Частий крик на дітей може впливати не лише на їхній емоційний стан, а й на розвиток мозку. Такого висновку дійшли дослідники з Університету Монреаля та Дослідницького центру CHU Sainte-Justine у співпраці з науковцями зі Стенфордського університету.
Як повідомляє PARENTING, дослідження, опубліковане в журналі Development and Psychopathology, показало, що підлітки, які в дитинстві регулярно зазнавали жорстких методів виховання, зокрема криків, фізичних покарань або струшування, мали менший об'єм окремих структур мозку.
Йдеться насамперед про мигдалеподібне тіло (амигдалу), яке відповідає за реакцію на страх та інші емоції, а також префронтальну кору, що бере участь у контролі емоцій та ухваленні рішень.
Науковці наголошують, що дослідження не стосувалося тяжких форм насильства. Вони вивчали поширені методи суворого виховання, які часто вважаються соціально прийнятними.
"Часте використання жорстких методів виховання може завдати шкоди розвитку дитини. Йдеться не лише про розвиток мозку, а й про соціальний та емоційний розвиток", – зазначила авторка дослідження Сабріна Суффрен.
У межах роботи вчені використали дані довготривалого спостереження за дітьми, яких від народження досліджували в Канаді. Поведінку батьків та рівень тривожності дітей оцінювали щороку у віці від 2 до 9 років. Згодом, коли учасникам було від 12 до 16 років, їм провели магнітно-резонансну томографію.
Дослідники встановили, що зміни в мозку пов'язані саме з тривалим і регулярним впливом жорстких методів виховання в ранньому віці.
Водночас поширене в соцмережах та деяких публікаціях твердження про те, що це дослідження проводив Гарвардський університет, не відповідає дійсності. Роботу виконали науковці з Університету Монреаля за участю колег зі Стенфордського університету.
Разом із тим фахівці Гарвардського центру розвитку дитини справді досліджували вплив так званого токсичного стресу на розвиток мозку та раніше повідомляли, що тривалий стрес у дитячому віці може негативно позначатися на структурах, пов’язаних із навчанням, пам’яттю та емоціями.
Нагадаємо, американські вчені проаналізували дані понад 588 тисяч працівників і дійшли висновку, що поширення дистанційної роботи після пандемії COVID-19 супроводжується збільшенням часу, проведеного наодинці, та погіршенням психічного здоров’я. Найбільше негативний ефект спостерігається серед людей, які живуть самі.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!