ПідтриматиРусский

Кого з українців можуть примусово повернути з-за кордону

Примусове повернення може загрожувати не пересічним біженцям чи військовозобов’язаним, а фігурантам кримінальних проваджень, щодо яких є судове рішення про тримання під вартою або обвинувальний вирок

Анастасія Левандовська
Анастасія Левандовська

Редактор стрічки новин

Статус біженця не захищає від екстрадиції

Поки Україна та європейські партнери обговорюють програми добровільного повернення біженців, для окремих громадян діє зовсім інший механізм - екстрадиція.

Йдеться не про масове повернення українців через їхній вік, стать, військовозобов’язаний статус чи перебування під тимчасовим захистом. Процедура застосовується до осіб, які є фігурантами кримінальних проваджень або мають чинний обвинувальний вирок.

У Дніпровському міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції наголосили, що статус біженця або тимчасовий захист самі собою не звільняють людину від кримінальної відповідальності.

За останніми доступними даними, упродовж 2024 року до України екстрадували 75 осіб.

Кому може загрожувати екстрадиція

Міжнародний розшук ініціюють не щодо звичайних громадян, які виїхали за кордон, а щодо людей, яких офіційно розшукують у межах кримінальних справ.

До першої категорії належать підозрювані та обвинувачені, які залишили Україну під час досудового розслідування або судового розгляду. Обов’язковою умовою зазвичай є наявність судового рішення про тримання особи під вартою.

Друга категорія – засуджені, обвинувальний вирок щодо яких уже набрав законної сили. Екстрадицію можуть ініціювати, якщо така людина виїхала з України до початку відбування призначеного покарання.

Отже, сам факт перебування українця за кордоном або небажання повертатися під час воєнного стану не є підставою для екстрадиції.

Як відбувається процедура

Екстрадиція є юридично врегульованою процедурою взаємодії між українськими органами та компетентними установами іноземної держави.

Коли правоохоронці отримують інформацію про місцеперебування або затримання розшукуваної особи за кордоном, починається підготовка документів для її видачі.

Суд, який розглядає кримінальне провадження або вже виніс вирок, формує необхідний пакет матеріалів. До нього входять:

  • відомості про кримінальне правопорушення та його правову кваліфікацію;
  • докази можливої причетності особи;
  • ухвала про тримання під вартою або обвинувальний вирок;
  • документи, що підтверджують громадянство;
  • інформація про те, що строк давності притягнення до відповідальності або виконання вироку не закінчився.

Документи підписує суддя, їх засвідчують гербовою печаткою та перекладають офіційною мовою держави, на території якої перебуває розшукувана особа.

Яку роль виконує Міністерство юстиції

Координацію процедури здійснює Міністерство юстиції України. Воно забезпечує взаємодію між судами, прокуратурою та відповідними органами іноземних держав.

Після отримання підготовленого пакета матеріалів Мін’юст має направити офіційний запит про видачу особи до компетентного органу іншої країни.

Остаточне рішення ухвалює іноземна сторона відповідно до міжнародних договорів і власного законодавства. Перед видачею суд держави перебування може перевіряти обґрунтованість запиту, дотримання прав людини та відсутність підстав для відмови.

Якщо рішення позитивне, організовують передавання та доставлення розшукуваного до України. До цього залучають Національну поліцію, Національну гвардію та органи кримінально-виконавчої служби.

Що відбувається у разі відмови

Іноземна держава може відмовити в екстрадиції, зокрема через правові обмеження, ризик порушення прав людини або невідповідність поданих документів установленим вимогам.

У такому разі Україна може скористатися іншими механізмами міжнародного співробітництва. Один із них – передавання кримінального переслідування державі, де перебуває розшукувана людина.

Тоді матеріали можуть розглядати вже місцеві правоохоронні та судові органи за законодавством цієї країни.

Чи можуть із ЄС повернути чоловіків через мобілізацію

Масова депортація українських чоловіків із країн Європейського Союзу лише через їхній вік, громадянство або військовозобов’язаний статус не передбачена.

Екстрадицію не можна ототожнювати з поверненням для мобілізації. Вона стосується конкретної особи, кримінального провадження та офіційного запиту українських органів.

Таким чином, громадянам, які законно перебувають у Європі та не розшукуються за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, сама лише військовозобов’язаність не створює підстав для екстрадиції.

Читати також: Українські громадяни, які виїхали через війну, дедалі частіше обирають залишитися в Європі. Значна кількість біженців уже подала документи на новий статус, який дозволяє легально жити та працювати в іншій країні тривалий час.

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!

Інші новини

Ексзаступника мера Харкова судитимуть у справі про 20-мільйонну схему на оборонних спорудах

Ексзаступника мера Харкова судитимуть у справі про 20-мільйонну схему на оборонних спорудах

Продукцію закуповували за ринковими цінами, після чого через підконтрольні структури штучно збільшували її вартість у документації

Елітні квартири в Україні та Польщі, Tesla і Lexus: правоохоронця з Полтавщини запідозрили в незаконному збагаченні

Елітні квартири в Україні та Польщі, Tesla і Lexus: правоохоронця з Полтавщини запідозрили в незаконному збагаченні

Загальна вартість набутого майна перевищила 22 млн гривень