Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав американський фізик Френсіс Халзен за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження. Про рішення 6 жовтня оголосила Королівська шведська академія наук.
82-річний Халзен є професором Університету Вісконсин-Медісон. Нагороду йому присудили одноосібно. Розмір премії становить 12 мільйонів шведських крон, що еквівалентно приблизно 1,2 мільйона доларів.
Головна особливість роботи Халзена полягає в тому, що для спостереження за частинками з космосу він запропонував використовувати не традиційний телескоп, а величезний масив антарктичного льоду.
Телескоп із льоду
Нейтрино часто називають "примарними частинками". Вони майже не взаємодіють із речовиною, тому можуть проходити крізь величезні відстані у Всесвіті та навіть крізь Землю, практично не змінюючись. Саме через це їх надзвичайно складно зафіксувати.
Халзен запропонував використати для цього чистий лід Південного полюса. У ньому розмістили тисячі світлочутливих датчиків, які можуть реєструвати слабкі спалахи світла, що виникають під час рідкісної взаємодії нейтрино з речовиною.
Так з'явилася IceCube – нейтринна обсерваторія, розташована в антарктичному льодовиковому щиті. Її "детектор" займає близько одного кубічного кілометра льоду.
Фактично дослідники перетворили величезний масив антарктичного льоду на гігантський детектор частинок.
Що вдалося побачити
Нейтрино виникають під час багатьох процесів у Всесвіті, однак особливий інтерес для вчених становлять нейтрино надзвичайно високих енергій. Вони можуть походити з найпотужніших космічних явищ, зокрема з активних галактичних ядер та інших екстремальних астрофізичних процесів.
IceCube дозволила не просто зареєструвати такі частинки, а й почати встановлювати, звідки вони приходять.
Це важливо, оскільки звичайні телескопи спостерігають Всесвіт переважно через електромагнітне випромінювання – світло, радіохвилі, рентгенівське та гамма-випромінювання. Нейтрино дають ученим інший спосіб досліджувати космос.
Саме тому роботу IceCube пов'язують із розвитком так званої мультимесенджерної астрономії, коли інформацію про одне космічне явище отримують одразу з кількох типів сигналів.
Від ідеї до обсерваторії
Френсіс Халзен народився 1944 року в бельгійському місті Тінен. У 1969 році він отримав докторський ступінь у Католицькому університеті Левена, після чого продовжив наукову кар'єру у США.
Ідею використовувати антарктичний лід для реєстрації нейтрино високих енергій Халзен представив ще 1988 року. Від задуму до повноцінної обсерваторії минули десятиліття роботи.
Нобелівський комітет відзначив не лише наукову ідею Халзена, а й його роль у керівництві міжнародною командою дослідників та інженерів, яка створила IceCube.
Голова Нобелівського комітету з фізики Марк Пірс назвав обсерваторію надзвичайним інструментом, який відкрив новий напрям в астрономії.
Відкриття астрофізичних нейтрино високих енергій дає змогу вивчати процеси у Всесвіті, які неможливо повністю дослідити за допомогою звичайних телескопів. Для фізиків це можливість краще зрозуміти походження космічних променів і механізми роботи найенергійніших об'єктів у космосі.
Нагадаємо, Нобелівську премію з фізіології або медицини 2026 року отримали американський нейробіолог Карл Дейссерот та німецькі вчені Петер Гегеманн і Георг Нагель. Їх відзначили за відкриття, які дозволили керувати активністю нервових клітин за допомогою світла.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!
