Росія може зібрати один із найбільших урожаїв зерна за останні роки, але дедалі гостріше стикається з проблемою: як вивезти його з країни. Після ударів по портовій інфраструктурі Новоросійська та атак на судна, пов'язані з російським зерновим експортом, поставки різко скоротилися. У другій декаді серпня росія експортувала лише 474,8 тис. тонн зерна – на 79% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це пише The Moscow Times. Падіння торкнулося основних культур. За 11–20 серпня експорт російської пшениці скоротився на 78,3%, кукурудзи – на 63%, а ячменю – одразу на 90,9%.
Для росії це особливо болісно, адже саме зерновий експорт дозволяє перетворювати величезний урожай на валютну виручку. І тепер війна, яку Москва веде проти України, створює для її власної аграрної системи проблему з доставкою цього товару на світовий ринок.
Що сталося в Новоросійську
Ключовим вузлом проблеми став Новоросійськ – один із головних російських портів на Чорному морі.
12 серпня після ударів там припинили роботу Новоросійський зерновий термінал і Новоросійський комбінат хлібопродуктів. Згодом зупинився також термінал KSK.
Разом ці три об'єкти мають потужність близько 25–26 млн тонн зерна на рік.
Масштаб важливий: через Новоросійськ зазвичай проходить близько 80% російського експорту зерна через Чорне море.
Тобто, удар по кількох терміналах виявив проблему всієї системи. Росія роками концентрувала значну частину свого зернового експорту на південному напрямку. І коли цей маршрут починає працювати нестабільно, швидко виникають проблеми далеко за межами самого порту.
Уже з 13 серпня "Російські залізниці" почали вводити обмеження на перевезення вантажів до постраждалих терміналів через перевантаження та порушення роботи інфраструктури.
Інакше кажучи, зерно продовжує збиратися на полях, але його стає складніше доставити туди, звідки воно має вирушити за кордон.
Під ударом опинилися й судна
Ще серйознішою проблему робить те, що ризик тепер виникає не лише в портах.
17–18 серпня поблизу Новоросійська та Туапсе були атаковані комерційні балкери. The Moscow Times повідомляє про щонайменше п'ять суден, пов'язаних із перевезенням російського зерна. Серед них називаються Victoria V, Fehu, Elina B та Anna S.
Це змінює ситуацію для російських експортерів. Навіть якщо зерно вдасться доставити до порту, залишається питання: чи безпечно звідти відправляти судна.
Для України цей момент особливо показовий. Росія роками використовувала Чорне море як один із головних каналів своєї торгівлі, водночас перетворивши його на зону військової агресії проти України. Тепер небезпека морських перевезень дедалі сильніше позначається і на російській економіці.
Росія збирає зерно, але воно дешевшає
На тлі проблем з експортом відбувається ще одна цікава річ: зерно в самій Росії дешевшає.
З червня ціна пшениці на внутрішньому ринку впала приблизно на 18% – до 11 025 рублів за тонну. Деякі виробники, за даними видання, змушені продавати зерно навіть нижче собівартості.
Причина проста: якщо експортний канал заблокований, зерно залишається всередині країни.
Елеватори заповнюються. Фермери втрачають можливість обирати покупця. Ціни падають. А виробникам потрібні гроші для підготовки наступного сезону.
Таким чином, виникає парадокс: на світовому ринку через ризики російського експорту зерно дорожчає, а російський фермер отримує за нього менше.
Президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський уже попередив про ризик системних економічних проблем для аграріїв півдня рф, якщо експортні канали залишатимуться заблокованими в розпал збору врожаю.
Великий урожай не вирішує проблему
Росія цього року очікує зібрати близько 138–139 млн тонн зерна, з них приблизно 88–90 млн тонн пшениці. Станом на 19 серпня російське Міністерство сільського господарства заявляло про близько 100 млн тонн уже зібраного зерна.
Але прогноз експорту вже погіршується.
IKAR знизила оцінку російського експорту зерна з 61,5 млн до 60 млн тонн, а потенціал експорту пшениці – до 44,5 млн тонн.
SovEcon очікує, що в серпні росія зможе експортувати лише 2,2–3,4 млн тонн пшениці. Для порівняння, у серпні 2025 року показник становив близько 4,5 млн тонн.
Тобто проблема не в тому, що росії бракує зерна.
Проблема в тому, що його стає дедалі важче безпечно доставляти покупцеві.
Чому росія не може просто використати інші порти
Москва може спробувати перенаправити частину експорту через Балтійське море, Каспійський регіон або залізничні маршрути.
Але це не швидка заміна Чорного моря.
Альтернативні залізничні маршрути можуть збільшити транспортні витрати більш ніж на 30%. Ще до повної зупинки роботи новоросійських терміналів доставка зерна до порту подорожчала приблизно з 3 тис. до понад 4 тис. рублів за тонну.
Крім того, новий маршрут – це не просто інша точка на карті. Потрібні вагони, склади, перевантажувальні комплекси, порти та судна.
Російська система експорту зерна роками будувалася навколо південних портів. Швидко створити їй повноцінну альтернативу неможливо.
Світовий ринок уже відчув наслідки
Проблеми російського експорту вже вплинули на міжнародні ціни.
Ф'ючерси на пшеницю на американській біржі CBOT з початку липня зросли більш ніж на 17%, досягнувши 19 серпня $6,96½ за бушель.
На європейській Euronext грудневі контракти 20 серпня піднімалися до €241 за тонну.
Чорноморська пшениця при цьому коштувала приблизно $260–280 за тонну FOB, тоді як американська - близько $305, а австралійська – $315–320.
Для світового ринку це означає додаткові витрати. Якщо російське зерно стає складніше доставляти, покупцям доводиться шукати інші джерела. А це означає довші маршрути, дорожче страхування та вищі витрати на транспортування.
Найбільше це може відчути традиційний ринок російського зерна – країни Близького Сходу та Північної Африки.
Водночас американські, австралійські, аргентинські та європейські експортери отримують шанс збільшити свою частку ринку.
Для росії це вже не просто проблема кількох портів
Найважливіше в цій історії – не конкретні цифри експорту за одну декаду серпня.
Росія залишається великим виробником зерна і навряд чи втратить цю позицію через кілька тижнів проблем із портами. Але удари по інфраструктурі показали іншу вразливість: російське зерно має цінність лише тоді, коли Москва може доставити його покупцеві.
І тут війна починає працювати проти самої російської економічної моделі.
Україна щодня стикається з російськими ударами по своїй інфраструктурі, логістиці та цивільних об'єктах. Тепер російські атаки та військова присутність у Чорному морі дедалі більше створюють ризики і для самої росії – зокрема для її експортної інфраструктури.
Поки російські поля продовжують давати врожай, Москва має іншу проблему: як перетворити це зерно на гроші, якщо ключовий морський шлях стає дедалі небезпечнішим і дорожчим.
Нагадаємо, ми писали, що російська влада напередодні виборів до Держдуми продовжує демонструвати небажання брати участь у будь-яких конструктивних мирних переговорах, якщо вони не передбачають виконання максималістських вимог Москви, зокрема фактичної капітуляції України.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!