Чому потрібна люстрація в сфері національної безпеки України
Копіюючи «найкращі» досягнення путінської пропаганди, коли злочинець наполегливо звинувачує в злочинах жертви своїх же кримінальних дій, з телевізійних екранів, сторінок газет та інтернет-сайтів ллється лавина безпідставних та брудних звинувачень з боку «провідного» експерта з питань діяльності спецслужб - такого собі пана Ігоря Смєшка.
Він не втомлюється звинувачувати українську владу в некомпетентності та бездіяльності, кадрових прорахунках, виключно негативно коментує роботу Служби безпеки України, РНБО, МВС, українських розвідок, майже не приховує пекучої кар’єрної сверблячки та примітивного бажання «дайте мені…, я точно зможу…, я дуже-дуже хочу…, дайте хоча б чимось порулити…».
Може б і нічого, врешті-решт не він перший і не він останній. Проте, засліплений жагою влади та тривалими образами через майже восьмирічну незатребуваність талантів такого фахівця (цікаво, а чого б це?), Ігор Петрович якось не помічає, що наша рідна Україна де-факто перебуває у стані війни. Коли держава в прямому сенсі цього слова в небезпеці, коли весь народ об’єднався в боротьбі з ворогами, не час для задоволення власних хворобливих амбіцій або образ. Але це в тому випадку, якщо пан Смєшко є справжнім патріотом України, який ставить інтереси народу та держави понад усе, розуміючи такі категорії, як «слава» і «честь» в їх справжньому глибинному значенні.
Хотілося б вірити у щирість слів та намірів українського генерала, але на думку приходять слова з Біблії «Не по словам, але по ділам Вашим судимі будите». А ось з цим якось у Ігоря Петровича, м’яко кажучи, не складається.
Досягнення Ігоря Смєшка на ниві спецслужб оцінити складно через конфіденційність такої діяльності, але відомо добре про те, що такий видатний «експерт» причетний до брудних історій в яких як не корупція, так службові злочини, у тому числі пов’язані з отруєнням В.Ющенка або з вірним служінням найодіознішому українофобу Віктору Медведчуку.
Як кажуть в Одесі, «на хвилинку», а з яких таких джерел пан Смєшко поінформований про діяльність українських правоохоронців та спецслужб і чому його риторика здебільшого збігається з такими близькими кремлівській пропаганді тезами? Відчуваєте? Знову десь поруч стирчать вуха путінського кума.
Та й загалом, хто ж він, цей так званий експерт, доктор, генерал, розвідник, контррозвідник, пенсіонер з дипломатичним паспортом в кишені? Або за які заслуги перед українською дипломатією отримала ранг надзвичайного та повноважного посла України людина, яка затишно почуває себе у багатомільйонних заміських будинках під Києвом та у квартирі, розташованій в будинку мільйонерів неподалік від пам’ятника Богдана Хмельницького на Софіївському майдані?
Уявіть, як затишно було звідти спостерігати за боротьбою справжніх патріотів на Майдані, очікуючи хто переможе, щоб в черговий раз виявити «правильну орієнтацію» та запропонувати свої послуги і рішучість обґрунтувати будь-що та будь-де. Питання мабуть риторичне, але чому пан Смєшко разом з іншими генералами з його громадської організації «Сила і честь» не залишили свої теплі дачі та не вийшли на Майдан, не стали між «Беркутом» та майже дітьми, які йшли на смерть за Україну? Звісно, що тихенько сидіти чотири роки влади Януковича та підспівувати нехай злочинній, але владі, воно звісно комфортніше. Тим більше, що в цей же час найближчий друг та соратник Ігоря Петровича, славнозвісний (хоча багатьом і сумнозвісний) Микола Обіход проводив одна за одною прес-конференції, нагромаджуючи звинувачення на адресу Юлії Тимошенко.
Пан Обіход навіть поставив особисті літературні таланти на службу своєму товаришу Смєшку і за його ж гроші видав книгу, в якій звинуватив Ю.Тимошенко у всіх смертних гріхах, купуючи Ігорю Петровичу прихильність Віктора Януковича та місце у владі. Проте, навіть Янукович при всій його невибагливості не підпустив «славетного розвідника та експерта» до владного корита, добре знаючи, що Ігор Петрович завжди продається тому, хто більше запропонує. М’яко кажучи, якось не по-генеральськи, а про честь вже й питати не варто…
Читайте также: "Оставьте в покое журналистов!" Тимошенко назвала виновных в прослушке Гончарука
Коли спостерігаєш за виступами новоявленого експерта, не покидає відчуття, що став свідком банального і цинічного бажання використати постреволюційну ситуацію, щоб за усіляку ціну нарешті дорватися до влади - майже як за класиками – «революцію роблять романтики, а використовують – мерзотники». Адже роки йдуть і це чи не останній шанс І.П.Смєшка, який створив свою власну міфологію, ретельно маскуючи темні плями на репутації. До речі – цікава рима «Репутація – Люстрація». А головне актуальна, як для такого випадку.
Сподіваємося, що усі небайдужі патріоти-професіонали відгукнуться на запрошення до відвертої розмови про те, кого не повинно бути у керівництві сектору безпеки і оборони в новій Україні, про вимоги до тих, хто призиватиметься на службу Вітчизні чи пропонуватиме себе до такого Служіння, й нагадування деяким «незатребуваним колишнім» про офіцерську честь і гідність.
Антон Стрєльцов, спеціально для СЛЕД.net.ua
