Одеські громадські діячі та керівництво Національного природного парку "Тузлівські лимани" обурені ситуацією із забудовою території даного об'єкта природно-заповідного фонду. Вони неодноразово зверталися до ДАБІ Одеської області, але відомство не вживає жодних заходів, щоб зупинити беззаконня.
ДАБІ під керівництвом Василя Буюклі продовжує вибірково ставитися до звернень: у випадку скарг Нацпарку (НПП) – реагує відмовою, а на звернення інших організацій, які виступають проти Нацпарку – перевірками.
Про це повідомили Українській службі інформації голова Громадської організації "Зелений лист" Владислав Балінський та адвокат НПП "Тузлівські лимани" Максим Попов.
Прикладом такої "неупередженої" роботи ДАБІ в Одеській області стало звернення НПП "Тузлівські лимани" в особі його адвоката Максима Попова, в.о. директора Ірини Вихристюк і керівника науково-дослідного відділу, еколога Івана Русєва з приводу масової забудови унікальної піщаної коси, яка розділяє групу Тузлівських лиманів і Чорне море.
Ця територія відіграє ключову роль для всієї екосистеми регіону, але чомусь місцеві чиновники й керівництво ДАБІ не поспішають реагувати на масову самовільну забудову.
https://www.youtube.com/watch?v=KbBN9Jurb9Q&feature=emb_logo
Звернення, в якому просили перевірити законність будівництва будинків прямо на території національного парку, було озвучено і передано особисто начальнику ДАБІ в Одеській області Василю Буюклі.
Запит на перевірку був надісланий із зазначенням точних адрес, на яких незаконно побудували будинки та споруди.
Однак навіть це не допомогло: на запит було отримано відповідь, що ДАБІ не може перевіряти вже побудовані об'єкти, а лишень об'єкти, на яких ведуться роботи. У своїй відповіді ДАБІ посилалася на рішення Верховного Суду України.
Йшлося про незаконну забудову природоохоронної зони фірмами ПП "Астра", ОК "Граніт-2" і ПрАТ СП "Чорноморська перлина". Варто відзначити, що саме ці компанії громадські активісти пов'язують з браконьєрами, які діють на території "Тузлівських лиманів".
Так, у листі в.о. директора НПП Ірини Вихристюк на адресу ДАБІ йдеться про те, що у 2018 році Нацпарк звертався до Держархінспекції в Одеській області із заявою про проведення перевірки щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності на Причорноморській піщаній косі (від 0 до 2 км) в межах Татарбунарського району Одеської області.
І дійсно, була проведена позапланова перевірка, за підсумками якої ухвалили рішення про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації декількох з побудованих об'єктів на косі.
Ба більше, крім зазначеної будівлі на території Причорноморської піщаної коси є й інші об'єкти нерухомості та самовільного будівництва, а ще – тимчасові споруди.
Найсерйозніший з них – обловно-пропускний канал на 2-му км піщаної коси Чорного моря, який з'єднує групу Тузлівських лиманів і Чорне море, а також база відпочинку – стоянка суден. Під них приватники відвели 1,2975 га.
Ще більш цікаво, що ПП "Астра" самовільно забудувало 2-й км Причорноморської піщаної коси, спорудивши тут обловно-пропускний канал, який з'єднує групу Тузлівських лиманів і Чорне море.
Громадські діячі стверджують, що в деклараціях вказані завідомо недостовірні відомості, а ці об'єкти – поза законом.
"Явна недостовірність цих відомостей підтверджується листом Татарбунарської районної державної адміністрації від 21.05.2018 р. № 7нр-30/01-41/30, з якого вбачається, що Татарбунарською райдержадміністрацією будь-які документи, що підтверджують право на будівництво і використання (експлуатацію) обловно-пропускного каналу, не видавалися.
У відділі містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури Татарбунарської райдержадміністрації копії дозвільних документів відсутні", – пише директор.
Однак, на жаль, Держархінспекцією під керівництвом Василя Буюклі не були реалізовані належні заходи щодо ефективного контролю за вказаним об'єктом, і декларація не була скасована.
Громадські активісти й Нацпарк не були почуті, а у підсумку відбулося знищення особливо цінних земель природно-заповідного фонду триває, і завдається колосальна шкода екології.
Варто зазначити, що, згідно з даними публічної кадастрової карти, Причорноморська піщана коса, про забудову самовільними спорудами якої йдеться, має ряд обмежень: вона є прибережною захисною смугою і водоохоронною зоною вздовж Чорного моря.
Окрім того, ця територія, згідно з положеннями Рамсарської конвенції та постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо охорони водно-болотних угідь, які мають міжнародне значення", є водно-болотними угіддями міжнародного значення і знаходиться під міжнародно-правовою охороною.
Природно, що забудова цієї території категорично заборонена.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За таких обставин зазначені об'єкти нерухомого майна є об'єктами самовільного будівництва, що спричиняє необхідність скасування в судовому порядку декларацій про готовність об'єктів до експлуатації, права власності ПП "Астра" і ОК "Граніт-2" на відповідні об'єкти та приведення земельних ділянок в первісний стан шляхом знесення об'єктів самочинного будівництва, – зазначає директор Нацпарку.
Однак активістів і керівництво парку в ДАБІ не почули. Глава відомства Василь Буюклі відповів, що причин проводити перевірки на місці нібито немає.
Разом з тим, за словами Владислава Балінського, ДАБІ не зволікало з реакцією на інше звернення від групи осіб під загальною назвою "Ініціативна група із загострення конфліктних питань з НПП "Тузлівські лимани".
Ця група осіб через лист до нардепів та інші звернення ініціювала перевірку з боку ДАБІ так званого кордону в Нацпарку, який називають Тузлівська Амазонія. По суті це некапітальна тимчасова споруда, в якій розміщений візит-центр НПП "Тузлівські лимани" для гостей парку, а також бунгало для спостереження за рідкими видами перелітних птахів.
"Очолює цю групу відома браконьєрка Саченко, яка разом зі своїм чоловіком вже кілька років дерибанить лісові ресурси національного природного парку "Тузлівські лимани". І що дивно, до неї доєдналися мешканці Татарбунарського району в особі відразу двох анонімів. Що ж, все вже стає на свої місця", – написав ексдиректор парку й еколог Іван Русєв.
Цікаво, що звернення, ініційовані цією групою щодо нібито незаконного будівництва кордону на території НПП "Тузлівські лимани" керівництвом Нацпарку, були почуті з боку ДАБІ, і майже одразу надійшла відповідь про ініціювання позапланової перевірки об'єктів, які вже давно були встановлені й не є капітальними. Ба більше, раніше ДАБІ вже проводила перевірку цього об'єкта в Нацпарку.
Коли йшлося про те, щоб допомогти державній установі, якою також є національний парк "Тузлівські лимани", який залучає туристів і має всіляку підтримку серед органів влади, в ДАБІ, мабуть, вважають, що він просто не потрібен або не усвідомлюють, яку важливу природоохоронну роль виконує Нацпарк, – розповів адвокат НПП Максим Попов.
Громадський діяч Владислав Балінський пояснив, що насправді споруда, яку встановлено в нацпарку, є некапітальною і не завдає жодної шкоди, але при цьому величезні ангари та споруди браконьєрів ніхто не бачить, а ось тимчасові будівлі вчених – різко завадили керівництву ДАБІ за зверненням кількох нардепів.
"І що дивно, в ДАБІ відразу ж відреагували на звернення. Це некапітальні будови, по суті тут працює науковий відділ, а також організована вежа, щоб спостерігати за діями браконьєрів. Так ось на це звернення в ДАБІ Одеської області відреагували, а на звернення Нацпарку – ні", – зазначив пан Балінський.
Адвокат Максим Попов додав, що при першій перевірці цього об'єкта ДАБІ оштрафувала Нацпарк, але той через суд домігся скасування рішення про накладення штрафу і визнав неправомірними дії Держархінспекції.
Задля порятунку Нацпарку продовжують вживатися заходи, щоб визнати незаконними як протиправну забудову, так і відведення землі.
