Зйомка на звірофермі поблизу села Сінгури на Житомирщині ледь не коштувала журналісту ноги. Чому норковий бізнес так охороняють від чужих очей і не зважають на загрозу екологічного лиха? Та як на небезпечному хутровому бізнесі наживають багатомільйонні прибутки? Розслідував Артем Поліковський.
https://www.youtube.com/watch?v=-28wNpzPqpk
Як зазначає координатор кампанії "ХутроOFF" Павло Вишебаба, наразі виробництво хутра у європейських країнах, зокрема у Данії, не приносить "шубним" магнатам прибутків. Водночас виготовлення такої шкурки в Україні коштує близько від 25 до 30 доларів.
Тож першою причиною перенесення норкових ферм в Україну є законодавча заборона в країнах Європи. Друга причина – вища економічна вигода.
Та найжахливіше, що шалені гроші заробляються завдяки моторошним методам забою тварин.
"Міністерство аграрної політики радить у три способи забивати хутрових тварин. Перше – це удушення газом в так званих кілл-боксах. Це такі циліндри, в які закидають декілька десятків тварин, і вони, кусаючи одне одного в спазмах від газу, від удушення помирають. Другий спосіб – це вприскування отрути. І третій – електрострумом через пащу", – розповідає експерт.
Та як повідомляють місцеві мешканці, хутро знімають з живої тварини, а тіла норок... перемелюють і додають до корму живим тваринам. Саме це пояснює своєрідний запах біля так званої кухні, де на знімальну групу "СтопКору" напав пес.