Мхітарян відсудив право забудувати 16 гектарів над Дніпром
Дніпровська екологічна прокуратура не змогла через суд розірвати договір оренди, за яким ТОВ «Архітектурно-будівельний альянс» має право забудувати 16 гектарів на Оболоні.
Про це йдеться у постанові Вищого госпсуду від 7 липня.
Йдеться про ділянку по вул. Прирічній, на березі затоки Собаче Гирло, загальною площею 16,44 га (у тому числі 3,659 га в межах прибережних захисних смуг), кадастровий 8000000000:78:215:0084.
Раніше ця ділянка була в користуванні КП «Київзеленбуду», її комунальники отримали під будівництво зони відпочинку та пляжу з рятувальною станцією. Однак у 2007 р. Київрада прийняла рішення забрати землю в «Київзеленбуду» і натомість передати її ТОВ «Архітектурно-будівельний альянс» в оренду на 10 років для будівництва житлового, соціально-побутового, торгівельно-розважального, культурного, готельно-офісного, спортивно-оздоровчого комплексу у Оболонському районі м. Києва. Відповідний договір оренди уклали в 2008 р.
Читайте также: Очередная ложь, которой «слуги» хотят замаскировать земельную аферу — экс-нардеп
У травні 2014 року Дніпровська екологічна прокуратура подала в суд на Київраду і ТОВ «Архітектурно-будівельний альянс» з вимогою визнати рішення КМР і договір недійсними, та визнати у фірми відсутність права на користування земельною ділянкою.
Позов прокурори обґрунтовували низкою причин: відсутність плану землеустрою і згоди попереднього землекористувача – «Київзеленбуду» на вилучення земельної ділянки, заборона на забудову прибережної захисної смуги, а також приналежність земельної ділянки до зеленої зони міста та ландшафтно-рекреаційних територій, де не допускається розміщення будинків і споруд, якщо вони не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства.
Однак суд відмовив у задоволенні позову. Своє рішення госпсуд мотивував, у першу чергу, практикою Європейського суду з прав людини. Він в подібних майнових спорах дотримується такого принципу, що навіть якщо громадянин отримав майно з порушеннями закону з боку владного органу, то позбавити його отриманого майна лише на цій підставі – неприпустимо. Визнавати договір недійсним можна тільки у разі доведення протиправної поведінки самого набувача майна. Відтак, оскільки право оренди є майновим правом, і прокурор не довів наявності в фірми злого умислу на незаконне одержання земельної ділянки – то підстави для визнання недійсним договір відсутні.
Щодо зеленої зони, то тим же рішенням Київради про землевідвід водночас вносилися зміни до Генплану і «Програми комплексного розвитку зеленої зони». Ділянку вилучили із зони зелених насаджень і викреслили з переліку озеленених територій загального користування.
Прибережну зону має захистити договір – в ньому вказано, що частину ділянки в межах прибережної фірма може використовувати без права будівництва будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних).
Окрім того, коли прокурор доводив, що проект землеустрою втрачено і згоду «Київзеленбуду» на вилучення ділянки у Київради також не знайшли, то суд вирішив, що відсутність документів у прокурор на руках не доводить їхню відсутність в цілому.
Окрім того суд заявив, що прокуратура у будь-якому випадку пропустила строки позовної давності: перший протест на землевідвід заявляли ще в 2009р., а це значить, що прокуратурі було відомо про цю справу ще тоді, а значить трирічний термін сплив ще в 2012 р.
В апеляції прокурори також намагалися довести, що проект не має погодження СЕС, однак суд замість нього зарахував висновок СЕС, в якому було зазначено, що ділянка непридатна для будівництва житла, ТРЦ й готелів, але придатна для спортивно-оздоровчого комплексу у разі дотримання вимог прибережної та санітарної смуги і збереження загального доступу людей до зони відпочинку в урочищі. Тобто при дотриманні вимог, зазначених у цьому висновку, проект можна вважати погодженим, зазначив КАГС.
Відтак і апеляцію, й касацію прокуратура програла.
Разом з тим, нагадаємо, що в березні Київрада прийняла рішення про розірвання вказаного орендного договору й збереження зеленої зони (ділянку згідно з цим рішенням мають повернути у перелік зелених зон). Обґрунтовуючи рішення, КМР спиралася на те, що з одного боку – забудова так і не розпочалася, а з іншого – місцеве населення висловилося проти неї.
Читайте также: Якщо закон про ринок землі проголосують, "Нацкорпус” разом з аграріями буде боротися за його скасування, – Білецький
Власником компанії «Архітектурно-будівельний альянс» є ПАТ «Позняки-Жил-Буд» Нвера Мхітаряна, екс-депутата від Партії регіонів.
nashigroshi.org
