Пів мільйона гривень – на копійчаних пластикових стаканчиках. Саме стільки до власних кишень лише на одному непримітному тендері поклали ті, хто опікується закупівлями для «оборонки». Через кого вітчизняна армія може залишитись без харчування? Та як керівництво Міноборони наживається на військовиках? Розслідував Денис Гойко.
https://www.youtube.com/watch?v=sEwjqq1HlgQ&t=2s
Гравці галузі стверджують: на незалежних постачальників неприкрито тиснуть старі армійські аутсорсери та окремі керівники з Міністерства оборони, аби ті відмовилися від контрактів. Через це процедури торгів постійно скасовують, переносять, відбуваються зриви постачань тощо.
«Зайшли «потрібні» люди, різниця від підвищення вартості закупівель відповідно пішла у невідомому напрямку», – коментує ситуацію голова правління асоціації «Українська промисловість оборони та безпеки» Євгеній Крупа.
У березні цього року всі центральні ЗМІ замайоріли заголовками про те, що українське військо раптово може залишитися без харчування. Звісно ж, усе списують на епідемію коронавірусної хвороби в країні.
Та насправді причина дещо інша. Вітчизняна армія в роки війни почала харчуватись по-новому, за каталогом. Ця система включає 405 продуктів, які компанії постачають у військові частини. У раціоні з’явилися фрукти, овочі, кава, кисломолочні продукти, кондитерські вироби, а норму м’яса збільшили аж на 40%.
Однак так смакують лише у половині частин. А решті залишили старі правила, старих постачальників і старий перелік продуктів – удесятеро менше, приблизно чотири десятки. Причому саме постачальники відповідають за весь процес – закупівлю продуктів, приготування, утилізацію.
«Половину армії без жодних торгів годують старі аутсорсери. Тобто 106 військових частин годують за новим каталогом, і продукти до них завозять незалежно від епідемії COVID-19. Але набагато більша кількість військових частин досі харчуються по-старому», – констатує колишній керівник реформи харчування ЗСУ Діана Петреня.
Зауважимо, потребу армії на той чи інший продукт забезпечує Департамент державних закупівель Міноборони. У березні цього року його директора Володимира Гулевича звільнили, але офіційно на посаду так нікого і не призначили. Де-факто керівником департаменту вже пів року є Ігор Горбенко та його «права рука» Ярослав Федорчук, голова Тендерного комітету міністерства. Саме через їхню діяльність нині існують проблеми з проведенням тендерів, і як результат – невиконання плану закупівель.