Як повідомляє Укрінформ, про це у власному блозі на сторінці Європейської служби зовнішніх дій, коментуючи події кліматичної конференції ООН COP-26, що вчора відкрилася у Глазго, написав Високий представник ЄС Жозеп Боррель.
«Для того, щоб боротися з кліматичними змінами, ми маємо прискорити зелену трансформацію, відійти від гідрокарбонатних джерел енергії. Цей перехід матиме також великі геополітичні наслідки. Роками ми бачили спроби виробників нафти й газу використовувати експорт як зброю у міжнародних стосунках», - зауважив Високий представник ЄС.
Як приклад він навів ситуацію в Молдові, коли Росія зробила спробу пов’язати переговори щодо нового контракту про постачання газу з політичними питаннями, наприклад, такими, як зміцнення відносин між Молдовою і ЄС. Ще одним прикладом негативного впливу залежності від гідрокарбонатів, за його словами, є так зване «нафтове прокляття», коли країни, що багаті на гідрокарбонатні ресурси, часто стикаються із проблемами якісного управління, із нестабільністю та із недиверсифікованою економічною структурою.
«Зелений перехід здійснить «перездання карт», та може допомогти у вирішенні деяких з цих проблем. Разом із цим, він також знатиме переможців та тих, хто програє. Він може створити нові залежності від технологій та сировинних матеріалів, які є необхідними для поновлювальних джерел та для розвитку адаптивних технологій. Нам потрібно організувати цей перехід розумним шляхом, з урахуванням геополітичних ставок та динаміки», - наголосив Боррель.
Він зауважив, що за станом на сьогодні ЄС є все ще надто залежним від гідрокарбонатного пального, що надходить ззовні, і поточна цінова криза на європейському ринку енергеії є ще одним доказом цього.
«Таким чином, раціональна складова зеленої трансформації в Європі пов’язана не лише з кліматом. Вона також – про посилення нашої стратегічної автономії, про збереження купівельної спроможності наших громадян та про створення конкурентних переваг для Європи», - підкреслив Високий представник ЄС.
При цьому він зауважив, що боротьба з кліматичними змінами залишається глобальною проблемою. Європейці зараз несуть відповідальність лише за 8 відсотків від глобального обсягу шкідливих викидів. Тож успіх міжнародних зусиль із обмеження глобальної температури показником не більше 1,5 градуса Цельсія залежить також від інших міжнародних гравців та головних забруднювачів довкілля. Серед таких міжнародних суб’єктів, з якими має бути налагоджене «кліматичне співробітництво», Жозеп Боррель назвав Китай, США, Японію, Росію, Саудівську Аравію, Індію, Канаду та інші країни.
Як повідомляв Укрінформ, 31 жовтня в місті Глазго відкрилася кліматична конференція під егідою ООН, яка має визначити головні напрямки глобальних зусиль із запобігання кліматичним змінам.
Фото: DPA
Джерело: Укрінформ
