Вартість продуктів зростає протягом останніх 20 років. За цей час гривня девальвувала у 15 разів відносно долара. Тому найстрімкіше зростали ціни на іноземні товари та продукти, у яких великий вміст імпортної сировини. Це солодкі й соковмісні напої, ковбасні вироби, сиркові десерти тощо. Скажімо, імпортований чай "Хейліс" подорожчав із 19 грн до 78 за таку саму упаковку на 200 г.
Про це пише портал "Знай".
Не зрозуміло чому рекордно підняли ціни на воду "Миргородська". 1,5 літра 2011 року продавали за 3,8 грн, зараз за 11. При цьому воду видобувають в Україні, пляшки також тут роблять. Наприклад, пиво, у складі якого близько 30% іноземних складників, подорожчало значно менше. Коштувало 4,4 грн за 0,5 л, а зараз 13 грн. Також дивно, що вітчизняна 1,5-літрова упаковка мультифруктового соку "Садочок" подорожчала більш ніж на 20 грн. 2011 року його продавали за 9,64, зараз – за 28 грн.
"За останні 6 років умови виробництва продуктів змінилися суттєво. Зросла вартість електроенергії, газу, бензину. Це все впливає на кінцеву ціну товару. Звісно, є безліч прикладів, коли практично 100-відсоткові українські продукти різко зросли в ціні. Думаю, у такому разі мають місце і спекуляції виробників. Я пам'ятаю щонайменше три хвилі істотного подорожчання продуктів – 1994 року, 1999, 2003, 2008 і 2014. Виробники завжди штучно накручували ціну під приводом збільшення витрат. Особливо це явище стало популярним у 200-х. Тоді роль супермаркетів істотно зросла. Вони почали об'єднуватися у піднятті цін на ту чи іншу групу товарів", – пояснює економіст Олександр Бойко.
Найменше за останні 6 років піднялися ціни на хліб "Український". Він 2011 року коштував 3,36 грн, зараз його можна знайти за 3,9. Проте такий у магазинах позначений як соціальний продукт, тому його кількість обмежена. Інші сорти хліба продають в середньому за 8 грн. Також мінімально подорожчала яловичина. 2011 року кілограм цього м'яса продавали в супермаркетах за 66 грн, а зараз — за 80-88 грн.
"Звісно, якщо вже ціна води росте у три рази, то м'ясо також повинно було подорожчати. У нього вкладають більше витрат. Однак м'ясо це такий продукт, реалізацію якого, на відміну від води, не можна відкласти до кращих часів. Люди просто не платитимуть за м'ясо понад 100 гривень, відповідно виробникам прийдеться відмовитися від вирощування худоби й перейти на інший бізнес. Вони до цього не готові, тому деякі з них покинули свою справу, решта суттєво зменшили дохід і продовжують продавати м'ясо за невигідною для себе ціною", – каже Роман Кащук, експерт аграрних ринків.
Якщо б Антимонопольний комітет перевіряв ціни й реально на них вмів впливати, то можна було б їх опустити на 30% товарів, вважають спеціалісти.
"На жаль, процедура реакції й винесення рішення Антимонопольного комітету може тривати місяцями. І він немає жорстких функцій карального органу. Якщо відомство звинувачує певних виробників чи продуктові мережі у збільшенні ціни й утворення монополії, то вони потім подають до суду. І ці судові тяганини можуть тривати роками", – вважає Олексій Дорошенко з Асоціації торговельних мереж.
Натомість зростаючі ціни на продукти шкодять не лише кожному українцю, а й економіці загалом, вони розбурхують інфляцію. Через бажання бізнес-імперій із виробництва і перепродажу товарів купівельна спроможність кожної гривні щомісяця зменшується. Наприклад, за даними Держстату за 2016 рік, купівельна спроможність 1000 грн зменшилася на 12%.
"Дуже прикро, що зараз країною керують люди вчорашньої генерації. Вони не зовсім розуміють як працює ринкова економіка. Тому нічого не роблять для адекватного регулювання цін в Україні. А може й розуміють, просто не хочуть зменшувати прибутки своїх підприємств", – каже Олександр Бойко.