Мільярди на армію: військові видатки в Україні зростають і цього року сягнули рекордної позначки у 140 млрд грн. Натомість підрозділи, що мають стежити за належним використанням цих коштів, планомірно скорочують: першим "під ніж" пішов відділ аудиту ресурсного забезпечення, далі настала черга відділу з контролю за будівництвом. Утім, нещодавно стався перший прецедент судового рішення на користь звільненого працівника. Хто саме затіяв кадрову катавасію в Міноборони та хто має нести відповідальність за спричинені державі збитки? З’ясовувала команда "СтопКору".
Нагадаємо, так зване "реформування" Департаменту внутрішнього аудиту МОУ, яке фахівці розцінюють скоріше як тотальне знищення військової аудиторської служби, розпочалося з доповіді держсекретаря Міноборони Олександра Дубляна. Останній, зокрема, заявив, що аналіз якості виконання завдань нібито свідчить про необхідність покращення служби внутрішнього аудиту.
Зауважимо, що за законодавством, оцінку якості внутрішнього аудиту в МОУ має здійснювати аж ніяк не Держсекретар, а керівник підрозділу внутрішнього аудиту (внутрішня оцінка якості) та Мінфін шляхом проведення оцінки функціонування системи внутрішнього аудиту (зовнішня оцінка якості).
Понад те, як вдалося з’ясувати журналістам "СтопКору", відповідну перевірку у департаменті взагалі не проводили. Хоча Міністрові оборони повідомили, що аналіз провели, а орган потребує реформи, і на основі фактично сфальсифікованої інформації пан Андрій Таран запустив масштабну реорганізацію, яка обернулась для Міністерства банальною зачисткою кадрів, а для бюджету – чималими збитками.
Керівником Департаменту внутрішнього аудиту голова відомства призначив свого колишнього знайомого за службою Андрія Бойка, а територіальні управління очолили: Юрій Ніколко – однокурсник Бойка, Сергій Сиренко – однокурсник за магістратурою Бойка, Сергій Мазка – друг однокурсника Бойка, Олександр Шпиталь – товариш Бойка та Ігор Крамаренко – кум цього товариша.
Натомість кваліфікованих працівників, які не один рік пропрацювали у системі військового аудиту і робота яких була високо оцінена міжнародними експертами, попросили на вихід. Таке рішення ухвалили на основі ще одного листа, підписаного директором департаменту Андрієм Бойком та головним "кадровиком" Міноборони Олегом Яцином.
"З департаменту звільнено 11 осіб. У тому числі 9 державних службовців і 2 військовослужбовців. За приблизними підрахунками, внаслідок цього сплачено близько 2 мільйонів гривень вихідної допомоги цим людям – це фактично збитки державного бюджету", – коментує ситуацію ексдиректорка Департаменту внутрішнього аудиту Марина Бариніна.
До речі, саму пані Бариніну звільнили… СМС-кою: витяг наказу про звільнення їй було направлено повідомленням на телефон, без жодних пояснень причин.
До вже 12 звільнених осіб (ще один начальник відділу звільнився після запропонованої посади головного спеціаліста), слід додати ще 6 військовослужбовців, які плануються до скорочення, та 14, які направляюся в інші місця або призначаються на нижчі посади, що з великою вірогідністю стане причиною або наступного звільнення, або переведення їх поза межі служби аудиту.
Таким чином пан Бойко, з легкої руки свого товариша-міністра "оцінивши" роботу аудиторів, своїми діями зробив усе для звільнення 32 підготовлених висококваліфікованих працівників, що становить 16% від фактичної чисельності усіх внутрішніх аудиторів Міністерства оборони України. І це все за умови, коли лише у Київському управлінні нині є 18 вакантних посад, з яких 15 – офіцерські, а загалом по службі – понад 50 вакантних посад. Фактично це – знищення аудиторської служби як такої.
Працюючи в тандемі з Міністром, Бойко своїми управлінськими рішеннями вже завдав державі збитків щонайменше на суму 90 тис. грн та ще 2 млн грн – у вигляді вихідної допомоги звільненим. А за це його ще й збиралися нагородити: за інсайдерською інформацією, голова Міноборони Таран направляв в Офіс Президента документи на присвоєння Бойку почесного звання "Заслужений економіст України". І це при тому, що останній, всупереч Конституції і законам, веде власний бізнес. І не аби де, а на окупованих територіях.
Не дивно, що незаконно звільнені службовці звернулись до суду, аби відстояти свої позиції. І от 7 грудня 2020 року – перший прецедент і перша виграна справа за позовом Степаненко Тамари Іванівни.
Окружний адміністративний суд Києва визнав: Міноборони порушило закон, безпідставно звільнивши внутрішніх аудиторів, і тепер має негайно виконати рішення суду щодо поновлення пані Степаненко на роботі, виплатити їй кошти в сумі середнього заробітку за вимушений прогул та сплатити судовий збір.
Звісно, поки це перемога лише у першій судовій інстанції, і, вочевидь, на це рішення МОУ буде обов'язково подавати апеляцію. Однак сама ситуація – показова і в певній мірі безпрецедентна, адже судді фактично визнали порушення закону і конституційних прав громадян з боку одного з головних відомств країни.
Зауважимо, що згідно з чинним законодавством України, (статті 130-139 Кодексу законів про працю), посадова особа, яка незаконно звільнила працівника, має бути притягнена до повної матеріальної відповідальності.
Процедура притягнення до матеріальної відповідальності наступна: з державного бюджету здійснюється виплата суми, яка визначення в судовому рішенні, після чого в порядку регресу очільник відомства має подати позов про стягнення цих коштів з винної особи.
У випадку з незаконно звільненим аудитором відповідний наказ власноруч підписав Державний секретар – Олександр Дублян. Згідно з посадовими обов'язками Апарату міноборони, саме він приймає рішення щодо призначень і звільнень держслужбовців.
Тож наразі пан Таран має або звернутися до суду, або ініціювати службове розслідування, щоб притягнути до матеріальної відповідальності Державного секретаря Міністерства оборони Дубляна.
Чи дотримається міністр оборони закону цього разу? І чи відшкодує держсекретар МОУ державі збитки, спричинені його безпідставними і незаконними рішеннями? Ми продовжимо ретельно стежити за цією темою і обов’язково повідомимо про новини у наступних публікаціях.
