Богдан Моркляник

Коротка біографія

 18 серпня 2026 року він склав присягу народного депутата України, отримавши мандат за виборчим списком «Слуги народу» замість Дениса Маслова, який перейшов на посаду міністра юстиції.

До приходу в парламент Моркляник працював професором Національного університету «Львівська політехніка», був заступником голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, радником першого віцепрем’єр-міністра Степана Кубіва та очолював державну організацію у сфері інтелектуальної власності.

Загальна інформація

• Повне ім’я: Богдан Васильович Моркляник.
• Дата народження: 21 травня 1975 року.
• Місце народження: селище Міжгір’я Закарпатської області.
• Освіта: Національний університет «Львівська політехніка».
• Фах: промислове та цивільне будівництво.
• Науковий ступінь: доктор технічних наук.
• Вчене звання: професор.
• Політичний статус: народний депутат України IX скликання.
• Партійність: у 2019 році балотувався від «Слуги народу» як безпартійний.
• Військовий статус: у березні 2022 року мобілізований до Збройних сил України.

Освіта

Моркляник навчався у Львівській політехніці. У 1992–1996 роках здобув освіту за напрямом «Будівництво», отримавши диплом бакалавра з відзнакою.

У 1996–1998 роках навчався за магістерською програмою за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво» та отримав кваліфікацію магістра-будівельника з відзнакою.

У 2004 році завершив аспірантуру.

У 2005 році захистив дисертацію за спеціальністю «Основи і фундаменти» та здобув науковий ступінь кандидата технічних наук.

У 2014 році йому присвоїли вчене звання доцента.

У 2015 році Моркляник захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Геотехнічна і гірнича механіка» та став доктором технічних наук.

З 2016 року він працює професором кафедри опору матеріалів і будівельної механіки Національного університету «Львівська політехніка».

За даними НАЗЯВО, Моркляник є автором понад 60 наукових праць, монографій та навчальних посібників.

Кар'єра

Професійну діяльність Моркляник розпочав ще під час навчання. У 1994–1995 роках працював у будівельних загонах.

У 1998–2008 роках очолював первинну профспілкову організацію студентів та аспірантів Львівської політехніки.

У 2002–2005 роках паралельно був головою Колегії студентів і аспірантів університету.

У 2005 році розпочав викладацьку роботу. Спочатку працював старшим викладачем, а з 2006 року - доцентом кафедри «Мости та будівельна механіка».

У 2008–2014 роках обіймав посаду проректора з науково-педагогічної роботи та соціального розвитку Львівської політехніки.

У 2012–2014 роках був головою Великого журі Форуму видавців у Львові.

У 2016–2018 роках працював радником першого віцепрем’єр-міністра - міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва.

У 2018–2019 роках очолював державну організацію «Національний офіс інтелектуальної власності».

У грудні 2018 року його обрали до складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Він обіймав посаду заступника голови НАЗЯВО.

У березні 2022 року Моркляника мобілізували до лав ЗСУ.

Моркляник тривалий час займався питаннями студентського самоврядування та освітньої політики.

У 2000 році увійшов від студентських організацій Львівщини до складу Всеукраїнської студентської ради при Президентові України.

У 2000–2005 роках займався розвитком в Україні представництва BEST - Ради студентів технічних університетів Європи.

Також був делегатом з’їздів профспілки працівників освіти і науки та працював у секції вищої школи Центрального комітету профспілки.

Як голова Колегії студентів та аспірантів Львівської політехніки долучився до створення Української асоціації студентського самоврядування.

У 2007–2008 роках організував за участю студентів Львівської політехніки археологічні експедиції в Єзуполі, Великому Глибочку та Тустані.

У 2011–2012 роках брав участь у проєкті «Волонтерська служба приймаючого міста Львова».

У 2019 році Моркляник балотувався до Верховної Ради за списком партії «Слуга народу» під №163.

Він ішов як безпартійний кандидат, однак мандата за результатами виборів не отримав.

У 2026 році після дострокового припинення депутатських повноважень Дениса Маслова Моркляник, як наступний кандидат за списком, отримав можливість зайняти його місце у парламенті.

У липні 2026 року Центральна виборча комісія визнала Моркляника обраним народним депутатом.

18 серпня 2026 року він склав присягу народного депутата України IX скликання.

Таким чином, до Верховної Ради Моркляник потрапив не безпосередньо за результатами виборів 2019 року, а через заміщення депутата, який достроково припинив повноваження.

У березні 2022 року Моркляник був мобілізований до Збройних сил України.

У його біографічних матеріалах зазначається, що він проходить військову службу.

Також НАЗЯВО повідомляло про нагородження Моркляника почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест».

Окрім цього, він має грамоти та відзнаки Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки та інших державних і місцевих органів.

Компанії та організації, з якими пов'язаний Морклник

За даними реєстрових сервісів, ім’я Богдана Моркляника фігурує у низці юридичних осіб та організацій.

• ТОВ/організація: «Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору» ЄДРПОУ: 42325316 Місто: Київ Статус Моркляника: засновник Актуальність зв’язку: станом на 5 березня 2026 року.

Це найбільш актуальний із наведених корпоративних зв’язків, який варто окремо перевірити за декларацією та актуальним ЄДР.

• Первинна профспілкова організація студентів та аспірантів Львівської політехніки

ЄДРПОУ: 20846213.

Моркляник зазначений як керівник, однак цей зв’язок має історичний характер і відповідає його багаторічній діяльності у студентському самоврядуванні та профспілковій сфері.

• Державна організація «Національний офіс інтелектуальної власності»

ЄДРПОУ: 42190638.

Моркляник мав статус керівника в період, коли очолював державну організацію у 2018–2019 роках.

Це також історичний зв’язок, а не чинне керівництво.

• Асоціація випускників Національного університету «Львівська політехніка»

ЄДРПОУ: 36312718.

Моркляник зазначений серед засновників. Зв’язок має історичний характер.

• Фірма «Універсум»

ЄДРПОУ: 36929220 Місто: Львів.

Моркляник зазначений як засновник. За наданими реєстровими даними, це також історичний зв’язок.

При цьому сам факт зазначення особи серед засновників не означає автоматично, що вона нині володіє корпоративними правами або отримує прибуток від відповідної юридичної особи. Для цього потрібна перевірка актуального ЄДР та декларації.

Родина

Богдан Моркляник одружений.

За наведеними біографічними даними, його дружина - Оксана Ігорівна Моркляник, 1980 року народження, яка працює доценткою Національного університету «Львівська політехніка».

У подружжя є син Лука Моркляник, 2009 року народження.

Скандали та згадки у медіа

Одним із найбільш помітних публічних конфліктів, пов’язаних із Богданом Моркляником, стала історія навколо формування галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) у 2024 році.

Журналістка, кандидатка наук із соціальних комунікацій та доцентка Юлія Сазонова заявляла про можливі порушення під час конкурсу до галузевих експертних рад НАЗЯВО. За її словами, вона не потрапила до складу експертної ради за напрямом «Журналістика», хоча була єдиною кандидаткою після виключення іншої претендентки. Сазонова пов’язувала це рішення, зокрема, зі своєю проукраїнською позицією та участю у професійній діяльності в зоні проведення АТО.

За твердженням Сазонової, голова конкурсної комісії НАЗЯВО Богдан Моркляник під час телефонної розмови підтвердив, що до галузевих експертних рад не обирає людей, які працювали в зоні проведення АТО на Донбасі. Водночас у власному блозі на Osvita.ua Моркляник пояснював свою позицію необхідністю оцінювати не лише професійні якості кандидатів, а й їхні «принципи і цінності». Він також заявляв про випадки, коли претенденти нібито намагалися потрапити до експертних рад шляхом фальсифікацій, маніпуляцій або тиску на конкурсну комісію.

Сазонова також стверджувала, що під час конкурсного відбору НАЗЯВО могли порушувати власний порядок проведення конкурсу - зокрема, проводити окремі наради та голосування не у передбачений графіком час. Окремо вона звертала увагу на протокол від 6 лютого 2024 року, відповідно до якого з галузевої експертної ради з журналістики було виведено одну з кандидаток, однак Сазонову, яка після цього залишалася єдиною претенденткою, до складу ради не включили.

Інші публічні згадки про нього пов’язані з освітньою та науковою діяльністю, роботою у Львівській політехніці, студентським самоврядуванням, роботою радником Степана Кубіва, діяльністю у сфері інтелектуальної власності, роботою в НАЗЯВО, військовою службою та отриманням депутатського мандата у 2026 році.