Пліснява на стінах, гнила стеля та іржаві труби – реконструкцію та ремонт тут проводили ще минулого століття. Саме так в одному з херсонських гуртожитків живуть члени товариства глухих. Умови праці – теж нелюдські, а зарплати – копійчані. Через кого люди з інвалідністю опинились у злиднях, і яка ситуація в інших регіонах України? З’ясовував Артем Поліковський.
«Живеться погано. Рахунки скажені, все тече, все валиться. Кажуть, все роблять для глухонімих. Насправді нічого вони не роблять. А постоїш на кухні, так за пів години жменю тарганів наловиш», – розповідає один з мешканців херсонського гуртожитку.
Понад те, люди категорично відмовляються співпрацювати з УТОГом. Адже, як кажуть, вихідних у співробітників майже немає, і мало того, що їм виплачують навіть не повну мінімалку, так ще й відраховують з неї незрозумілі платежі. З цього приводу активісти вже звернулись до Держпраці за правовою оцінкою.
«По-перше, зарплата нейтральна. По-друге, з вас будуть вираховувати автоматом гроші. І ви будете постійно в мінусах. Ще й у боргах будете», – коментує одна з наших співрозмовниць.
Як стверджують наші інсайдери, будь-які скарги можуть призвести до виселення з гуртожитку або грошових штрафів.
І запевняють: умови проживання та роботи аналогічні у всіх регіонах України. Тому знімальна група «СтопКору» вирішила перевірити ще й столичні підприємства та гуртожитки, але потрапити всередину на жодне з них так і не вдалося – нібито через пандемію й карантин.
«Через пандемію на територію нікого не пропускаємо. Якщо у вас є якийсь документ, що вас направили до нас, тоді – інша справа, на розгляді буде у керівництва. Але поки карантин, сторонніх ми не пропускаємо», – повідомили журналістам.
Так само категорично проти відвідувачів і завідувачка гуртожитку «Кустанайська» Надія Миколаївна: мовляв, у закладі багато дітей, тому візити сторонніх тут обмежують.