ПоддержатьУкраїнська

Під час карантину про спецшколи для незрячих дітей повністю забули, – Гурбик

StopCor
StopCor

StopCor

Під час карантину про спецшколи для незрячих дітей повністю забули, – Гурбик

Коли коронавірус з’явився в Україні, усі навчальні заклади були переведені у режим онлайн-навчання. Проте при переході на новий формат та зустрічі з незнайомим забули про незрячих діток. Їхні батьки власними силами мусили дбати про освіту. Про це заявила помічник-консультант народного депутата України Павла Сушка Ярослава Гурбик 22 червня під час пресконференції на тему «Захист людей з обмеженим зором: чи є шанс в УТОС отримати квартири?» у пресцентрі «Стоп корупції».

 Фото: СтопКор

«Одна зі сфер нашої діяльності (пан Сушко є заступником голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики) – захист людей з вадами зору та слуху. На початку року Кабмін видав стратегію, де йдеться, що до 2026 року мають бути закриті всі спецшколи, де навчаються діти з вадами зору або незрячі. Є всі шанси, що вони можуть закритись. Ця ситуація є неприпустимою, адже таких дітей неможливо інтегрувати в інклюзивні школи. Батьки писали, що в дитини буде лише можливість навчатись вдома. Звісно, що це нікого не влаштовує. Власне, тому ми й почали звертатись до Кабміну та міністра. Під час карантину про спецшколи взагалі забули – ніхто не взявся, щоб підтримати процес освіти. Тоді виникла ідея об'єднати представників спецшкіл у чатах. Нам почали надавати освітні програми, психологів, а школи почали спілкуватись між собою. Ми хотіли б звернутись до людей та представників громадських організацій з заявою про готовність розробки стратегії та поділитись напрацюванням з іншими комітетами ВРУ. Поки що ГО не відгукнулись. Всі питання, які стосуються захисту прав незрячих, цікавлять Сушка, тож є можливість та прохання долучатись до нашої робочої групи», – розповіла вона.

У контексті теми пресконференції Гурбик також додала, що будь-які громадяни України мають право на житло, а тим паче — люди з інвалідністю.

 Фото: СтопКор

«Ми готові співпрацювати з УТОСом. Звісно, що ці люди мають право на те, щоб їм держава допомагала з житлом. Це проблема комплексна, і до неї ми лише зараз підійшли», – додала вона.

Організатори пресконференції зазначають, що люди з особливими потребами – одна з найбільш незахищених верств українців. Адже, на жаль, держава перестала допомагати інвалідам, зокрема, в отриманні житла. Але скільки потрібно часу, аби інвалід міг придбати собі квартиру?

Учасники круглого столу обговорили проблеми соціального захисту інвалідів із вадами зору.

Один із прикладів – ситуація зі столичним УТОС на Подолі. Там люди з обмеженим зором знайшли інвестора для забудови земельної ділянки, яка офіційно у постійному користуванні УТОС. Кілька років вони мріють звести будинок, утім, стикаються з шаленою протидією і навіть корупцією.

З якими проблемами зіткнулись інваліди? Кому заважають люди з вадами зору? Як суспільство сприймає проблеми незрячих і чи готові елітні столичні райони приймати людей, які ніколи не побачать навколишнього світу, проте борються за місце під сонцем?

Представники Товариства сліпих, люди з вадами зору, політики, представники місцевої влади, громадські діячі, журналісти за круглим столом беруть участь в обговоренні актуальних проблем інвалідів і конкретних кейсів і ситуацій, а також пропонують шляхи допомоги і захисту прав незрячих.

Другие новости