ПоддержатьУкраїнська

Спритність рук і жодного шахрайства: як прокурор Штиров шиє справу «білими нитками»

StopCor
StopCor

StopCor

Спритність рук і жодного шахрайства: як прокурор Штиров шиє справу «білими нитками»

Як вже повідомлялося, наразі Деснянським районним судом м. Києва розглядається по суті справа про хабарництво керівника одного з державних підприємств району, про затримання якого у жовтні 2017 року голосно повідомили прес-служби як Київської місцевої прокуратури №3, так і прокуратури м. Києва. Процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні здійснював прокурор місцевої прокуратури №3 Штиров О.Ю., який особисто проводив майже усі слідчі дії у цій справі та підтримує державне обвинувачення у суді. Однак, за повідомленнями ЗМІ, під час судового розгляду виявлено та підкріплено належними доказами, що вся справа зшита «білими нитками».

Перш за все відмітимо, що прокурор, приймаючи заяву від заявника про вимагання у нього хабаря, «забув» вписати у протокол своє прізвище, ім'я та по-батькові на початку протоколу, та підписати даний протокол наприкінці. При цьому керівництво Київської місцевої прокуратури №3 на це не звернуло жодної уваги та надало вказівку зареєструвати матеріали в ЄРДР - повідомляє портал "Наблюдетель".

Фото з сайту http://nabludatel.net

Далі у кримінальній справі, відповідно до долучених прокурором матеріалів обвинувачення, з’являється ще більше різноманітних «фокусів». Ось лише деякі з них.

Прокурор Штиров оглядає важливий документ 7 серпня, фотографує його та визнає речовим доказом, а свідок передає йому цей документ тільки на наступний день – 8 серпня, про що є відповідний запис у протоколі.

9 серпня прокурор проводить допит важливого свідка, посилається на цей допит як на доказ у клопотанні про проведення негласних слідчих дій, переконує суддю апеляційного суду м. Києва надати йому такий дозвіл. Суддя описує показання цього свідка у своїй ухвалі, а пан Штиров зрештою в суді заперечує факт допиту цього свідка та не вносить відомості про проведений допит до реєстру матеріалів кримінального провадження, а власне клопотання та ухвалу суду, де це описано, долучає до справи.

Прокурор тричі отримує відмову суду у наданні дозволу на обшук службового приміщення обвинуваченого. Зрештою він проводить обшук за власним рішенням, без дозволу суду, без адвоката, із застосуванням погроз та сили оперативних співробітників і (о, диво!), знаходить саме у цьому приміщенні дві купюри, нібито отримані як хабар. Неймовірна вдача: 10 жовтня знайти саме ті гроші, які буцімто передані як хабар ще 26 червня!

Штиров О.Ю. особисто виготовляє фототаблиці до протоколу обшуку, але не подає їх для підпису ані понятим, ані підозрюваному, ані оперативним співробітникам, хоча за законом усі додатки до протоколу мають бути підписані всіма учасниками. Потім прокурор особисто оглядає ці предмети без участі понятих, знов знімає на фото, але навіть вже не підписує фототаблиці, запаковує у конверт і передає до суду в якості речових доказів, які нібито підтверджують вину обвинуваченого. Суддя на засіданні відкриває запечатаний конверт і всі бачать, що купюри там зовсім не ті, що описані у протоколі обшуку та у протоколі огляду. Співпадіння? Можливо. Але фальсифікація доказів - більш вірогідно.

Другие новости

На северной границе Украины задержаны нелегальные мигранты, которых доставили белорусские пограничники

На северной границе Украины задержаны нелегальные мигранты, которых доставили белорусские пограничники

Сотрудники Госпогранслужбы Украины задержали группу нелегальных мигрантов, которых в украинскую границу, вероятно, доставили пограничники Республики Беларусь