каналі Романа Бочкали вийшов масштабний тревел-блог про подорож до найвіддаленіших точок Землі – від гірських озер Південної Америки до крижаних просторів Антарктиди.
У новому фільмі, до якого увійшли ексклюзивні архівні кадри з подорожей, мандрівник показує місця, які є важко доступними для пересічних туристів, демонструючи унікальні природні ландшафти та розповідаючи про екологічні виклики сучасності.
Озеро Тітікака і народ, що живе на воді
Експедиція Романа Бочкали стартувала з відвідин легендарного озера Тітікака – найвищого судноплавного озера у світі, яке з'єднує дві країни: Перу та Болівію. Тут журналіст познайомився з унікальним народом уруси, представники якого продовжують жити на воді, зберігаючи автентичні традиції предків.
"Уряд Перу всіляко підтримує цей народ, щоб він зберігав свою автентичність і продовжував жити на воді", – розповідає Роман у стрічці.
Проте сьогодні озеро переживає не найкращі часи. За останні сім років площа водної поверхні Тітікаки зменшилася на 800 квадратних кілометрів – це приблизно дорівнює території міста Києва. Там, де ще недавно була вода, тепер розташовуються сільськогосподарські угіддя та очеретяні зарості.
Солончак Уюні: слід Ралі Париж-Дакар
Особливу увагу в документальній стрічці приділено найбільшому у світі солончаку Уюні, розташованому на території Болівії. Сорок тисяч років тому на цьому місці теж було озеро – приблизно така доля може спіткати Тітікаку за багато років.
У 2014 році через солончак Уюні проходило легендарне Ралі Париж-Дакар.
"Після ралі, крім приємних вражень, тут залишилося багато сміття. І тому влада Болівії вирішила, що це був перший і останній раз, коли перегони проходили на території солончака", – пояснює мандрівник.
Марсіанські пейзажі та контрасти Болівії
Подорож Болівією вражає різноманіттям краєвидів.
"Особисто мене Болівія найбільше вразила різноманітністю своїх ландшафтів. Тут і гори, і марсіанський пейзаж, і ось така чудова зелень", – ділиться враженнями Роман Бочкала.
Журналіст також побував у високогірному місті Хульяка, розташованому на висоті понад 4000 метрів над рівнем моря. На жаль, це місто вразило не найкращим чином: тут практично відсутня каналізаційна система, а соціальна напруга настільки висока, що кілька років тому жителі спалили мера через невирішені проблеми.
Найпівденніше місто планети
З Болівії мандрівник вирушив до Пуерто-Вільямс – найпівденнішого міста на Землі, розташованого в Чилі.
"Я зараз на краю Землі, в найбільш південному місті на планеті. І тут цвітуть квіти, зелена трава. Але все це триватиме недовго. Це буквально мить", – розповідає Роман під час короткого антарктичного літа.
Журналіст звертає увагу на історичний контекст регіону: до 1987 року тут можна було зустріти місцеві племена індіанців, але через військовий конфлікт між Чилі та Аргентиною за цю територію корінне населення переселилося ближче до цивілізації.
Українська станція "Академік Вернадський"
Кульмінацією подорожі стало відвідування української антарктичної станції "Академік Вернадський". Роман Бочкала отримав унікальну можливість показати побут українських полярників зсередини – від робочих офісів та лабораторій до житлових приміщень.
У стрічці журналіст використав унікальні кадри з найпівденнішого бару в Антарктиді, розташованому на станції, де полярники проводять вільний час, граючи у більярд та відпочиваючи після наукової роботи. Мандрівник також показав їдальню, де щосуботи влаштовується святкова вечеря, та дизельну електростанцію – "серце станції" з трьома генераторами по 100 кіловат потужності кожен.
"До моїх обов'язків входить кожні дві години обходити станцію, заходити в дизельну, спостерігати за пожежною безпекою, щоб усе працювало", – розповідає один зі співробітників станції про свої обов'язки денного чергового.
Глобальне потепління: загроза для Патагонії
Окрему важливу частину блогу Роман Бочкала присвятив найбільшому льодовику Латинської Америки – Періто-Морено. Блакитний льодовик, що нагадує кольорами прапор Аргентини, пересувається зі швидкістю два метри на день або 700 метрів на рік. Він постійно тріскається і обламується через тиск гір, утворюючи айсберги.
"Найбільший льодовик Латинської Америки – одночасно і найвразливіше місце. Періто-Морено – індикатор, яким можна звіряти всі екологічні проблеми цього континенту, та й усієї планети", – наголошує журналіст.
За його словами, через підвищення температур буквально за десяток років лід може відступити, вітри посиляться, що призведе до осушення плато Патагонії.
"Це може призвести до незворотних наслідків у всьому світі", – попереджає мандрівник.
Послання з краю Землі
Завершуючи фільм, Роман Бочкала підкреслює: "Я жодним чином не хотів вас налякати, посіяти паніку, а лише вкотре нагадати, в якому прекрасному світі ми живемо і як легко все це можна втратити".
Документальна стрічка Романа не просто демонструє красу віддалених куточків планети, а й нагадує про відповідальність людства за збереження унікальних екосистем.
Тож запрошуємо всіх, хто хоче отримати незабутні враження й побачити унікальні кадри з місць, куди мало хто може потрапити особисто, переглянути фільм повністю за посиланням.
Нагадаємо, у 2024 році Роман Бочкала випустив фільм "Падіння з небес", де розповів про страшну аваітрощу, в якій вціліла всього одна пасажирка, та про подробиці виживання в джунглях Амазонки.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми — надішли сигнал у чат-бот.
