Як балканська країна приймає українців і що її медіа говорять про війну та інтеграцію.
Після початку повномасштабної війни Україна стала не лише центром геополітичної уваги, а й частиною інформаційного порядку денного невеликих європейських країн. Одна з них – Чорногорія, яка, попри свої розміри, демонструє чітку політичну позицію щодо України та приймає тисячі українців.
Україна і ЄС: паралельні траєкторії та конкуренція за майбутнє
Питання європейської інтеграції є одним із центральних у чорногорському інформаційному полі – і саме через нього найчастіше згадується Україна.
Чорногорія залишається найбільш просунутою країною-кандидатом серед держав Західних Балкан. Переговори про вступ тривають уже понад десятиліття, і, попри політичні кризи всередині країни, влада декларує готовність завершити процес у найближчі роки.
На цьому фоні Україна у чорногорських медіа постає як новий, але потужний претендент на членство в ЄС, чия заявка суттєво змінює баланс у процесі розширення.
У публікаціях часто підкреслюється, що повномасштабна війна стала каталізатором для пришвидшення євроінтеграційних процесів України. Європейські інституції, зі свого боку, демонструють політичну підтримку:
"Ukraine has demonstrated its commitment to its EU path…"
Водночас у чорногорських і ширших балканських медіа простежується певне приховане напруження. Україна, яка отримала статус кандидата у 2022 році, розглядається як країна, що може просуватися швидше, ніж балканські держави, які роками очікують на членство.
Це формує подвійний дискурс:
- з одного боку – підтримка України як країни, що бореться за європейські цінності
- з іншого – побоювання, що політичні пріоритети ЄС можуть зміститися
У цьому контексті Чорногорія часто позиціонує себе як "практичний кейс" для України. Підписаний у 2026 році меморандум про співпрацю між країнами передбачає обмін досвідом реформ, зокрема у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.
"The signing of the Memorandum strengthens bilateral relations and reaffirms the political will to accelerate European integration…"
Таким чином, у медійному полі формується складний образ: Україна – не лише партнер, а й фактор, що впливає на сам процес розширення ЄС.
Війна як ключовий контекст: між солідарністю і внутрішніми суперечностями
Повномасштабна війна росії проти України стала визначальним фактором того, як Україна представлена у чорногорських медіа.
На офіційному рівні Чорногорія зайняла чітку позицію: підтримала санкції проти росії, засудила агресію та приєдналася до політики ЄС і НАТО щодо України.
Ця позиція відображається і в медійному дискурсі, де Україна переважно постає як держава, що захищається, а війна – як частина ширшого протистояння між демократичним Заходом і авторитарними режимами.
Водночас інформаційне поле Чорногорії не є однорідним.
Через історичні, політичні та культурні зв’язки із Сербією та росією в країні зберігається вплив проросійських наративів. Це створює паралельні інформаційні реальності:
- проєвропейські медіа підтримують Україну
- окремі політичні сили та ресурси транслюють більш стриману або критичну позицію.
Попри це, загальний тон провідних медіа залишається проукраїнським.
У міжнародних повідомленнях підкреслюється участь Чорногорії у підтримці України, зокрема у сфері безпеки:
"Montenegro will contribute to international efforts aimed at training Ukrainian troops…"
Війна також змінила і внутрішній контекст країни. Українці, які прибули до Чорногорії, стали частиною соціального та економічного життя, що, своєю чергою, впливає на медійне висвітлення.
Тема України більше не є суто зовнішньополітичною – вона інтегрована у внутрішній порядок денний: через питання міграції; через економічні виклики; через суспільні дискусії про роль Чорногорії у війні.
Таким чином, війна в Україні для Чорногорії – це не лише міжнародна новина, а фактор, який формує політику, медіа і суспільні настрої всередині країни.
Дипломатичні відносини між Україною та Чорногорією встановлені у 2006 році. Після початку повномасштабної війни ці відносини суттєво активізувалися.
У медійному просторі Україна тут постає не лише як територія війни, а як політичний суб’єкт – із чітким європейським вектором і підтримкою з боку частини міжнародної спільноти.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!