Фраза "міст Кличка" всього за кілька місяців встигла стати мемом, а довкола самої споруди вже циркулюють певні міфи і легенди. "Скляна, але неПрозора" окраса столиці стала об’єктом резонансних розслідувань ЗМІ. Після появи низки гучних публікацій розтрати в ході будівництва мосту зацікавили ДБР та НАБУ і спричинили кримінальне провадження.
Цікаво, що наприкінці травня, при появі перших тріщин на скляній поверхні мосту, Віталій Кличко звинуватив у них міфічних "вандалів", та за три місяці риторика дещо змінилась і винними були названі вже політичні опоненти чинного мера столиці.
"Цей міст подобається кожній людині, яка там побувала, але не подобається моїм опонентам. І "міст Кличка" вже став елементом політичної боротьби проти мене", – цитує слова міського голови Києва його офіційний сайт.
Тож, якщо вірити панові Кличку, розбили варвари, а "роздули" – політичні вороги.
"Спекуляції про те, що вкрали міст, – брехня, про те, що збільшили кількість грошей на проєкт – брехня, скільки міст коштував, стільки і коштує. Спекуляція на тому, що гроші вкрали, – брехня", – запевняє Віталій Володимирович.
Дуже зручна позиція, чи не так? Та що ж у дійсності уособлює напівпрозорий витвір архітекторського мистецтва: інструмент тиску у політичній грі, на кону якої – крісло столичного голови, чи грандіозний пам’ятник корупції чинної влади Києва? Спробуємо розібратись і пограти у таких собі "mithbusters" або руйнівників легенд.
Міф №1: "Вкрадений міст".
Для початку – відновимо хронологію подій.
Квітень 2013-го – оголошено міжнародний архітектурний закритий бліц-конкурс на кращий проєкт інженерно-архітектурного рішення мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська гірка".
Травень 2013-го – проєкт швейцарської компанії "Leuppi & Schafroth Architekten" виграє другу премію в конкурсі (перше місце нікому не присуджено).
Лютий 2017-го – Київський міський голова Віталій Кличко видає розпорядження про будівництво мостового переходу, контроль за виконанням робіт покладено на заступника голови КМДА Олександра Спасибка.
Квітень 2017-го – представники департаменту містобудування та архітектури КМДА зв’язуються з "Leuppi & Schafroth Architekten" з наміром реалізувати проєкт.
Серпень 2017-го – після кількох місяців листування та відеоконференцій пропозицію швейцарців (близько 39 тисяч швейцарських франків за дизайн та проєктно-технічну документацію) відхилено як надто дорогу.
Зауважимо, за оцінками компанії "Leuppi & Schafroth Architekten", будівництво мосту за цим проєктом коштувало 6 мільйонів доларів.
Вересень 2017-го – тендер на розробку проєкту та робочої документації за об’єктом "Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська гірка" в Печерському та Шевченківському районах" виграє ТОВ "Проектні системи ЛТД".
Листопад 2017-го – тендер на проведення будівельних робіт за об’єктом "Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська гірка" в Печерському та Шевченківському районах" виграє ТОВ "Спецавто-Буд".
Жовтень 2018-го – мер Києва Віталій Кличко заявляє у програмі "Сніданок з 1+1", що міст планують звести і відкрити наприкінці весни 2019-го. КМДА публікує презентацію проєкту. Як-то кажуть, знайдіть 10 розбіжностей.
Травень 2019-го – співзасновниця компанії "Leuppi & Schafroth Architekten" Стефані Шафрот заявляє в інтерв’ю виданню "Наші гроші" про те, що базову концепцію, основні принципи проектування, форму, конструктивне рішення та матеріали мосту "запозичено" з проєкту швейцарців, за який досі не сплачено ані копійки (зокрема не виплачено й конкурсний приз).
Майже одразу в емоційній формі на закиди щодо "запозичення" ідей швейцарських архітекторів відреагував на своїй сторінці у Фейсбук співзасновник ТОВ "Проектні системи ЛТД" Андрій Миргородський. Він звинуватив у роздмухуванні цієї теми "політиків, що брудним чином втручаються у життя Міста" (так-так, щось це нагадує) та заявив, що проєкт нібито розроблено архітектурною майстернею Миргородських ще у 2010 році за власною ініціативою та вперше презентовано у квітні 2012-го на Містобудівній раді Києва.
Ба більше, за словами пана Миргородського, швейцарці буцімто побачили проєкт-2012 у пресі (газети "Факти", "Вечірній Київ" тощо) та самі поцупили ідеї пана Андрія зі склом та ламаною формою мосту.
Андрій Сергійович навіть виклав у ФБ перелік фірм та персоналій, що мали відношення до пішохідного мосту, а також фото документа, що нібито підтверджує дату розробки проєкту на рік раніше за швейцарців. Наразі цю світлину зі сторінки вже видалено, втім на деяких сайтах вона залишилась.
"Концепція вело-пішохідного мостового переходу була розроблена до оголошення міжнародного конкурсу і швейцарські архітектори до неї не можуть мати ніякого відношення. Концепція розроблялася мною в складі ТОВ "Проектні системи ЛТД" і є власністю цієї компанії. Схема Генерального плану була надана організаторам конкурсу для підготовки конкурсного завдання", – стверджує один з розробників концепції Олександр Горбань.
Пан Горбань також прикріпив до свого посту низку візуалізацій мосту. Утім, як випливає з коментарів під фото, ця світлина НЕ є ілюстрацією до проєкту від 2012 року.
Щодо експертної думки, то архітекторська спільнота не дійшла консенсусу відносно наявності чи відсутності плагіату.
"Мости Миргородського та Leuppi & Schafroth Architekten схожі, як ягуар на капоті Jaguar XK140 і олень на капоті ГАЗ-21. Причому олень в цьому випадку – це проєкт Leuppi & Schafroth Architekten. Проект Миргородського передбачає прямі прольоти, а злам траси моста відбувається через зиґзаґоподібне розміщення опор. А проект Leuppi & Schafroth Architekten передбачає S-образний проліт", – вважає експрацівник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, архітектор Віктор Петрук.
Іншої думки притримується дизайнер архітектурного бюро Buro-o Дмитро Макагон: "Навіть не фахівцю видно: те, що будують, більше можна порівняти з швейцарським проектом, аніж з проектом Миргородського. У швейцарському конкурсному проекті для пролітної частини було запропоновано замкнутий коробчатий перетин, виконаний з металу. Перетин однаковий на всій протяжності моста. У проєкті 2012 року перетин не замкнутий, ба більше, пролітна частина, судячи з усього, замислювалася бетонною з потовщенням біля опор", – зазначив експерт.
"Як я зміг зрозуміти з цих картинок, то основна архітектурна ідея – Миргородський, а технічне рішення таки скопійоване у швейцарців", – коментує спеціаліст з урбаністики Юрій Лозовенко.
На думку архітектора Аліси Чупрій, така практика не лише дискредитує інструмент проведення конкурсів і тендерів як таких, а й в цілому веде до виродження ремесла архітекторів та інженерів у нашій країні. Адже такі прецеденти прямо натякають іноземним бюро не потикатися в Україну, а місцевих архітекторів змушують перекваліфікуватися та шукати щастя в інших професіях.
"Робоча схема: розробляти безліч проєктів без конкурсу і тендеру для всіх вакантних майданчиків, а потім, ігноруючи всі результати офіційних конкурсів, діставати зі столу більш-менш схожий варіант, допрацьовувати його на ходу за рахунок свіжих/чужих ідей, підсовувати в потрібний момент під гарячу руку чиновника (демпінгуючи при цьому на тендері)", – резюмує експерт.
Отже, крадіжку чужої концепції не доведено, хоча першість ідей ТОВ "Проектні системи ЛТД" і викликає певні сумніви, так само як безальтернативний виграш компанією тендеру та швидкісне (всього за 2 місяці!) виготовлення проєктної документації. Тому міф №1 – не підтверджено.
Міф №2: "Кількість грошей на проєкт не збільшували".
І знову почнемо з хронології подій.
Вересень 2017-го – тендер на розробку проєкту та робочої документації за об’єктом "Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська гірка" в Печерському та Шевченківському районах" виграє ТОВ "Проектні системи ЛТД"; вартість договору спершу становить 3,63 млн грн, а згодом знижено до 1,45 млн грн.
Зауважимо, що засновниками компанії є батько й син Миргородські – Сергій Миколайович та Андрій Сергійович. До речі, пан Миргородський-старший з кінця 2011 року перебуває у розшуку: його розшукує Мелітопольський відділ поліції ГУНП у Запорізькій області за звинуваченням за ст. 185 ч. 3 ККУ – крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, або що завдала значної шкоди потерпілому, яка карається позбавленням волі на строк від 3 до 6 років.
ТОВ "Проектні системи ЛТД" відоме також розробкою скандального проєкту забудови житловими висотками території колишньої взуттєвої фабрики у безпосередній близькості до дзвіниці Києво-Печерської лаври.
Протягом останніх трьох років доходи компанії від державних закупівель значно перевищують виручку від основної діяльності. Такий показник демонструє високу залежність від ходу проведення тендерів, політичної ситуації та інших потенційно корупційних складових.
Листопад 2017-го – тендер на проведення будівельних робіт за об’єктом "Будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська гірка" в Печерському та Шевченківському районах" виграє ТОВ "Спецавто-Буд", вартість робіт сягає 255,57 млн грн.
За інформацією в мас-медіа, тендер на будівництво мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська гірка" став першою закупівлею, яку ТОВ "Спецавто-Буд" виграло самостійно. Однак у 2018 році на будівництві моста в Івано-Франківську він був субпідрядником ТОВ "Мостобудівельний загін №112" – компанії, яку пов’язують з оточенням екс-нардепа від "Партії регіонів" Володимира Продивуса.
Керівник фірми – Сергій Дубенко, ім’я якого пов’язують ще з кількома організаціями. Зокрема, на початку цього десятиліття пан Дубенко очолював ТОВ "Архітектурно-будівельний альянс", співвласником якого на той час був екс-нардеп від "Партії регіонів" і колишній очільник КМДА Володимир Макеєнко.
Протягом останніх двох років компанія зі статутним фондом у 7000 гривень та кількістю працівників 10-15 осіб одержала державні замовлення на сотні мільйонів гривень, що у десятки разів перевищує її виручку від основної діяльності.
Грудень 2018-го – за переговорною процедурою ТОВ "Проектні системи ЛТД" отримує 10,14 млн грн на корегування і додаткові роботи щодо проекту, а також ще близько мільйона гривень – за авторський нагляд.
16 травня 2019-го – кошторисна вартість "мосту Кличка" сягає 420 мільйонів гривень, збільшення вартості будівництва відбувається шляхом перерозподілу видатків спецфонду міського бюджету Києва. Як повідомило видання "Наші гроші", на 232,63 млн грн було зменшено фінансування реконструкції Київського зоопарку і водночас на 132,63 млн грн збільшено видатки на будівництво мосту.
22 травня 2019-го – на підставі експертного звіту вартість робіт ТОВ "Спецавто-Буд" збільшується до 282 млн грн.
22 серпня 2019-го – в інтерв’ю виданню Mind.Ua Андрій Миргородький запевняє, що подорожчання робіт від первісного кошторису нібито пов’язане з укріпленням схилів, в яке вклали 50 млн грн, а от заміна верхнього шару скла буцімто одразу була передбачена проєктом.
Проте, як показує проста арифметика, реальна різниця між стартовою та фінальною вартістю "скляного дива" становила аж ніяк не 50 мільйонів, які пан Миргородський пояснює укріпленням схилів, а вчетверо більше. Ба більше, як свідчить кошторис, на розробку проєкту будівництва підпірних стін було виділено лише 1,4 млн грн. А ще 8,1 млн грн пішло на коригування проекту мосту заради можливості будівництва канатної дороги в цьому ж місці.
Загальні витрати на проєктування було збільшено втричі, а сумарна вартість мосту сягнула майже півмільярда гривень – проти 6 млн доларів з розрахунку швейцарців. Отже, фраза Віталія Кличка про те, що "кількість грошей на проєкт не збільшували" – 100%-вий міф.
Міф №3. "Розмови про крадіжку проєкту і завищення вартості мосту – інструмент політичного тиску".
Традиційно, нагадаємо про хронологію подій.
Початок травня 2019-го – з’являються перші обґрунтовані публікації у ЗМІ із закидами щодо "запозичення" ідей швейцарських архітекторів.
7 травня 2019-го – Андрій Миргородський на своїй сторінці у соціальній мережі ФБ намагається спростувати цю інформацію; протягом кількох наступних днів низка представників архітектурної спільноти дає власні коментарі стосовно схожості двох проєктів.
21 травня 2019-го – Андрія Богдана призначено головою Адміністрації президента України.
25 травня 2019-го – помпезне відкриття нового пішохідно-велосипедного мосту за участю перших осіб столиці.
26 травня 2019-го – поява перших тріщин на скляних фрагментах підлоги мосту; Віталій Кличко заявляє, що це справа рук "вандалів".
28 травня 2019-го – на мості нашвидку замінюють всі скляні елементи, ремонтні роботи проводяться працівниками без форменого одягу та будь-яких розпізнавальних знаків. Пізніше з’ясовано: заміну скла проводили представники білоцерківської фірми ТОВ "Контракт 61", засновниками якого є Олег Каліберда і Дмитро Рудковський, колишній перший заступник міністра оборони (жовтень 2004 - лютий 2005 рр.).
31 травня 2019-го – юристи "Тисни" (Bihus.Info) звертаються до Національного антикорупційного бюро України із заявою щодо можливого вчинення службовими особами КМДА кримінальних правопорушень.
11 червня 2019-го – Печерський райсуд м. Києва задовольняє клопотання слідчого відділу ДБР про тимчасовий доступ до речей та документів КП "Інженерний центр", ТОВ "Спецавто-Буд", ТОВ "Проектні системи ЛТД" та деяких компаній-субпідрядників, оскільки (цитуємо):
"В ході досудового розслідування виявлено факт можливого вчинення кримінального правопорушення службовими особами виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ "Проектні системи Лтд", які, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом внесення недостовірних відомостей до документації щодо вартості розробки проектної документації по об`єкту "Будівництво пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська гірка" в Печерському та Шевченківському районах" та здійснення авторського нагляду за будівництвом, заволоділи коштами місцевого бюджету на суму понад 11 млн грн., виділеними на закупівлю проєктних робіт, чим завдалидержаві матеріальної шкоди в особливо великих розмірах".
12 червня 2019-го – КП "Інженерний центр" укладає договір на закупівлю додаткових робіт у підрядника ТОВ "Спецавто-Буд" на суму 73,81 млн грн (власне, самі роботи проведено ще у травні цього року). Цікаво, що зазначені додаткові роботи передбачають, зокрема, влаштування фонтану в парку "Володимирська гірка" та збільшення обсягів благоустрою та озеленення території, які вже були раніше включені до іншого договору від 12.03.2019 та не мають жодного відношення безпосередньо до мосту.
1 липня 2019-го – за результатами розгляду заяви юристів "Тисни" та проведеної НАБУ аналітичної роботи внесено відомості до ЄРДР за фактом імовірного вчинення службовими особами КП "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) розтрати в особливо великих розмірах за попередньою змовою, шляхом зловживання службовим становищем.
11 липня 2019-го – на мосту виявлено нові тріщини. Як повідомляє сторінка dtp.kiev.ua, цього разу ушкодження були знайдені не на склі, а біля основи однієї з огорож, також значно ослабли троси. Заступник голови КМДА Олександр Спасибко одразу ж повідомляє: конструктивних пошкоджень начебто немає, а тріщина утворилася внаслідок перепаду температур і… сильно натягнутих тросів.
30 липня 2019-го – керівник Офісу президента Андрій Богдан під час брифінгу заявляє про те, що підготував звернення до правоохоронних органів для перевірки оприлюдненої у ЗМІ інформації щодо можливої корупції під час будівництва Подільсько-Воскресенського, Шулявського і нового пішохідно-велосипедного мостів.
22 серпня 2019-го – засновник ТОВ "Проектні системи ЛТД" Андрій Миргородський в інтерв’ю виданню Mind.UA підтверджує, що проти компанії наразі порушено дві судові справи, тривають перевірки від НАБУ та Господарського суду, проведено виїмку документів.
А також повторює тезу Віталія Кличка про те, що кримінальна справа пов’язана з протистоянням між чинним мером та його опонентами з Офісу президента і нічим іншим, як пошуком можливостей "підкопатися" під голову КМДА.
Проте як можна побачити з наведеної хронології, заява Андрія Богдана про звернення до правоохоронців з питань перевірки оприлюдненої в ЗМІ інформації щодо корупційних схем довкола будівництва мосту з’явилась уже після того, як справою впритул зайнялися ДБР та НАБУ. Ба більше, перша інформація у ЗМІ про збільшення вартості мосту через додаткові угоди та про можливий плагіат з’явилась ще до призначення пана Богдана в Офіс президента.
Отже, виправдання порушеної кримінальної справи виключно підступами політичних ворогів – це, знову ж таки, абсолютний міф від пана Кличка. Так, можливо, опоненти чинного мера Києва дійсно використали зручну тему як додатковий важіль впливу у боротьбі за владу в столиці, але стовідсотковий привід для цього дала сама КМДА та її "кишенькові" підрядники.
Редакція "СтопКору" продовжує відстежувати хід подій у розслідуванні кримінального провадження щодо розтрати державного майна під час зведення скандального пішохідного мосту. Про нові факти і подробиці ми обов’язково повідомимо у наступних публікаціях.
