Чинне законодавство не передбачає можливості оскаржити рішення слідчого судді про задоволення скарги на бездіяльність прокурора та зобов'язання вчинити певні дії. Про це заявили в Верховному суді, коментуючи рішення про зміну підслідності справи про розкрадання майна Нацгвардії, передає "Інтерфакс-Україна".
"23 грудня 2020 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження у справі № 757/55167/20-к за касаційними скаргами захисника одного з підозрюваних та Генерального прокурора на судові рішення апеляційного суду про залишення в силі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року, якою Генерального прокурора зобов'язано вирішити спір про підслідність у кримінальному провадженні та доручити здійснення досудового розслідування у ньому іншому органу досудового розслідування", - повідомляє пресслужба Верховного суду в соцмережі Facebook.
Зазначається, що це рішення Печерського районного суду оскаржили в апеляційному суді як сторона захисту, так і генеральний прокурор.
"Ухвалами Київського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року обом скаржникам відмовлено у відкритті провадження за їхніми апеляційними скаргами у зв'язку з тим, що ці скарги були подані на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку", - наголосили в суді.
Захисник одного з підозрюваних і генеральний прокурор подали касаційні скарги на судові рішення апеляційного суду. Касаційний кримінальний суд Верховного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргами як захисника, так і генпрокурора.
"Як зазначено в ухвалах ККС ВС, статтями 307 та 309 КПК України встановлено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Водночас цими статтями не передбачено можливості оскаржити ухвалу слідчого судді про задоволення скарги на бездіяльність прокурора та зобов'язання вчинити певні дії", - зазначили в суді.
Як повідомлялося, заступник генпрокурора Олексій Симоненко 23 грудня 2020 року виніс постанову про зміну підслідності справи про розкрадання майна в Нацгвардії і передачі її з НАБУ в СБУ. В Офісі генпрокурора заявили, що рішення було прийнято на підставі ухвали Печерського районного суду від 14 грудня 2020 року скаргою захисту, яка зобов'язує генпрокурора вирішити спір про підслідність в кримінальному провадженні та доручити проведення досудового розслідування в ньому іншому органу. Рішення було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку, проте ухвалою Верховного суду, яка надійшла в Офіс генпрокурора 23 грудня, залишено в силі.
В Офісі генпрокурора зазначили, що суд обґрунтовував своє рішення тим, що жоден з фігурантів не належить до суб'єктів, підслідних НАБУ, а "розмір предмета злочину в 250 тис грн" (сума передбачуваних розкрадань у 250 тис. грн. - ІФ) також нижче, ніж для злочинів, що розслідуються НАБУ.
Раніше детективи НАБУ повідомили про підозру заступнику голови Офісу президента Олегу Татарову, якому інкримінується надання неправомірної вигоди групою осіб щодо забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта (ч.3 ст.369 КК України) в рамках розслідування справи про привласнення майна Національної гвардії України.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вручила Татарову клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 10 млн грн.
У НАБУ розцінили передачу справи в СБУ як "безпрецедентне в історії України втручання в розслідування Бюро" з боку Офісу генпрокурора.
Як повідомляв "СтопКор" раніше, президент підписав закон, який повністю відновлює роботу НАЗК.