Інформаційна війна: чи дійсно Україні загрожує дефолт
На початку вересня ЗМІ розповсюдили "сенсаційне" дослідження "Сбєрбанку Росії", у якому йшла мова про те, що гривню найближчим часом очікує дефолт з ймовірністю в 82%. І хоча дослідження банку дійсно натякає на складну ситуацію у вітчизняній економіці, відверто "проросійських" заяв у ньому, як це обіграли деякі видання, немає.Ба більше, згодом в пресі з’явилися начебто темники з боку Росії, в яких ЗМІ пропонувалося проаналізувати жахливий стан вітчизняних фінансів і прийти до висновку швидкого дефолту та девальвації гривні.У розпорядженні "Реальної економіки" опинився документ "Риски наступления дефолта в Украине, в краткосрочной перспективе".Джерела "Реальної економіки" стверджують, що цей документ готували в Москві, і саме по ньому писали тези, що 9 вересня масово оприлюднили ЗМІ.І хоча гучних офіційних заяв з боку Кремля поки що не було, Москва продовжує шукати слабкі місця у економіці нашої країни.Незважаючи на те, що торгівельна війна між Україною та Росією завершилась зовнішнім перемир’ям, внутрішня напруга з північним сусідом залишилась. Це й недивно, оскільки Віктор Янукович не тільки піддав блокаду українських товарів на кордоні жорсткій критиці, але й пообіцяв, що Україна може відмовитись від російського газу на користь європейського палива, якщо Росія не погодиться на зниження ціни.А після того, коли на початку вересня Янукович відверто заявив про те, що Україна буде прискорювати підписання угоди про асоціацію з ЄС, обурення Росії і зовсім нікого вже не дивує.Перше, на що звертається увага в дослідженні "Ризики настання дефолту" - зростання загального державного боргу України у 3 рази за останні 5 років до 68,5 мільярда доларів одночасно із сповільненням темпів економічного росту.До того ж, за підсумками 2012 року, як підрахували спеціалісти банку, загальний державний борг складав 36,7% ВВП країни, тоді як наприкінці 2008 року - 19,9% ВВП.Накопичення державного боргу і дійсно навряд чи є позитивним явищем. Але варто врахувати, що для об’єктивної оцінки наявності або відсутності загроз з боку зовнішнього державного боргу в Європі використовують методики МВФ та Світового банку.Для цього перш за все використовуються дані про ВВП, експорт та імпорт товарів і послуг, обсяг міжнародних резервів.Відтак, відношення суми зовнішнього держборгу до експорту товарів і послуг знаходиться на рівні 45,8%, у той час як методики Світового банку і МВФ рекомендують не перевищувати рівень у 60%.Відношення суми зовнішнього держборгу до ВВП вважається найбільш важливим, оскільки він визначає можливість країни обслуговувати свій зовнішній борг. За критичне значення прийнято вважати 50%. В Україні він знаходиться на рівні 21,4%.Третій показник - відношення платежів на обслуговування зовнішнього держборгу до експорту товарів і послуг, на що Сбєрбанк робить особливий акцент. Для України цей показник в 2013 році очікується на рівні 7,5%, хоча середнє значення витрат на обслуговування зовнішнього держборгу до експорту по країнах з перехідною економікою знаходиться на рівні 8,2%.Друга важлива теза російської сторони полягає в тому, що Україна в останні роки стала активно нарощувати обсяги гарантованого боргу з метою збільшення інвестицій у економіку, що несе значних ризиків виникнення боргової кризи в Україні.Так у період з 2008 року по 2012 рік обсяг позик державними підприємствами, виплати по яких гарантовані державою, збільшився в 2 рази, і станом на 1 червня 2013 гарантований державою борг склав 13,23 мільярда доларів.Однак, на це можна дивитися із іншого боку: факт нарощування обсягу гарантованого державою боргу говорить про довіру до України з боку зовнішніх кредиторів.Безумовно, вартість запозичень на даний час є відносно високою, але якщо б нашу державу вважали безнадійним банкротом, навіть під держгарантії вона не змогла би залучати кошти ззовні.Також Сбербанк стверджує, що пік виплат за державними зобов’язаннями припадає на 2014 рік, і загальна сума підлягає погашенню складає 15,3 мільярда доларів, 7,6 мільярда за зовнішнім боргом - у тому числі.До того ж, аналітики банку кажуть, що не врахували у своїй сумі ще близько 9 мільярдів доларів боргів до погашення до інших, крім МВФ, міжнародних організацій, через відсутність даних щодо строків їх погашення.Однак, розрахунки Мінітерства фінансів свідчать, що у 2014 році на обслуговування держборгу буде витрачено 43,2 мільярда гривень, або 5,4 мільярда доларів.Натякають у російському банку і на те, що протягом останніх 3 років у структурі валового зовнішнього боргу України спостерігається різке зростання зовнішнього корпоративного запозичення: обсяг зобов’язань українських компаній перед зовнішніми кредиторами щорічно виростав майже на 20% і станом на 1 квітня 2013 досяг 74,03 мільярда доларів, а його частка в структурі валового зовнішнього боргу зросла на 12% і склала 54%."Україна - не Росія, тому відстань між корпоративним і державним боргами тут набагато більша, ніж у Росії. Тобто корпоративний борг не може представляти пряму загрозу державі", - підкреслює аналітик Укрсоцбанку Тантелі Ратувухері.Крім того, російські спеціалісти звертають увагу , що протягом останніх 3-х років обсяг валютних резервів України не покриває повністю зовнішній державний борг.Однак, наша країна не є виключенням. Наприклад, у Німеччині зовнішній борг складає 5,62 трильйона доларів при обсязі резервів 184,5 мільярда доларів; у Великобританії 9,84 трильйона доларів при обсязі резервів 134,2 мільярда доларів.Відтак, якщо в Україні держборг перевищує міжнародні резерви в 2,8 рази, то в Німеччині в 22,6, у Франції в 30,5 рази, у Великобританії в 73,3 рази. Тому, якщо слідувати цій логіці, найбільші країни Євросоюзу вже давно мали оголосити дефолт.До того ж, у дослідженні не сказано, що із загальної суми держзапозичень за 1 півріччя 77,6% припадає на внутрішні, що є значно менш ризиковими, ніж залучення коштів ззовні.Крім того, в Сбєрбанку натякають, що Україна до сих пір не відновила програму співробітництва із МВФ за кредитом stand-by. Але, не треба забувати, що для цього фонд висуває достатньо жорсткі вимоги, - перегляд ціни на газ у бік підвищення чи повну зміну валютної політики в країні, - згода на які може нанести вітчизняній економіці більше шкоди, ніж відсутність грошей МВФ.Також у дослідженні стверджується, що після аналізу корпоративних кредитних портфелів українських банків було виявлено, до більшість боргів є короткостроковими.Але навряд чи можна вважати негативом те, що в умовах значного зниження прибутковості бізнесу - за 1 півріччя поточного року українські підприємства отримали у 3,8 менше прибутку до оподаткування, ніж за аналогічний період минулого року - нарощування частки довгострокових буде надто необачним кроком з боку банків.Безумовно, економічну ситуацію в Україні не варто ідеалізувати: дефіцит держбюджету в січні-травні 2013 року, порівняно з січнем-травнем 2012 року, виріс в 5,05 разу - до 18,488 мільярдів гривень; до кінця року Україна має погасити близько 7,9 мільярда доларів державних боргів, для чого з резервів НБУ буде потрібно вилучити ще 2,95 мільярдадоларів, а валовий зовнішній борг України, згідно з даними Нацбанку, складає майже 77% ВВП.І Росія в дійсності має достатньо вагомі інструменти для розхитування гривні. Зокрема - це черговий газовий шантаж, в тому числі у вигляді штрафів за недобір газу."Крім того, на сьогодні на два російських державних банки припадає майже 5,5% всіх активів банківської системи України. А якщо взяти чотири основних російських банки в Україні, то це майже 11% активів, в розрізі депозитів - 4,5% і 9% відповідно. Відтак, ми отримуємо достатньо вагомий тиск на банківсько-фінансову систему", - вважає Тантелі Ратувухері.При цьому, крім банківської системи, російський капітал також серйозно присутній в активах українських компаній, на фондовому ринку. Різкий відтік цього капіталу здатен також дестабілізувати гривню.Але робити висновок, що саме боргова політика є визначальною для економіки та для валютної стабільності, у тому числі, - є помилковим. Тому, незважаючи на складність, ситуація поки що цілком контрольована, і у найближчий рік уряд має всі шанси зберегти стабільність гривні."Тиск на гривню різко зросте напередодні виборів. Але я не бачу ситуацію катастрофічною, тому що з неї є вихід - треба сідати і домовлятися з МВФ, виконувати їхні вимоги і проводити необхідні реформи. В іншому ж випадку - особливо якщо натисне Росія, є ризик піти за сценарієм 2008 року", - говорить начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб.
Павло Харламов
Реальная экономика
