«Врадіївський синдром» або Рейдерство за участі держслужбовця

«Врадіївський синдром» або Рейдерство за участі держслужбовця

 Завод із виготовлення безалкогольних напоїв у Городищі Черкаської області, який кілька років тому оцінювався в 1,2 млн доларів, під "прикриттям" керівника регіонального відділення Державної виконавчої служби Василя Брандальського "вирізали" і вивезли у Врадіївку. Таким чином, Врадіївська історія продовжується рейдерством.

  «Vradiivka Forever» - Врадіївка продовжується

Кілька місяців тому майже нікому невідома Врадіївка стала таким собі епіцентром скандальних подій, розриваючи інформаційний простір – не лише України – подробицями зухвалих злочинів «охоронців закону». Ще більш резонансною стала вибухова реакція «громадянського суспільства», що пішла хвилею від Врадіївки по всій країні.

Деякі історики пояснювали природу «вільнодумства» й боротьби за справедливість Врадіївки навіть діяннями Нестора Махна, якому епатажні вчені нав’язують образ «безмежного анархізму»... Почали згадувати, що за часів легендарного борця за права «простого народу» батька Махна виникла абсолютно незалежна Врадіївська Хліборобська Республіка...

Цього разу наше журналістське розслідування виявило «Врадіївський синдром» не в зґвалтуваннях чи інших злочинах правоохоронців. Ідеться про «банальне» рейдерство, внаслідок якого фактично знищено завод, котрий ще кілька років тому оцінювали в 1,2 млн доларів. В цю операцію були втягнуті «представники державних інтересів», зокрема держслужбовець з Державної виконавчої служби, а також уповноважена державою «торгуюча організація». Урешті, вивезене майно опинилося саме у Врадіївці.

Однак поки що у «Врадіївській схемі» не вистачає чи не найголовнішого елементу. Так, поки немає ані суспільної реакції, ані належного розслідування подій із ознаками «класичного рейдерства» правоохоронними органами.

Завод безалкогольних напоїв в Городищі захопили рейдери

Завод безалкогольних напоїв в Городищі захопили рейдери

Завод безалкогольних напоїв в Городищі оцінювали в 1,17 млн доларів

 Журналістське розслідування "поєднало" Врадіївку і Городище

Згадане рейдерство відбувалось у маловідомому (як і донедавна Врадіївка) провінційному місті Городище Черкаської області.

Отже, 24 липня 2013 року у місті Городище спостерігались резонансні події, які можна назвати звичайним «рейдерством» за участю держслужбовців та інших представників держави. Як уже було зазначено, рейдерство має чіткий Врадіївський слід. Таким чином, Врадіївка, схоже, поступово географічно «розширюється».

Читайте также: В Киеве пытались захватить офис компании ”АІС”

Власне, в Городищі відбулося захоплення-вилучення майна підприємства «Грейтлі – ВЗФ – Інтелект». Власники не говорять про фактичну вартість майна. Кажуть, що вона «непорівняно вища» за оціночну. Судячи із оголошень в інтернеті, років п’ять тому підприємство придбало його за 1 170 000 дол США.

Обладнання вивезли без ухвали суду про примусове проникнення на територію підприємства «Валмак - 2002», де воно зберігалось. Ані власники майна, ані представники підприємства, де знаходилося обладнання, не були повідомлені державним виконавцем ані про намір проникнути на територію домоволодіння, ані про безпосереднє здійснення такої дії. Більше того – діями десятків невідомих молодих людей із «болгарками», які без дозволу увійшли в приміщення й «вирізали» обладнання, керував (чи принаймні активно сприяв) представник... Державної виконавчої служби в Городищі - Брандальский Василь Васильович. Останній, між іншим, - виконуючий обов’язки начальника Городищенського відділу ДВС.

Однією із головних фігур, присутніх «на місці злочину» під час вивезення обладнання, був Олександр Суржко - директор торгуючої організації «Нива – В.Ш.», уповноваженої державою на проведення аукціону з продажу цього майна.

«Тіньовим генералом» рейдерства був такий собі Олег, який приїхав на БМВ (номери - АА 4159 АВ) та заявив, що він – із Врадіївки, і що це майно «уже наше». Цей Олег повідомив, що їхнє виробництво – «Врадіївська вода».

Стан заводу і обладнання до рейдерства

 Рейдери вирішили обійти законний аукціон з продажу заставного майна?

Передісторія «рейдерства» - досить банальна. Черкаське підприємство взяло у період «небувалої банківської активності» кредит. Поручителем стало виробниче підприємство з Городища Черкаської області «Грейтлі – РЗФ – Інтелект». Криза. Кредити повністю не виплатились, а банки попросили розрахуватись майном.

Тут все начебто зрозуміло й законно. Далі - рішення суду про стягнення майна. Починається виконавче провадження. Для реалізації заставного майна з аукціону державний виконавець залучає спеціалізовану торгуючу організацію «Нива - В.Ш.». Але саме з цього моменту починаються «неув’язочки».

Підприємство, яке ще нещодавно було доволі потужним, очевидно, за «безцінок» продавати своє майно не збиралось. Як стверджують представники «Грейтлі – РЗФ - Інтелект», напередодні «рейдерського захоплення» уже було досягнуто домовленості із покупцями про продаж обладнання за «адекватну» вартість (називалось не менш ніж 500 000 дол США). Представники підприємства заявляють, що за будь-яких обставин намагались зберегти добре налагоджений виробничий комплекс. Крім того, запасним варіантом один із засновників узгодив викуп обладнання заводу на себе за ціною, значно вищою за оціночну вартість обладнання.

Перший аукціон з продажу майна було призначено на 15 липня 2013 року. Проте торги не відбулись. Другий аукціон було призначено на 5 серпня цього року. Поки власники майна і потенційні його покупці готуються до торгів, підприємство із заставним обладнанням 24 липня 2013 року «атакують».

Можливо, якась «таємнича» сторона за допомогою торгуючої організації та керівника ДВС в Городищі вирішила обійти всілякі «аукціони», ринкову конкуренцію та інші «формальності». І ціну так можна зробити «більш прийнятною», і гарантовано отримати обладнання.

Читайте также: В Черкасах суд виправдав від хабара керівника сервісного центру

Врешті, в ході журналістського розслідування НародUA з’ясував, що після «погрому» в Городищі нове обладнання з’явилося у підприємства «Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЮПВ ВРАДІЇВСЬКА ВОДА». Директор «Врадіївської Води» Валерій Михалюк повідомив НародUA, що обладнання вони придбали у посередника, попередньо заплативши 220 тисяч гривень (порівняно з 500 тис. доларів, які як мінімум хотіли отримати власники – цілком нормальна сума). Посередником виявився – Олег (прізвище і назву організації, яку він представляє, ми сподіваємося назвати згодом). Як пам’ятаємо, «керував парадом» під час вивезення майна з Городища також Олег.

Але давайте все, як то кажуть, «по порядку».

 Держвиконавець Брандальський із представниками «Ниви - В.Ш.» незаконно зайшли на територію підприємства

До Олександра Помазана, який наглядав за обладнанням, що перебувало на зберіганні у підприємства «Валмак - 2002», 23 липня 2013 року зателефонували представники торгуючої організації «Нива - В.Ш.». Вони як організатори торгів попросили дозволу на огляд обладнання, котре мало бути виставленим на аукціоні 5 серпня.

Однак виявилося, що ДЕРЖСЛУЖБОВЕЦЬ Василь Васильович Брандальский та представники торгуючої організації «Нива - В.Ш.» разом із таємничим Олегом, який і забрав собі обладнання, обманувши пана Олександра та «Грейтлі-РЗФ-Інтелект», вирішили просто вивезти обладнання ще до торгів... до Врадіївки.

Як відомо, Врадіївка – це степовий південь України (Миколаївська область), а Городище Черкаської області – за якихось 300 км від відомої Врадіївки. Тим часом, «місце виконання» у виконавчому провадженні щодо продажу майна – саме Городище. В офіційній інформації про торги з реалізації обладнання «Грейтлі – РЗФ – Інтелект» вказана адреса в Городищі. І до проведення аукціону майно повинно було залишатися на «місці виконання», де потенційні покупці могли б ознайомлюватися із ним.

Якщо виконавче провадження здійснює Городищенський відділ ДВС, то, погодьтеся, вивозити обладнання вагою понад 50 тонн за 300 км до Врадіївки «для здійснення виконавчих дій» до торгів якось ... дивно.

Скидається на те, що посадова особа ДВС та люди, які прийшли з ним, під виглядом «опису майна» просто підставляють («кидають») людину, яка наглядала за приміщенням підприємства «ВМ», щоб вивезти обладнання майбутньому «покупцю» ще до продажу майна на оголошених торгах.

Куди тут «Операції «И». Після огляду обладнання представник ДВС Василь Васильович та його «соратники» раптом заявили, що обладнання вони забирають.

Відразу в будівлю без будь-якого дозволу увірвалися з півтора десятка молодих невідомих людей з «болгарками» та іншим інструментом, які почали просто «вирізати» обладнання та вантажити його в тягачі.

Проникнення на територію підприємства «Валмак - 2002» державного виконавця, директора торгуючої організації та «півтора десятка» озброєних болгарками «невідомих осіб» виглядає незаконним. Згоди на таке проникнення власники домоволодіння не надавали. За таких обставин, безперечно, головна посадова особа у цьому «бєспрєдєлі» - державний виконавець. Якщо б він попередньо звернувся до власників підприємства з приводу надання згоди на проникнення до домоволодіння, але, скажімо, отримав би відмову, то, зрештою, мав би звернутись до місцевого суду щодо примусового проникнення.

Однак державний виконавець – навпаки – самостійно документує неправомірне проникнення до чужого домоволодіння. Так, керівник Городищенської ДВС Василь Брандальський складає акт від 24.07.2013 р. про те, що державний виконавець передав представнику (директору) торгуючої організації ПП «Нива - В.Ш.» обладнання «вагою понад 50 тонн», що належить ТОВ «Грейтлі – РЗФ – Інтелект».

Як стверджує свідок подій Олександр Помазан, обладнання, яке було не просто у робочому стані, а налагодженою модернізованою виробничою лінією, по-варварські порізали «наче на металолом».

Але і це ще не все. За словами представників власників обладнання, «рейдери» забрали не тільки заставне майно, що належить «Грейтлі – РЗФ - Інтелект». З території підприємства «Валмак - 2002» було вивезене майно, що не належало боржнику.

Крім того, за словами представника «Грейтлі – РЗФ - Інтелект» Сергія Кокоуліна, до акту державного виконавця так і не потрапила левова частка заставного майна. Куди воно ділось – поки невідомо.

Як заявили НародUA власники «викраденого» майна, усе це свідчить про службову недбалість та перевищення службових повноважень державного виконавця. Йдеться також про порушення закону з боку торгуючої організації «Нива - В.Ш.» та невідомих осіб під керівництвом Олега, які забрали собі майно та вивезли його у невідомому напрямку. Згаданий Олег заявив, що це обладнання вони вже купили (при цьому, що аукціон мав відбутися 5 серпня) і вивозять його до Врадіївки – на підприємство «Врадіївська вода».

Рейдери фактично зруйнували завод в Городищі, вивозячи обладнання у Врадіївку

Рейдери фактично зруйнували завод в Городищі, вивозячи обладнання у Врадіївку

 Два аукціони не відбулися, але «Нива - В.Ш.» начебто проводить треті, незаконні торги

Як з’ясувалося згодом, торги вивезеним-викраденим 24 липня з Городища обладнанням «Грейтлі-РЗФ-Інтелект», які мали бути публічними, так і не відбулись 5 серпня 2013 року (https://trade.informjust.ua/anonym/bargainingviewer.aspx?messageid=510604). Про це було зазначено на сайті Мінюсту вже 16 серпня.

Врешті, ми самі пересвідчились про відсутність торгів, приїхавши на місце їх проведення. Там ми застали лише жіночку, яка святкувала свій День народження і розповідала про побутові клопоти.

У той же час зникле майно продовжувало бути юридично зареєстрованим в Городищі й потенційні покупці приїжджали туди, маючи намір оглянути його та придбати. Можливо, представники ДВС, торгуючої організації та сторони, яка «придбала-викрала» обладнання, просто не знали, як цю всю «операцію» далі юридично оформити.

Врешті, торги не відбулися. Власники обладнання, керуючись «спеціальним законодавством» із реалізації заставного майна, були впевнені, що «третіх торгів» не може відбутись. Як передбачає законодавство, заставодавець у такому випадку може реалізувати майно самостійно (таке право є пріорітетним для заставодавця). Тому представники «Грейтлі – РЗФ - Інтелект» готують папери для продажу майна...

Проте після двох аукціонів, що не відбулися, раптом з’явилася інформація про наступні – уже нібито успішні торги. Так, 4 вересня на сайті Мінюсту з’являються відомості про торги від 23.08.2013 року. При чому, вони відбулися дуже «тихо» і непомітно. І зацікавлені сторони навіть не знали про них. Тим паче, якщо вони не передбачені законом.

І тут – уже офіційно – спостерігається «Врадіївський слід»:

З’ясовується, що «ніякого порушення» щодо вивезення заставного майна за 300 км від Городища до Врадіївки немає. Державний виконавець та торгуюча організація якимось чином об’єднали Черкаську та Миколаївську області. Так, згідно з розміщеною на сайті Міністерства юстиції інформацією від торгуючої організації «Нива - В.Ш.» (https://trade.informjust.ua/anonym/assetviewer.aspx?messageid=514137&lotid=973511&assetid=698706), заставне майно було вивезено до будівлі, що знаходиться за адресою: «Черкаська обл.,Миколаївська обл, с.м.т Врадіївка, вул Фрунзе, 101а».

Однак представники «Грейтлі – РЗФ – Інтелект» стверджують, що аукціон з продажу заставного майна є недійсним, позаяк його підготовка, організація та можливе проведення здійснені з численними порушеннями. Крім того, результати аукціону із реалізації заставного, відповідно до законодавства, мають бути затвердженні судом протягом десяти днів. Цього не відбулось. Виходить - власник не змінився.

Зазначимо, що «другий аукціон» мав відбутися 5 серпня. Навіть якщо цього ж дня, коли торги не відбулися, торгуюча організація вирішила проводити третій аукціон і відразу, тобто того ж 5 серпня, надрукувала оголошення про проведення наступних торгів в місцевій пресі (самі розумієте, що це практично нереально), то аукціон повинен був відбутися не раніше 4 вересня 2013 року.

Врешті, «Vradiivka forever», тобто Врадіївка продовжується.

 На дії «рейдерів» подали звернення до суду, а також до правоохоронних органів

Представники «Грейтлі – РЗФ – Інтелект» та «Валмак - 2002» звернулися до Городищенської та уже відомої Врадіївської міліції, а також до Черкаської та Миколаївської обласних прокуратур. Подані також заяви до суду.

Утім, «викрадення» заставленого майна – не така резонансна подія, як зґвалтування врадіївськими міліціонерами, тому очікувати оперативності правоохоронних органів чи величезного розголосу, можливо, й не слід. Тим паче в ситуації, коли є «сторони», які намагаються постфактум все це «зам’яти», в тому числі юридично.

Так чи інакше, відстоювати свою правоту збираються не лише представники «потерпілого» підприємства, але й ті фірми, чиє майно 24 липня «за компанію» було викрадене за участі державного виконавця.

Крім того, деякі потенційні покупці обладнання «Грейтлі – РЗФ – Інтелект», які хотіли придбати його за адекватною ціною і взяти участь в аукціоні, були шоковані поведінкою торгуючою організації «Нива - В.Ш.». Остання просто відмовлялася надавати будь-яку інформацію про майно, ігноруючи як усні, так і письмові звернення та відсилаючи покупців до своїх юристів. Ці «кинуті» покупці також заявили, що збираються позиватися.

Експерт з питань рейдерства Максим Білий наголосив НародUA, що якщо торги не відбуваються двічі (як це було в нашому випадку), то майно повертається заставодавцю. Крім того, допущена «купа» процедурних порушень. Так, за 30 днів до торгів мало б бути оголошення в місцевій пресі тощо.

Вивозячи заставне майно до торгів у Врадіївку, невідомі молоді люди руйнували навіть стіни і дах

 Коментарі різних сторін конфлікту або Як захиститись від рейдерства

Зрештою, НародUA, як і належало, взяв коментарі в різних сторін конфлікту. І хоч вони іноді є надто розлогими, однак для повної, об’єктивної картини подаємо їх без скорочень.

Представники «Ниви - В.Ш.» відмовилися коментувати ситуацію, заявивши: «Надсилайте запит з усіма даними ЄДРПОУ і так далі. Наші юристи в Києві будуть розглядати його». І хоч ми, зрештою, домовились про запит НародUA на електронну пошту організації, на нього поки ніхто так і не відреагував.

В.о. начальника Городищенського відділу ДВС Василь Брандальський, до якого ми таки змогли додзвонитися, також був не надто багатослівним:

- Ми отримали інформацію, що ви були присутні під час вилучення майна компанії «Грейтлі» в Городищі 24 липня 2013 року. Хочемо висвітлити вашу позицію...

- Дані люди на мене подавали на Апеляційний суд. (Очевидно, держвиконавець мав на увазі Господарський суд.) Діло в тому, що з моєї сторони порушень ніяких немає. Ні в суді не виявлено, ніде. (Господарський суд, як з’ясував НародUA, розглядав скаргу, не пов’язану із подіями 24 07.2013 р., зазначивши, що скарга стосується торгуючої організації та знаходиться за межами предмету розгляду Господарським судом.) А по питанню якогось коментаря – звертайтесь в Головне управління Державної виконавчої служби в Черкасах і вирішуйте там свої питання. А так я не буду коментар ніякий давати і більше спілкуваться на дану тему... Є закон про захист інтересів інформації... (Ми поки не знайшли цей «таємничий» закон, і не знаємо, чи він стосується ДВС.) Ви не являєтесь стороною виконавчого провадження і тому проводити бесіду... це не актуально.

- Тоді ви не проти, якщо ми дамо матеріал без вашого коментаря?

- Давайте. Мені однаково. Єсть на то вищестояще керівництво. Якщо воно найде у ваших діях неправомірність, то має право звернутися до суду відносно вас.

- Ми повідомимо, що ви відмовилися від коментаря.

- Я ж вам сказав, що в мене є вищестояще керівництво. Звертайтесь туда.

- Це ж не керівництво діяло в Городищі, а ви там були.

- Ви знаєте, що я і виконавча служба виступає на стороні держави і тут моїх видумок ніяких не було.

Сергій Кокоулін, представник ТОВ «Грейтлі – РЗФ – Інтелект»:

- Дії державного виконавця дивують. 29 липня 2013 року я звернувся до Городищенського відділу ДВС, та ознайомився з деякими документами виконавчого провадження. Належного акту опису та арешту майна я у матеріалах провадження не знайшов. Так, у відповідності до Інструкції про здійснення виконавчих дій державний виконавець має за місцем зберігання скласти акт опису та арешту майна. Акт опису й арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем. Акт опису і арешту майна складається в двох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а другий видається боржнику під розписку на першому примірнику, що залишається у державного виконавця. Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові, а іншій особі, то акт опису й арешту майна складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під розписку (на першому примірнику).

Боржнику акт опису та арешту не видавався. Про наявність акту я дізнався тільки після ознайомлення з матеріалами у виконавчій службі.

У день «рейдерського захоплення» - 24 листопада 2013 року - державний виконавець не повідомив ані стягувача, ані боржника про свої наміри щодо будь-якого «вивезення заставного майна». Про свої дії з «вивезення майна» державний виконавець, знову ж таки, власноруч склав акт незрозумілої форми без підписів стягувача і боржника.

Ми вважаємо, що нас не тільки банально «пограбовано» як заставодателів і завдано нам суттєвих збитків (ми мали наміри і можливість реалізувати майно за ціною у рази вищою, ніж її «оприходували» рейдери). Порушено інтереси стягувача. Адже ми самостійно майже вирішили усі питання щодо належного продажу майна за пристойною ціною. Тепер, за таких обставин, це вже в минулому. Збитки – сьогоднішній день. Майбутнє - судові позови щодо неправомірності дій державного виконавця та посадових осіб торгуючої організації.

Виконавче провадження , навіть у період специфічної процедури – реалізації майна на аукціоні - не зупиняється. І місце його здійснення чітко визначено законом. У даному випадку виконавчі дії не мали жодних правових підстав бути перенесеними за межі адміністративно-територіальної одиниці – Черкаської області.

Те, що Черкаська філія торгуючої організації ПП «Нива - В. Ш.» «вигадала», що вона може діяти по всій Україні, тобто вивезти майно до Врадіївки, щоб його «краще було реалізовувати із аукціону в Черкасах», є прямою ознакою рейдерства. Згідно з порядком реалізації заставного майна, за 30 днів до торгів мало б бути оголошення про таку реалізацію у «МІСЦЕВІЙ ПРЕСІ». Можливо, у Врадіївці «місцева преса» і публікувала якісь оголошення, та ми як власники майна підприємства, зареєстрованого на Черкащині, про таке не могли знати (та такого й не було).

Більш того - за спеціальним законодавством щодо заставного майна, торги по заставному майну відбуваються тільки двічі. Якщо на перших та повторних торгах майно не продано – воно передається власнику, тобто заставодавцю.

Можливо, так відбувається тому, що торгуюча організація якась дивна. В матеріалах виконавчого провадження я ознайомився із її листами. Так «непорозуміння» починаються просто з бланку організації, де стоїть код НЕІСНУЮЧОЇ юридичної особи. Спробуйте знайти самі: під кодом «ЄДРПОУ 36482483» не зареєстрована жодна юрособа!

Я не кажу вже про «суттєві деталі»: найменування того, що «продавала» торгуюча організація абсолютно не співпадає із рішенням суду, яке мала б виконувати виконавча служба. Як ми могли пересвідчитись у єдиному офіційному документі, інформації на сайті МІнюсту, йдеться про якесь «обладнання – 1 шт.». Зазначу - що до складу заставного майна входить близько 30 одиниць техніки з чіткими параметрами, технічними характеристиками та інвентаризаційними номерами.

Усю технічну документацію рейдери викрали, щоб унеможливити доступ до обладнання та його ідентифікацію з боку належних потенційних покупців.

 Представник Державної виконавчої служби Василь Брандальський заявив, що все законно

Олександр Помазан:

- Я раніше працював із цим обладнанням, тому знаю його досконало. Мене попросили наглядати за цим майном.

Мені був дзвінок від представника торгуючої організації «Ниви» Олександра за сутки до «демонтажу». Він заявив, що представляє торгуючу організацію, яка виграла право на продаж заставного майна. «Ми хочемо приїхати і подивитися майно – чи є воно в наявності...», - сказав він. Я йому відповів, що передзвоню до власників і запитаю, чи маю право пускати представників торгуючої організації чи ні. Я передзвонив до представника компанії, яка є власником цього обладнання, Сергія Кокоуліна. Він мені пояснив, що я можу пустити цих людей, щоб вони оглянули обладнання перед аукціоном. Тим паче, що я зв’язався із державною виконавчою службою. Говорив із представником ДВС в Городищі Василем Брандальским. Він теж сказав, що все – законно.

На наступний день після розмови мені подзвонив цей же Олександр з торгуючої організації. Він повідомив, що вони вже під’їхали до приміщення, де зберігалось майно, і чекають мене.

Я підійшов. Мене зустрів представник Державної виконавчої служби Василь Брандальский, цей Олександр від торгуючої організації. Біля них стояли ще якісь дві особи.

Так як був представник Державної виконавчої служби, то я нічого не запідозрив і відчинив їм двері. Провів їх по виробничій лінії. Показав все обладнання. Тоді раптово вони мені заявили, що вивозять майно. Я кажу: «Як це? Ви маєте на це право?». Вони відповідають: «Так, ми маємо право за законом».

Один із тих товаришів, що заявили про вивезення майна, був Олег – він так представився. Також цей Олег повідомив, що він з Врадіївки Миколаївської області.

Я зателефонував представникам власника обладнання. Всі були шоковані.

Виявляється, вони з самого початку приїхали сюди не щоб знайомитися з майном, а щоб його забрати. Привезли тягачі. Прийшло десь до 15 людей. Молоді хлопці з всяким інструментом і «болгарками». Так вони почали демонтаж обладнання. Я як людина зацікавлена в цілісності майна, обурювався тим, що вони робили, але нічого не міг зробити. Вони заявили, що купили майно законно (при тому, що до суперечливого, «третього аукціону» - ще місяць - НародUA). Вирізили обладнання і поїхали.

Представник Державної виконавчої служби Василь Брандальський мені теж заявив, що все законно і вони мають право вивести обладнання. Але я сумнівався. Тому що, по-перше, це робилося у вихідний день. По-друге, нікого з власників майна не попередили. «Ми не хочемо їх попереджати, щоб не було ніяких інцидентів», - сказали мені. Я переписав номери автомобілів. Коли я заявив, що мене просто використали і «кинули», щоб я відкрив їм будівлю, то вони самі це підтвердили. Ніхто ніяких документів на вилучення майна не показав. Було тільки рішення Господарського суду про арешт майна (але не вилучення) і акт державної виконавчої служби.

Крім того, в суботу 31 серпня ці люди приїжджали забирати знову майно. Я їм не відкривав. Вони зірвали замок на воротах, забрали ще три ємкості, почепили свій замок і поїхали.

Таким чином, вони вже самі незаконно зайшли в приміщення.

Якщо розбиратися, то обладнання не просто вивезене. Воно – зруйноване. Це вже металолом. Його важко відновити. Вони ж не демонтували нормально, а просто вирізане «болгарками».

Більше того – вони вивезли навіть майно, яке не було арештоване.

 «Врадіївська вода» придбала обладнання ще до торгів за 220 тисяч гривень

Як бачимо, між двома візитами можливих «рейдерів» невелика різниця: перший візит – без взлому, другий – зі взломом.

Також ми вийшли на директора «Врадіївської води» Валерія Михалюка.

- Ми дізналися, що ви розширюєте виробництво і придбали нове обладнання. Це правда?

- Так, єсть таке, а що?

- Розкажіть, будь ласка, звідки обладнання і наскільки ви збільшуєте потужність? Ви – керівник підприємства?

- Так, директор... Мені позавчора зробили операцію і я в лікарні.

- Вибачте, що турбую. Можливо, ваш заступник розповість?

- Ні, ніхто вам не розкаже.

- Можливо, в кількох словах розкажете?

- Закінчуємо будувати новий цех. Нове приміщення, взагалі нове. Будемо виходити зі старого, тому що стареньке – йому вже більше ста років. Зараз побудували нове. Будемо установлювати обладнання потужністю 2200 пляшок на годину. А зараз – 700 пляшок на годину.

- Ви вже придбали обладнання і будете вводити в експлуатацію?

- Так, придбали.

- А в скільки обійшлося вам це обладнання?

- Це треба рахувати...

- Обладнання ви замовляли на заводі чи придбали в когось?

- Нє, ми через посередників брали, вони нам його привезли. А де вони взяли – не знаю. Не цікавився цим. Вони запропонували. По ціні по якості мені підійшло.

- Коли пройшла ця операція з купівлі обладнання?

- Десь місяць назад. (!)

- Приблизну ціну не пам’ятаєте?

- ... Хоч приблизно? Ну... Поки що я їм заплатив 220 тисяч гривень. (Цікаво, що на «незаконних» третіх торгах була виставлена ціна близько 200 тис. грн., а 20 тис грн. - «перший внесок» учасника аукціону – НародUA.)

- І ще маєте заплатити?

- Так, вони ще мають довозити. Дещо мене не влаштувало. В ході роботи будемо все вирішувати.

- А звідки обладнання – не з Черкаської області?

- Чесно кажучи, я навіть не цікавився.

- А хто посередник?

- Олег... Прізвище не пам’ятаю. Це приватне підприємство.

- Ви з ним укладали угоду?

- Так.

 Потенційні покупці не могли ні оглянути обладнання, ані купити його на аукціоні

Віктор, потенційній покупець обладнання, заявив НародUA наступне:

- Купити за 300 000 грн обладнання, яке коштує 500 000 дол - не проблема. Проблема повернути його від рейдерів. Зазвичай, такий «беспредел» твориться, коли люди впевнені, що за ними хтось стоїть. Якби обладнання було в тому ж стані, в якому воно було на заводі, то я б неодмінно взяв участь в аукціоні. Для цього, за тиждень до аукціону, направив свого представника дізнатися про всі обставини аукціону, але почалися такі «мутки», як «обладнання не знаємо де», залиште адресу, з Вами зв’яжуться наші юристи з Києва і т.п. Стало ясно: «Тут законом і не пахне». А діяти за якимись не зрозумілими «поняттями», при цьому спілкуючись з «офіційною структурою» - торговельною організацією – немає сенсу.

Класичне рейдерство в Городищі

 У гонитві за «легкою копійкою» низка чиновників іде на порушення закону

Максим Білий, експерт з питань рейдерства, який докладно ознайомився із справою:

- Ситуація, що викладена у журналістському розслідуванні, має і типові елементи, і специфічні. До специфічних я би відніс «полуничку» - «Врадіївський бєспрєдєл». На жаль, в Україні вже так склалось, що Врадіївка - вже не просто назва міста, а термін для визначення корумпованого «бєспрєдєла» за участі певних посадових осіб.

Типовий елемент рейдерства – це участь у неправомірних діях як держслужбовців, так і осіб, уповноважених державою здійснити певні адміністративно-розпорядчі функції (у нашому випадку – представника ДВС та «торгуючої організації»).

Специфіка рейдерських захоплень із залученням торгуючих організацій полягає у тому, що дії посадових осіб торгуючої організації не оскаржуються в адміністративному порядку. Натомість ці дії проходять у процедурі виконавчого провадження. Проте працівники ДВС, як правило, роблять вигляд, що їх ніяким чином не стосується те, що творить торгуюча організація.

А поле для «бєспрєдєлу» доволі широке.

По-перше, існує абсолютно чітке Положення про порядок проведення торгів заставним майном (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України). Зазначений нормативно-правовий акт є спеціальним законом для проведення аукціонів з продажу саме заставного майна. Та державні виконавці разом з торгуючими організаціями «закривають на це очі» та шукають якісь інші «правила» , на які можна було б послатися. Наприклад, існує загальний порядок реалізації арештованого майна. Але між арештованим та заставним є суттєва різниця. Якщо майно заставне, то пріоритетними є саме ті норми, що регулюють правовідносини щодо заставного майна.

Крім того, якщо потрібно «попрацювати в інтересах певної зацікавленої особи», нерідко посадовці шукають способи як «потихеньку провести торги». І для цього вирішують або взагалі не повідомляти сторони виконавчого провадження та громадськість про свої дії з продажу чого б там не було, або «проімітувати» здійснення таких повідомлень. Можна домовитись із поштарем, щоб кореспонденція до сторін виконавчого провадження не дійшла, зробити якість помилки в адресі...

Як видно із журналістського розслідування, ані заставодавець, ані декілька потенційних покупців, «не пов’язаних» із торгуючою організацією, не змогли з’ясувати ключових відомостей щодо проведення аукціону, а про «останній» аукціон, який начебто відбувся 23 серпня, взагалі не знали.

Але це питання процедури торгів. Тут дуже багато моментів щодо обов’язковості дотримання належної процедури з проведення торгів. У більшості випадків, якщо є реальні порушення процедури, - суди скасовують результати аукціонів.

У журналістському розслідуванні викладено декілька «пікантних» нюансів. Зазначу, що державний виконавець не має права проникати до домоволодіння власника без згоди останнього або без відповідної ухвали суду про примусове проникнення. Як видно із коментарів охоронця обладнання, 24 липня 2013 року відбулось банальне незаконне проникнення до домоволодіння групи осіб на чолі з державним виконавцем та директором торгуючої організації. Останні й не приховували, що вони банально і брутально «використали» та ввели в оману охоронця щодо своїх намірів. Втім, як видно з коментарів, охоронець не був уповноваженою особою власника домоволодіння. Так, він міг відкрити будівлю. Проте перед тим, як вчинити злочин і заходити до будівлі без офіційного, належно оформленого дозволу власників, державний виконавець, директор торгуючої організації та півтора десятка інших «рейдерів» десять раз мали б подумати. Так, перед тобою відчинені двері, але зайти туди ти просто не маєш права.

Але державний виконавець не тільки сам неправомірно проник до чужого домоволодіння, а й організував проникнення групи осіб з метою незаконного заволодіння майном власника. При чому - не тільки заставного.

Чим керувався представник торгуючої організації, здійснивши проникнення зі «взломом» до домоволодіння «щоб забрати своє» - теж невідомо. Фактично це кримінальний злочин. Навіть якщо торгуюча організація провела аукціон та вважає, що у неї є «належні папери» щодо майна, яке знаходиться у домоволодінні у третьої особи, то це аж ніяк не надає підстав посадовій особі здійснювати неправомірне проникнення до чужого домоволодіння, ламати та пошкоджувати чуже майно.

Окрема ситуація щодо наявності належних документів у «рейдерів». Думаю, що суд легко скасує аукціон, на підставі якого рейдери «намалювали папери». Такі аукціони скасовуються доволі просто навіть на підставі одного банального порушення. Так, для продажу заставного майна торгуюча організація повинна за 30 днів до проведення аукціону подати оголошення у місцевій пресі про намір провести такий аукціон. Як видно із журналістського розслідування, 5 серпня 2013 року аукціон не відбувся. З цього моменту, торгуюча організація повинна була б витратити хоча б 3-4 дні на узгодження нової ціни із виконавчою службою, а потім звернутись до місцевої (черкаської) газети. Тобто, за дуже спритних обставин, не раніше ніж 15 серпня 2013 року могло б з’явитись оголошення про проведення аукціону у місцевій пресі. А самі торги, як я зазначив, повинні були відбутися через 30 днів після появи оголошення, тобто десь 15 вересня 2013 року. Та 4 вересня 2013 з’явилось повідомлення на сайті, що все закінчилось і торги проведені успішно. Утім, думаю, що «рейдери» помиляються – все тільки починається.

Розмова журналістів із підприємцем, на користь якого, судячи з усього, і здійснювалась «операція», можливо, виявляє «новопостраждалу» сторону. Втім, представники «Врадіївської води» мали б знати, що за такими цінами можна придбати тільки крадене. Передбачаю, що і ця сторона постраждає, оскільки суд накладе арешт на майно і процеси затягнуться, ймовірно, на тривалий час. Так що підприємству, яке «придбало» майно, доведеться повернутись до свого старого бізнесу з втричі меншою потужністю виробництва.

Цілком ймовірно, що сам підприємець не до кінця знав про те, який комплекс рейдерських дій довелось організувати та здійснити «невідомому Олегу на БМВ», що виступає ключовою фігурою в організації «бєспрєделу».

Чітко «вимальовується», що «Олег на БМВ» дуже близький і до ДВС , і до торгуючої організації. Очевидно, він домовився про продаж заставного майна із підприємцем із Врадіївки по певній ціні, взяв аванс. На ці кошти організував проведення третього повторного, «бєспрєдєльного» аукціону, відвіз обладнання у Врадіївку та отримав реальну ціну за майно.

У гонитві за «легкою копійкою» низка чиновників іде на порушення закону, які ми і називаємо рейдерством.

Ще раз наголошу, що «третій аукціон» призначили навіть тоді, коли такий не передбачено законодавством. Оскільки реалізоване майно перебувало у заставі, то при його реалізації слід було керуватися спеціальним нормативним актом - Положенням про порядок проведення аукціонів /публічних торгів/ з реалізації заставленого майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 1448 від 22.12.1997 року. Саме в цій Постанові, яка є спеціальним нормативно-правовим актом щодо реалізації саме заставного майна та має пріоритет у застосуванні, існує чітко визначена емпірітивна норма щодо неможливості проведення третіх торгів, якщо аукціон не відбувся двічі. Так, п.19 Постанови визначає, що якщо аукціон не відбувся двічі, організатор аукціону у п’ятиденний термін повертає виконавчі документи заставодержателю.

Маємо надію, що рейдери будуть покарані.

Андрій Михайленко

НародUA