Немає людини – немає проблеми. Немає звіту – немає доказу! Як з допомогою закритої вертикалі управління створити непідзвітного керівництву корупційного монстра? "СтопКор" покаже на конкретному прикладі, як директори науково-дослідних установ перетворюються на сучасних лендлордів.
Наше розслідування почалось у невеличкому містечку П'ятихатки на Дніпропетровщині. За двадцять кілометрів звідти є ось ця Ерастівська дослідна станція.
Як можна прочитати на сайті Нацакадемії аграрних наук – великий виробник елітного насіння зернових, олійних та кормових культур. Ось тільки зовнішній вигляд угідь свідчить про протилежне. Тож "СтопКор" вирішив розібратися, що ж призвело станцію до такого скрутного стану.
Утім, маленьке містечко – це не багатолюдна столиця, в якій можна легко загубитися у натовпі. Там про існуючі проблеми говорити відверто бояться. Мовляв: нам тут жити, а раптом спалять хату?
Те, що на дослідній станції відбувається щось дивне, нам підтвердив не один місцевий мешканець. Але всі навідріз відмовлялися від інтерв'ю на камеру. Розповісти правду погодився лише один місцевий мешканець, Володимир. Чоловік зазначає: на дослідній станції відбувається безлад, а люди не отримують зарплатні місяцями.
Ерастівська дослідна станція – частина Академії аграрних наук України. У власності станції – понад 4 тисячі гектарів родючої ріллі. Здавалося б, за рахунок врожаю підприємство цілком може забезпечити себе. Чому ж тоді місцеві бідкаються на злидні?
Наш інсайдер зізнається: торік поля незаконно здавали в оренду. Завантажені ерастівським врожаєм фури оминали склади станції. При цьому керували процесом незнайомці. Ми звернулися до райради, щоб отримати офіційний коментар щодо дивної ситуації. Однак чиновники розвели руками, мовляв, станція нам не підпорядковується, що там відбувається – не в курсі.
- Взаємодія між станцією та відділом агропромислового розвитку відсутня. Вони звітують напряму по своїй вертикалі в НААН і їхня діяльність відображена лише в звітах, які вони подають далі, – каже начальник відділу агропромислового розвитку П'ятихатської РДА Сергій Бальвас.
Тим часом, керівник станції Валерій Ісаєнков всі звинувачення відкидає.
- Жодного гектара в оренду нікому не здається, законодавством заборонено здавати державні землі в оренду, – зазначає Валерій Ісаєнков.
А на доказ цих слів пан Валерій влаштував для нас екскурсію угіддями. Мовляв, дивіться самі, чужинців тут немає. І жодної зайвої копійчини в кишеню не поклав, все – задля добробуту станції.
До редакції "СтопКору" потрапив ось цей документ. Перед вами рішення суду Дніпропетровської області, згідно з яким Ерастівська дослідна станція заборгувала чималу суму товариству "Прогрес Нафта". А саме понад 600 000 грн. Суд постановив все виплатити, та цього досі не сталося через брак коштів.
Експерт аграрних ринків Петро Лахай стверджує: в Україні є 6 основних культур, з-поміж яких пшениця і соняшник. Обидві культури при вправному господарі приноситимуть чималий прибуток.
- Як ми бачимо на практиці, понад 3000 гектарів – це найбільші агрокомпанії в Україні, холдинги. Вони частіше за все бувають схожими на фермерські угіддя, але у них ведення бізнесу практично ідентичне, – пояснює Петро Лахай.
Отже, арифметика доходу в агробізнесі доволі проста: з кожного пшеничного та соняшникового гектара умілий хазяїн може отримати приблизно 600 доларів США. Якщо відкинути затрати на обробку поля і закупівлю насіння – лишається прибуток. Щонайменше 100 доларів з гектара пшениці і, відповідно, 200 з гектара соняшника. А далі неважко порахувати: за врожай, зібраний з 4 тисяч гектарів, фермер заробить щонайменше 800 тисяч доларів.
Як правило, українські підприємства починаючи зі 100 га вже є прибутковими.
Куди ж діваються отримані кошти? Чому станція не може розрахуватися за пальне і сплатити зарплати? Відповідь на поверхні. Це – соняшникові поля Еарстівської станції. Врожай тут простояв незбираним аж до грудня.
- Соняшник – це пізня яра культура, оптимальний період збору – вересень-жовтень, у соняшника є така проблема, що якщо його довше потримати на полі – він осипається, якщо волога велика – він окислюється, якщо він збирається в грудні – він може бути непридатним ні для чого, ну а землі будуть мати багато падалиці, тобто насіння, яке впало, проросте весною, тобто це говорить про те, що це підприємство невміло веде свою діяльність, або щось десь неправильно організувало, – додає Петро Лахай.
Утім, керівник станції впевнений: звинувачення фальсифіковані. Але ж відео свідчить геть про інше! До цього слід додати, що землі академії правомірно можуть здаватися в оренду. Головне, щоб документи про здачу були прозорими і умови відповідали юридичним стандартам.
Аби розставити всі крапки над "і", телефонуємо до обласного керівництва академії. Та як виявилось, поки обласний керівник академії відпочиває на Ямайці, його підлеглі з Ерастівської дослідної станції ледь зводять кінці з кінцями.
На сьогодні, відповідно до даних аналітичної платформи YouControl та інших джерел, Національна академія аграрних наук є власником чи не найбільшого в Україні земельного банку – майже півмільйона гектарів. В підпорядкуванні академії таких дослідних станцій, як Ерастівська – десятки. Але що там відбувається, хто і як користується родючими землями - таємниця. Про діяльність всі станції звітують напряму в НААН, тож на папірці можна написати будь-яку цифру. Але нещодавно справами академіків зацікавилось НАБУ. В селі Гатному на Київщині, за підозрою детективів, ще за часів Януковича попереднє керівництво академії неправомірно передало в приватну власність 100 гектарів землі.
Згідно із законодавством, це питання вирішується на рівні Кабміну, проте, за версією детективів, академія цей пункт проігнорувала.
Слідство триває і досі, жодному з академіків не оголосили підозри, і поки журналісти намагаються дізнатися правду, скромні керівники аграрних науково-дослідних установ забезпечують безбідне існування собі та своїм родинам. Феодальне життя таке буремне і бентежне.
Подробиці журналістського розслідування дивіться у новому випуску "СтопКору".
https://www.facebook.com/stopcor.ua/videos/2025053397763177/
