Гучна справа екснардепа Ігоря Скосаря викликає чимало запитань, одне з них – це те, у який спосіб вона була закрита в Генеральній прокуратурі, тобто те, на що найприскіпливіше варто було б звернути увагу антикорупційним органам.
"Останнім часом рішення і дії прокуратури, Генеральної прокуратури, перетворилися навіть не на імітацію правоохоронної діяльності, а на профанацію правоохоронної діяльності", – коментує адвокат АО Київська юридична група "Щит", старший радник юстиції Ібрагім Татієв.
https://www.youtube.com/watch?v=4DN8mPLsbSY&t=40s
На думку юриста, особливої гостроти це питання набуває, якщо є політичні корпоративні зв’язки між прокурором, який ухвалює процесуальне рішення, і особою, стосовно якої рішення ухвалюють.
Варто зазначити, що у згаданій нами справі йшлося про купівлю місця у передвиборчих списках за квотою партії "Народний фронт". Дмитро Сторожук обіймає посаду у ГПУ за квотою саме цієї партії, чому передувало його обрання нардепом від "Народного фронту".
"Це дуже велика проблема, коли до керівництва прокуратури призначаються люди, які знаходяться близько до політики та ухвалюють такі цікаві рішення. Припустімо, для тих, хто хоче пройти до парламенту не через волевиявлення громадян, а через гроші. І якщо такі дії цієї людини перевіряються керівником правоохоронного органу, який відноситься до цієї ж політичної партії, то чого тут можна чекати? Якої об'єктивності, неупередженості, і як суспільство може повірити у справедливість такого рішення?", – резюмує адвокат.