Коронавірус наступає: попередній тиждень минув під знаком нових рекордів. Особливо вразила п’ятниця, коли напередодні нових карантинних вихідних зафіксували максимальну цифру. З вами Руслан Бортник, і сьогодні ми поговоримо про можливість посилення карантинних обмежень та обіцянки завезти в Україну вакцину від COVID-19.
Україна домовилась про постачання вакцини від COVID-19? Це перемога?
Попри зростання кількості виявлених хворих, водночас ми бачимо зниження наповнюваності лікарень. Якщо на початку тижня 52% ліжкомісць були заповнені, то на кінець тижня – лише 51%. Всі цифри – з офіційного сайту МОЗ.
Можливо, йдеться про те, що кількість ліжкомісць зростає. Тим більше, що Президент у своєму зверненні з Феофанії заявив, що місткість медичної системи можна збільшити з 54 тисяч місць для хворих на коронавірусну інфекцію до понад 90 тисяч.
Можливо, йдеться про те, що масове тестування набуло форматів, за якими тестують все більше людей без симптомів. Тобто, умовно кажучи, з тих 14 тисяч хворих 90% – люди, що лікуються вдома або взагалі не мають симптомів. І лише невелика частка дійсно потребує медичної допомоги.
Водночас 25 млрд грн фонду протидії COVID-19 досі залишаються невикористаними. Сьогодні Уряд фактично звинуватив МОЗ у тому, що вони не використали ці гроші, і частина коштів пішла на інші цілі – зокрема, на дороги, тому що Міністерство просто виявилося неготовим їх ефективно засвоїти.
Дивлячись на ситуацію з нашими медзакладами й лікарями, з їхніми зарплатами, я сумніваюсь у такій версії. Скоріше, це спроба перекласти відповідальність з одних плечей на інші.
Стосовно заяви Ляшка, яка з’явилася на піку інформаційної кризи, про те, що ось-ось, трішки потерпіть, і в Україні скоро з’являться 4 мільйони доз нової вакцини, яку постачатиме консорціум COVAX. Я раджу вам усім подивитись, що таке COVAX. І подумати, чому, наприклад, Німеччина, Франція, США, Росія та від самого початку Китай відмовились співпрацювати з цим консорціумом.
Лише номінально цей консорціум COVAX, до якого дійсно входять 150 країн, був створений ВОЗ. Але фактично ним керує Глобальний альянс вакцинації. А ключовим інвестором альянсу є Білл Гейтс. Понад те, цей Глобальний альянс, який раніше працював у країнах «третього світу» (і вони дійсно врятували сотні тисяч життів дітей в Африці та деяких країнах Азії), неодноразово був звинувачений у різноманітних фінансових махінаціях, у використанні неперевірених ліків, вакцин з тяжкими побічними наслідками тощо.
Фактично організатори та головні донори цього альянсу прямо кажуть, що головню метою вакцинації було зниження рівня народжуваності. Оскільки, на їхню думку, зниження рівня смертності веде до зниження рівня народжуваності.
Це дуже складний і неоднозначний інструмент, до якого залучені приватні капітали ліберальних еліт без ефективного контролю з боку міжнародних інституцій, головна функція якого зводиться до купівлі вакцини та її розподілу між країнами. Багато суверенних, незалежних держав відмовляються від такої послуги. Вони самі купують найбільш ефективні, зручні й дешеві вакцини.
Тому заява Ляшка про обіцянки COVAX щось нам надати (до того ж, сам COVAX обіцяє надати вакцини лише у другій половині 2021 року, та й вакцин поки немає, оскільки ВРЗ досі не визнало жодну з них достовірною) – це спроба закинути морквинку перед віслюком, яка покликана знизити якусь політичну напругу та інформаційний тиск на органи влади.
https://www.youtube.com/watch?v=oQ1LXz-7Iw0&feature=share&fbclid=IwAR1QxV1PByakbLP0uD8zh2VGPJMQsPyRRC94lGXo-Af1VW-8rkrKfJSmeu8&ab_channel=RuslanBortnik
Поки що це порожня обіцянка, яка більше відвертає увагу, аніж говорить про певну конкретну перспективу. Мені здається, краще Ляшку замість цього відповісти на питання, навіщо Україна закупила препарат під назвою «Ремдесевір». 24 тисячі доз на 19 млн грн – при тому, що ВОЗ визнала цей препарат неефективним. Тобто таким, що не впливає на боротьбу з COVID-19 та одужання пацієнтів.
Можливо, тому що цей препарат – американський і потрібно було налагоджувати бізнес-зв’язки? Або тому що в Міністерстві корупція?
Чи призведе посилення карантину до нових протестів?
Усе це відбувається на тлі того, що ставлення суспільства до протиепідемічних заходів, які застосовує держава, змінюється. Ми бачили протести в Німеччині, ми бачили протести з боку бізнесу в Україні щодо карантинних обмежень. Цього тижня оприлюднили соціологічні дані, які показують, що 61% українців не підтримує повний локдаун. А 62% вважають неефективним карантин вихідного дня.
Мені здається, саме на цю думку нині спираються регіональні еліти, мери, які постійно вступають у бій з центральною владою щодо карантинних обмежень.
Водночас з боку влади ми бачимо спроби закрутити гайки. Ми бачили накладання тисяч штрафів на суб’єктів бізнесу. Цього тижня вступив у дію закон, який дозволить поліціянтам штрафувати на 170-255 грн осіб, які порушують масковий режим. Усе це демонструє кризу відносин між владою й суспільством.
З одного боку, соціум більше не довіряє владі щодо тих карантинних обмежень, які вона пропонує. Після того, як стало відомо, що навесні нас не пускали до парків лише тому, що хотіли залякати, після того, як стало відомо, куди пішли гроші з фонду протидії COVID-19, суспільство каже владі: дайте нам спокій. М’яко кажучи.
З іншого боку, влада чудово розуміє, що кінцева відповідальність за десятки тисяч смертей, за велику кількість хворих, ляже на її плечі. Тому намагається імітувати, демонструвати якусь протиепідемічну активність.
Але замість того, аби виявити вогнища поширення інфекції, лікувати хворих та ізолювати людей, які мали з ними контакт, ми досі займаємось «килимовими бомбардуваннями». Передусім – економіки. Адже будь-які обмеження б’ють по бізнесу. Три тижні локдауну – це мінус 1% ВВП, за словами очільника фінансового комітету ВРУ Гетьманцева.
Щоб ви розуміли, 1% ВВП – це приблизно 2 млрд доларів. Це ціна тритижневого локдауну для національної економіки. І сьогодні суспільство об’єктивно більше боїться економічних наслідків – безробіття, втрати доходів, аніж епідемічних. Хоча ситуація з COVID-19 дійсно дуже серйозна й хворих дуже багато.
Коли можуть запровадити повний локдаун?
На мою думку, повний локдаун у варіанті березня-квітня в Україні, коли повністю зупинений громадський транспорт, припинена бізнес-активність – малоймовірний. Це сьогодні неможливо, оскільки викликатиме протести.
Тим більше, що осінь і без того протестна, багато питань постали на політичному порядку денному.
Але якісь точкові обмеження, із закриттям тих чи інших сфер, зокрема й транспорту, тих чи інших днів – цілком вірогідні вже десь за два тижні. Особливо, якщо зросте навантаження на медичну систему.
За мотивами авторського відеоблогу Руслана Бортника
