Російська Федерація знайшла в Азовському морі поклади технічної води з високим порогом солоності, а також питної води, і почала промислове буріння. До липня агресор має визначити обсяги води для її постійного видобування. Відтак, Україна має лише місяць, аби спробувати зупинити промисловий видобуток води агресором, попереджає голова ГІ «Права справа» Дмитро Снєгирьов.
У квітні цього року два російських дослідницьких судна почали бурити свердловини та проводити геологорозвідувальні роботи в акваторії Азовського моря. Що стосується пошуків води під морським дном, експерти зазначають, що станом на кінець квітня розвідка знайшла запаси технічної води з верхнім порогом солоності. Це дозволить Росії налагодити її промисловий видобуток.
«Щодо питної води, то нагадаю, що ще з березня Росія проводила пошуки сировини, а у травні почалися геологорозвідувальні роботи з пошуку питної води під дном Азовського моря. Зазначу, що за результатами пошуків, росіяни таки її знайшли – 21 травня РФ почала промислове буріння в морській акваторії. Зараз агресор приступає до більш глибинних досліджень», – коментує пан Снєгирьов.
Обсяги питної води, яких потребує Росія – від 500 мільйонів до 1,5 мільярда кубометрів. Це обсяг, який потрібен для повного задоволення потреб окупованого Криму. Основні геологорозвідувальні роботи будуть проводитися у червні – в морі працюватимуть два судна. У липні вони мають прозвітувати про обсяги питної води у палеоруслах річок Дон, Кубань та Бейсуг у рамках загальної національно-державної кампанії, про яку оголосив президент РФ Владімір Путін.
Річ у тім, що ці ріки мають продовження в Азовському морі. Це так зване палеорусло, тобто колишнє річище, яке наразі закрите. Кожна ріка має двоповерхову будову: є поверхневий сток і є річище, розташоване під піщаним шаром, яке йде паралельно верхньому потоку. Обсяг води у палеопотоках може становити близько 1/3 верхнього потоку.
Примітно, що за інформацією академіка Євгена Шнюкова, палеорусло Дону може бути в самому центрі Азовського моря і що саме там багато років тому натрапили на прісну воду.
Фахівець не виключає, що активізація бурильних робіт уже проводиться у спільних водах, визначених міжнародними договорами та в зоні виключних економічних інтересів України. У цьому контексті, на думку пана Дмитра, поведінка РФ є провокаційною на тлі повної відсутності реакції з боку офіційного Києва.
Однією з головних причин такої ситуації громадський діяч вважає продовження чинності «Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки» від 24 грудня 2003 року, за яким море є внутрішнім морем двох держав. Цей документ дозволяє Росії виконувати геологорозвідувальні роботи в будь-якій точці Азова.
«Коли деякі українські політики кажуть, що Україна не може денонсувати цей Договір, бо він, мовляв, дозволяє Україні якимось чином впливати на Росію, то це схоже на «гру в страуса». Таким чином, ми просто намагаємося уникнути персональної відповідальності за фактичну втрату акваторії Азовського моря. Україна має червень – лише один місяць у запасі – аби зупинити промисловий видобуток води агресором. Ця вода також є національним надбанням України, буде видобуватися в її виключній економічній зоні та використовуватися країною-агресором для потреб, передусім, окупаційних військ на території незаконно анексованого Криму. Якщо Росія знайде і налагодить постійний видобуток промислової та питної води, ми втратимо водну блокаду окупованих територій, як вагомий інструмент тиску на Кремль», – наголосив він.
Нагадаємо, у Кабміні заявили, що відновлення подачі води на територію Криму можливе тільки після визнання Росією факту окупації півострова. А Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Київ відновить постачання води до тимчасово окупованого Криму лише після повернення півострова Україні.
З вересня 2020 року в окупованому Криму почався третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води: жителі отримують питну воду лише кілька годин на день.
