Ввечері 1 грудня 2020 року Генеральний прокурор таємно, не ставлячи до відома самих процесуальних керівників, без вивчення матеріалів кримінального провадження, за відсутності будь-яких правових підстав, тобто всупереч вимогам КПК України, змінила процесуальних керівників у кримінальному провадженні за фактом надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України. Як результат, детективи НАБУ та прокурори САП не змогли у передбачені законом терміни здійснити заплановані слідчі і процесуальні дії, а саме — повідомити про підозру ще одному, вже третьому, ймовірному учаснику вказаного злочину – екстоппосадовцю державної компанії «УкрБуд».
Національне бюро переконане, що ця ситуація — продовження свідомого тиску на слідство, адже за останні пів року Офіс Генерального прокурора вдається до подібних дій не вперше.
10 вересня 2020 року НАБУ і САП за наявності обґрунтованих доказів скерували до Генерального прокурора проєкт повідомлення про підозру чинному нардепу як ймовірному учаснику злочинної групи, учасники якої отримують неправомірну вигоду за використання законних повноважень та обов’язків народних депутатів України. Проте Генеральний прокурор із незрозумілих причин підписала підозру тільки 16 вересня. При цьому, зауважень до тексту підозри та викладених у ньому доказів не було, жодні зміни до поданого спочатку документа не вносилися.
Крім того, Офіс Генерального прокурора, двічі, на переконання слідства, безпідставно, відмовляв Національному бюро у направленні документів для екстрадиції бенефіціарного власника ПАТ «ВіЕйБі Банк», підозрюваного у заволодінні грошовими коштами стабілізаційного кредиту Національного банку для ПАТ «ВіЕйБі Банк» у розмірі 1,2 млрд грн. У червні та серпні 2020 року НАБУ направляло до ОГП той самий пакет документів, а у липні та листопаді цього року отримувало його назад із різними причинами відмов. Усі ці причини об’єднує тільки одне: вони ґрунтуються на довільній та упередженій оцінці доказів, ставлять під сумнів рішення Вищого антикорупційного суду та мають на меті перешкодити здійсненню правосуддя.
Крім того, у той час, як у справі щодо заволодіння майном Нацгвардії Генеральний прокурор із незрозумілих причин та без попередження змінила прокурорів, у провадженні щодо формули «Роттердам+» прокурора не змінюють. І це незважаючи на його неодноразове намагання закрити справу й унеможливити публічний судовий розгляд протиправних дій службових осіб НКРЕКП і представників групи компаній-бенефіціарів неправомірної вигоди. Відповідь на запитання про те, чому залишається виконувати обов’язки процесуальний керівник, який довів свою упередженість, а, відповідно, не зможе забезпечити належне обвинувачення у суді, має, напевно, тільки сама Генеральний прокурор.
Національне бюро продовжує докладати зусиль для притягнення до відповідальності причетних до топкорупції осіб та повернення державі вкрадених ресурсів.